![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Суггестивна психотерапія.
Етимологія. Походить від лат. suggestio - навіювання. Категорія Форма психотерапії. Специфіка. В ній усунення тілесних і психічних порушень досягається за рахунок застосування навіювання. При цьому виявляється цілеспрямований вплив на функціональні порушення, вегетативні порушення, стани напруги, а також тілесні недуги (наприклад, біль). Полягає в тому, що пацієнтові передають у формі усного повідомлення правильні установки. Сугестивні формулювання описують стан, що має бути досягнуто, при цьому вони повинні бути тільки в позитивній формі - не допускається використання негативних мовних конструкцій (правильне формулювання - " куріння байдуже", але не " палити більше не хочеться"). Найбільш ефективна при порушеннях концентрації, пам'яті, сну, навчання, а також при фобічних страхи, скутості, тиках, мігрені. Види: • гіпноз, • переконання(навіювання), • аутотренінг. Гіпноз - це особливий стан свідомості, що виникає під впливом спрямованого психологічного впливу, що відрізняється як від сну, так і від неспання і супроводжується значним підвищенням сприйнятливості до специфічно спрямованим психологічним факторам при різкому пониженні чутливості до дії всіх інших факторів зовнішнього середовища. Навіювання - це різні способи вербального і невербального емоційно забарвленого впливу на людину з метою створення у нього певного стану чи спонукання до певних дій. Аутотренінг — це концентроване саморозслаблення і самонавіювання. Це система навчання прийомів саморозслаблення м'язів (м'язова релаксація), психічного заспокоєння, погруження в дрімотний стан, які супроводжуються самонавіюванням. Аутогенне тренування широко застосовують у медицині, спорті, на виробництві, в самовихованні.
59.Теоретична обумовленість відмінних та спільних рис психотерапії та психокорекції. Як у психокорекції, так і в психотерапії пред'являються схожі вимоги до особистості клієнта і фахівця, що надає допомогу; до рівня його професійної підготовки, кваліфікації та професійним навичкам; використовуються однакові процедури і методи; допомога надається в результаті специфічної взаємодії між клієнтом і фахівцем. Основні характеристики: 1. Засоби впливу (методи): психотерапія і психокорекції використовують психологічні засоби впливу, однак у психологічному консультуванні інформування є провідним прийомом. 2. Цілі: психотерапія і психокорекції мають на меті досягнення більш виражених позитивних змін у когнітивній, емоційній та поведінковій сферах у бік збільшення їх ефективності, психотерапія при цьому спрямована на досягнення значних особистісних змін, а консультування - на допомогу людині в кращому використанні власних ресурсів і поліпшенні якості життя. 3. Функції: психотерапія виконує функцію лікування і частково реабілітації, а психокорекція - профілактики та розвитку (природно, що мова йде про переважної спрямованості психотерапії і психокорекції, тому що в ряді випадків ці функції можуть перетинатися). Тривалість впливів: психотерапія припускає тривалість не менше 15-20 сеансів, психологічне консультування може обмежуватися 1-5 сеансами.
Мета психотерапії - сприяння у становленні повноцінної особистості, здатної займати активну і творчу позицію відносно себе та своєї життєдіяльності, справлятися із травмуючими ситуаціями і переживаннями, приймати рішення і продуктивно, нешаблонно та гідно діяти у відповідних соціально-культурних умовах.
1. Психокорекція завжди орієнтована на клінічно здорову особистість, котра має в повсякденному житті психологічні труднощі, проблеми адаптації і т.д., а також на людей, що відчувають себе добре, однак бажаючих змінити своє життя, або ставлять перед собою мету розвитку особистості. 2. Корекція орієнтована на здорові сторони особистості. 3. У психокорекції частіше за все орієнтуються на сьогодення і майбутнє клієнтів. 4. Психокорекція звичайно являє собою середньострокову допомогу (не менше одного місяця, але не більше трьох місяців (максимально 40-45 зустрічей)). 5. У психокорекції акцентується ціннісний внесок психолога, але в той же час, не схвалюється нав'язування певних цінностей клієнтові. 6. Психокорекційні впливи спрямовані на зміну поведінки і розвиток особистості.
|