Билет №16

1. Сутність грошових потоків.

Грошовий потік — сукупність платежів, які обслуговують окремий етап (або його частину) процесу розширеного відтворення.

У сукупному грошовому обігу виділяють такі окремі грошові потоки:

— сукупність витрат фірм на придбання необхідних виробничих ресурсів (робоча сила, земля, споруди тощо);

— оплата урядовими органами праці державних службовців;

— трансфертні платежі — всі виплати, які здійснює держава домашнім господарствам;

— доходи домашніх господарств від реалізації їхніх ресурсів (зарплата, проценти, дивіденди і под.), що становлять національний дохід.

· першим потоком (під номером 1) визначено сукупність платежів (витрат) фірм, пов'язаних з купівлею виробничих ресурсів, насамперед робочої сили, земельних ділянок, споруд, інших засобів виробництва. Назустріч цьому потоку грошей рухаються в напрямку фірм куплені ресурси.

· грошовий потік 2 відображає сукупний обсяг виробництва й реалізації національного доходу (НД).

· грошовий потік 3 відображає більшу частину НД, що йде на споживання сімейних господарств й реалізується на ринку продуктів;

· певна частина НД сплачується сімейними господарствами уряду у вигляді податків (потік 4)

· грошовий потік 10 означає рух грошей для придбання споживацьких товарів на світовому ринку, тобто забезпечує імпорт товарів;

· не витрачена на споживання та сплату податків частина НД становить заощадження сімейних господарств, які надходять на грошовий ринок і створюють потік 5;

· грошовий потік 6 утворюють грошові кошти, що означають звернення фірми до грошового ринку з метою розширення капіталу за допомогою фінансових посередників.

· мобілізовані на грошовому ринку кошти фірми інвестують у розширення виробництва, для чого витрачають їх на закупівлю необхідних матеріальних цінностей (будівельних матеріалів, обладнання, пристроїв тощо), а з їх оплатою формується новий грошовий потік 7;

· грошовий потік 8 становить звернення уряду до фінансових посередників для покриття власних видатків шляхом розміщення облігацій, бон, казначейських векселів тощо;

· грошовий потік 9 забезпечує державні закупівлі коштами мобілізованих грошових ресурсів потоку 8;

· оплата іноземними покупцями експортних поставок фірм створює новий грошовий потік 11, за яким у внутрішній обіг надходить додаткова маса грошей.

· потік 12 утворюють платежі, що надходять фірмам за продані товари на ринку продуктів;

· потік 13 становлять додаткові іноземні інвестиції, що мобілізуються на світовому ринку та спрямовуються у цінні папери і фінансові активи у внутрішньому грошовому ринку;

· потік 14 відображає експортні грошові кошти, які спрямовуються фінансовими посередниками в інвестиції на світовому ринку, та характеризує процес відпливу грошового капіталу за кордон;

· потоки 15 і 16 відображають операції центрального банку для поповнення грошового обігу додатковою масою грошей шляхом кредитування комерційних банків (15) або вилучення надлишку грошових коштів за допомогою скорочення обсягів кредитування (16).

2.Економічна сутність ф`ючерсних операцій.

Ф’ючерсні операції — це теж різновид строкових операцій, в яких два контрагенти зобов’язуються купити або продати певну суму валюти в певний час за курсом, установленим у момент укладення угоди (купівлі-продажу ф’ючерсного контракту). Відмінності їх від форвардних операцій зводяться до такого: вони здійснюються тільки на біржах, під їх контролем, а форма й умови контрактів чітко уніфіковані (біржа строго визначає вид валюти, що продається, обсяг операції, строк оплати, курс).

Згідно Постанови від 10.08.2005 N 281ф'ючерсний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент укладення зобов'язань сторонами контракту.

Фінансовий ф'ючерс - ф'ючерсний контракт згідно якого здійснюються поставка фінансового активу.

Активом фінансового ф'ючерсного контракту можуть бути такі інструменти, як іноземна валюта, депозитні сертифікати, банківські депозити, акції, облігації, векселі, довгострокові казначейські зобов'язання.

Основні види фінансових ф'ючерсів:

Валютні ф'ючерси - це контракт, згідно з яким у день виконання поставляється певна кількість іноземної валюти.

Процентні ф'ючерси - це ф'ючерсні контракти на цінні папери з фіксованим доходом, їх ціни значною мірою залежать від поточних і прогнозованих процентних ставок.

Ф'ючерсні контракти на фондовий індекс - це контракти, базовим активом яких є фондовий індекс. Мета укладання ф'ючерсного контракту полягає в тому, щоб зафіксувати в даний момент ціну, за якою відбудеться операція продажу або купівлі базових інструментів у майбутньому.