Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Поняття про особистість, її розвиток та формування.






Дитина уже зі свого народження всіма своїми особливостями (будова тіла забезпечує можливість прямого ходіння, структура мозку – можливість прямого ходу, будова руки – перспективу використання знарядь праці тощо) підтверджує свою належність до людського роду, що фіксується понятті «індивід».

Індивід – людина як представник людської спільноти, соціуму(групи, класу, нації тощо).

За сучасною класифікацією людей індивід займає проміжне становище(людина, індивід, особистість, індивідуальність). Це поняття, не будучи ще суто соціальним, все таки містить у собі більше соціальних особливостей, ніж ним володіє біологічна сутність. Індивід є суспільно-історичним утворенням, здатним діяти усвідомлено. Характеристика його передбачає сукупність природних задатків, набутих знань, соціального досвіду, які виявляються у поведінці та діяльності.

У дитини, як і в дорослої людини, співіснують біологічні й соціальні якості, що характеризують її як біологічну істоту.

Біологічні якості - все те, що охоплюється поняттям «організм». Вивчається дитячою фізіологією, яка виявляє причинні зв’язки між функціями організму в період його росту.

У розвитку дитини є два періоди інтенсивного росту тулуба і формування скелету. Перший відбувається у 6 – 7-річному, другий у 13 – 14-річному віці. Під час першого періоду хлопчики ростуть швидше ніж дівчатка, під час другого – дівчатка випереджають хлопчиків на 1 – 1, 5 року, але згодом хлопчики знову випереджаються дівчат за показниками фізичного розвитку – стають вищими, сильнішими.

Паралельно з ростом організму відбувається процес статевого дозрівання. У 6 – 7-річному віці спостерігається перше зацікавлення своєю та протилежною статтю. [1].

Біологічний розвиток тісно пов'язаний з виявом якостей та особливостей, які не належать до біологічної природи людини. Так, з 1, 5-місячного віку дитина починає усміхатися, коли бачить інших людей, потім поступово вчиться розмовляти, набуває навичок поводження з різними предметами. Згодом вона починає засвоювати знання, моральні норми та правила. Характерно, що мова, навички, звички, поведінка у дітей, які живуть у різних соціальних та побутових умовах, відрізняються. Це свідчить про те, що риси і якості людей не програмуються біологічно, а формуються в процесі життя, характеризуючи її соціальний розвиток.

 

Соціальною істотою людина стає в процесі формування особистості дитини як майбутнього члена суспільства. Відбувається цей процес паралельно з біологічним розвитком людини. Наприклад, у 7 – 8-річному віці соціальною якістю більшості дітей є рефлексія – самооцінювання вчинків та дій. У 13 – 14 років у зв’язку з фізичним розвитком і статевим дозріванням виникає основна соціальна якість підліткового віку – почуття дорослості, а звідси і криза віку – неслухняність, так звана «автономна» моральність, відрив від батьків, прагнення проводити час серед однолітків. [3].

Поняття «особистість» характеризує суспільну сутність людини, пов’язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Біологічна характеристика людини в нього не входить.

Особистість – соціально зумовлена система психологічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин.

Виявляється вона і формується в процесі свідомої діяльності й спілкування. Поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільнозначущого та індивідуального, неповторного. [6].

Структура особистості багатогранна. Найхарактернішими її компонентами є скерованість(вибіркове ставлення людини до дійсності); можливості(сукупність здібностей, яка забезпечує успіх діяльності); характер(комплекс сталих психічних властивостей людини, що виявляються в поведінці та діяльності, у ставленні до себе, до суспільства); самоуправління (утвердження самосвідомості особистості, що здійснює саморегуляцію: підсилення або послаблення діяльності, самоконтроль, корекцію дій і вчинків, планування життя і діяльності).

Особистість характеризують такі ознаки:

· розумність (визначає рівень інтелектуального розвитку);

· відповідальність (рівень розвитку почуття відповідальності, уміння керувати своєю поведінкою, аналізувати свої вчинки і відповідати за них);

· свобода (здатність до автономної діяльності, прийняття самостійних рішень);

· особиста гідність (визначається рівнем вихованості, самооцінки);

· індивідуальність (несхожість на інших).

Особистість визначають неповторні фізичні якості, психічні процеси, темперамент, риси характеру, здібності, її потреби, інтереси. Вони позначаються на її пізнавальній діяльності, навчанні, праці, вчинках, ставленні до себе, взаєминах з іншими.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал