Характеристика можливого травостою у даному типі лісу

Для визначеннятипівлісувикористовують комплекс різнома­нітнихознак, яківідображаютьтіснийзв'язокміжрослинністю і умовамивиростання. Чим більшакількістьіндикаторівпідтвер­джуєцейзв'язок, тимповніше і достовірнішерозуміннялісорослинних умов ділянки, тимдостеменнішевстановлення типу. Го­ловнийкритерій, якийдає право віднестидануділянкулісу до того чиіншого типу лісу, — рослинність.

Характерні види-індикатори властиві тільки певним типам лісу і не зустрічаються в інших. Види з широким екологічним ареалом можуть зустрічатися в різних едатопах. Тому при користуванні трав'яними рослинами як індикаторами враховують постійність, сталість, рясність, їх життєві форми. Наприклад, в борах росте виключно оліготрофна рослинність: нечуйвітер волохатий (HieraciumpilosellaL.), оленячий мох (CladoniarangiferinaWeeb.), верес звичайний (CallunavulgarisL.), плеврозіумШребера (PleuroziumschreberiMitt.), чорниця (VacciniummyrtillusL.), брусниця (Vaccinium vitis-idaeaL.); в суборах, крім оліготрофів, які часто формують основний фон надґрунтового покриття, зустрічаються також мезотрофи: орлякзвичайний (PteridiumaquilinumL.), буквиця лікарська (BetonicaofficinalisL.), грушанка круглолиста (PyrolarotundifoliaL.); в сугрудах у надґрунтовому покритті зустрічаються види всіх трьох груп трофності: олігрофи, мезотрофи і мегатрофи, але з переходом до більш бідних підтипів кількість олігротрофів збільшується, а в напрямку більш багатих — зменшується або вони зовсім зникають; для грудів характерне покриття ви­ключно із мегатрофів: копитняк європейський (AsarumeuropaeumL.), зірочник ланцетовидний (StellariaholosteaL.), маренка пахуча (AsperulagraveolensBieb.), безщитник жіночий (Athyrium filix-feminaL.).

Трав'янийпокрив є чудовимпоказникомвологості грунту. Вінвідображає не короткочаснізмінивологості, яківідбуваютьсяпідвпливомдощівабопосух, а більш-менштривалий стан грунту за зволоженням. В дуже сухих типах ростутьксерофітні і ксеромезофітнірослини: оленячий мох (CladoniarangiferinaWeeb.), нечуйвітерволохатий (HieraciumpilosellaL.) і інші; в сухих, крімзгаданихвидів, з'являютьсямезофіти: брусниця (Vacciniumvitis-ideaL.), орляк звичайний (PteridiumaquifoliumL.), чина лісова (LathyrussylvestrisL.) і інші. Вологітипивідрізняютьсявідсвіжихвідсутністюксеромезофітів і наявністюмезогігрофітів, таких, як зозулинльонзвичайний (PolytrichumcommuneHedw.), молінія голуба (MoliniacoeruleaMoench.), безщитникжіночий (Athyriumfilix-feminaL.); в сирих типах, кріммезогігрофітів і мезофітів, зустрічаютьсягігрофіти: розрив-трава звичайна (ImpatiensnolitangereL.), вовконігєвропейський (LycopuseuropaeusL.), а для мокрихтипів характерна рослинністьізгігрофітів: журавлинаболотна (Oxycoccuspalustria), сфагнимсередній (SphagnummediumLimpr.).

Роль трав’янихрослинпо-різномухарактеризуєлісорослинніумови і вони виступають в різних аспектах. У типологічномупланівиділяютьтакігрупирослин:

- характерні види - це рослини-індикатори, які властиві окремим типам і не зустрічаються в інших;

- постійні види – це такі види, які зустрічаються в одному типі більше 50%;

- панівні види – ті види, які переважають над іншими;

- випадкові види - види, які випадково потрапили на ділянку.

Таблиця 1.2.