Визначення фактичної і потенційної продуктивності насаджень

Для визначення фактичної, потенційної продуктивності та вирахування ступеня використання типологічного потенціалу зведені по вікових групах показники з табл.2.1. переносимо в табл. 2.2.

В табл.2.2. визначаємо наступні показники:

- середній фактичний запас на 1 га;

- середній фактичний приріст на 1 га;

- середній вік насаджень типу лісу;

- склад деревостану;

- повнота;

- запас на 1 га (із табл. 2.1.). На основі цих даних визначаємо середній приріст еталонного насадження.

Додатково визначаємо:

- середній вік А – 49 років;

- дольова участь еталонів у типі лісу – 7, 0 %.

Таблиця 2.2.

Типологічний потенціал свіжого дубово-соснового субору і ступінь його використання

Провівши певні обрахунки, результати яких наведені в табл. 2.2., можна зробити висновки, що в різних вікових групах ступінь використання типологічного потенціалу є неоднаковим. Насадження групи віку 51-60 років максимально використовує типологічний потенціал даних лісорослинних умов, тобто формується максимально можливий високоякісний деревостан. Також високий, але дещо менший, порівняно з попереднім, ступінь використання спостерігається і в інших групах віку, а середній – в 11-20 та 21-30 років.

Отже, з даної таблиці видно, що типологічний потенціал в середньому є досить високий, що свідчить про наявність високопродуктивного деревостану.

Щоб показати відмінності середнього фактичного запасу на 1 га від існуючого типологічного потенціалу на 1 га для певної групи віку необхідно побудувати графік (рис.2.1.), який чітко відображає цю залежність.

Рис.2.1. Середній фактичний та потенційний запаси

Для уточнення складу корінного насадження, який повинен переважати за своїми показниками росту і розвитку над похідними також необхідно визначити середній склад еталонного деревостану за запасом. Розрахунок відображено в табл. 2.2.1.

Таблиця 2.2.1.

Розрахунок усередненого запасу еталонних насаджень