О. Конт і виникнення соціології.

Тема 1. Соціологія як наука про суспільство

План.

1. Виникнення соціології.
2. Визначення соціології. Її об’єкт і предмет дослідження.
3. Структура соціологічного знання.
4. Функції соціології. Зв’язок соціології з іншими науками.
5. Методологія і методика соціологічного дослідження.

Література.

1. Кононов І.Ф. Теоретична соціологія: підручник для студ. вищ. навч. закл.: у 2т. / І.Ф. Кононов.– Луганськ, 2013. – Т.1: Соціальність та її форми. – 576с.
2. Социология. Основы общей теории: ученик / Отв. Ред. Г.В. Осипов, Л.Н. Москвичев. – М.: Норма, 2008. – С.101.
3. Волков Ю. Г., Нечипуренко В. Н., Попов А. В. Социология: Курс лекций. – Ростов-на-Дону, 2000;
4. Герасимчук А., Шиян О. Соціологія: Курс лекцій. – К., 2000;
5. Лукашевич М. П., Туленков М. В. Соціологія: Загальний курс. – К., 2006;
6. Соціологія: Курс лекцій / За ред С. А. Щудло. – Дрогобич, 2007;
7. Соціологія: Підручник / За ред. Городяненка В. Г. – К., 2006;
8. Шаповал М. Загальна соціологія. – К., 1996.

О. Конт і виникнення соціології.

Термін „соціологія” походить від латинського слова „societas” (суспільство) і грецького „logos” (слово, вчення). Тож слово „соціологія” означає не що інше, як науку про суспільство. Саме поняття «соціологія» ввів до наукового вжитку французький вчений Огюст Конт (1798–1857). Це він зробив 1839 року, а закріпився термін остаточно 1842 року, коли вийшов 6й том його головної праці «Курс позитивної філософії» присвячений саме соціології. О. Конт не тільки створив термін для позначення нової науки, але й заклав підвалини першого проекту соціологічної науки.

Термін „соціологія”, що з’являється у 30-х роках XIX століття у працях О. Конта, був пов’язаний саме з виокремленням цієї науки від інших гуманітарних і суспільних вчень, з утвердженням соціології як самостійної наукової дисципліни.

Необхідними передумовами появи соціології стали наступні зміни.

По-перше, цей період був періодом становлення нового природознавства, заснованого на експерименті та вимірах. Першими наукового статусу досягли математика та механіка. Саме з ними був пов'язаний перший ідеал науковості Нового часу. Серед його рис варто виділити орієнтацію на чіткі методи отримання фактів для наукових узагальнень. В Новий час домінуюче становище серед методів мав експеримент. Універсальною мовою науки стала математика. Вчений був поставлений у становище дослідника, що вивчає ті чи інші об’єкти зовні, уважно спостерігає.

По-друге, природознавство Нового часу включилося в грандіозний процес суспільних перетворень, який дістав назву модернізації, тобто переходу від традиційного, аграрного суспільства до індустріального. Нові знання перетворювалися на нові технології.

По-третє, новий ідеал науковості поступово ввійшов у суперечність зі станом суспільствознавства. В ньому домінували філософські та історичні підходи. Філософія прагнула отримати всезагальне знання, не орієнтуючись на наукові методи. Вона давала умоглядні висновки, які неможливо було перевірити. Історія тяжіла до опису конкретних подій, не маючи можливості виробити власну методологію. Через критику стану суспільствознавства формуються передумови для поширення нового ідеалу науковості на цю царину.

По-четверте, в цей період історія дає все більше матеріалу, для того щоб переконатися в самостійності такої реальності як суспільство. В різних країнах Європи відбуваються великі революції, але зовсім не так, як хтось планує. На перший план в цих подіях виходять народні маси, а не різні групи еліти. В мирний час у суспільстві виникають періодичні промислові кризи, які теж неможливо пояснити чиєюсь суб’єктивною волею. Виникають підстави для створення уявлень про суспільство як об’єктивну реальність, яка існує через людську діяльність, але підкорюються незалежним від волі окремих людей законам. Якщо так, то ця реальність може бути вивчена науковими методами. А наукові знання про суспільство можна використовувати для створення суспільних технологій.

Тож соціологія є дитям післяреволюційного часу у Франції. Вона виникла в епоху духовного та політичного панування буржуазії. Соціологія віддзеркалює підйом промисловості, наук та містить надію на вирішення соціальних конфліктів за допомогою розуму, організацію майбутнього суспільства на науковому підґрунті.

1. Визначення соціології. Її об’єкт і предмет дослідження.

Об’єкт науки у першому наближенні можна визначити як фрагмент дійсності, на який спрямовано пізнавальні зусилля науки. Для соціології таким фрагментом дійсності є суспільство.

Але поруч з соціологією науково вивчають суспільство економічні, юридичні дисципліни, історія, соціальна філософія та соціальна психологія. Тому потрібно конкретизувати предмет соціології. Предметом науки вважають аспект об’єкта, який вивчає окрема наука. Напевно найпростіше визначення предмету соціології запропонував Е. Дюркгайм: «соціологія – це наука про соціальне». Людина – істота соціальна, а отже може існувати тільки в різних людських групах. Незважаючи на різноманітність цих груп, у різних суспільствах існує схожість між ними. Схожість існує і між іншими формами спільного життя людей. Соціолог, вивчаючи різні суспільства, виявляє спільне в них, виділяє інваріантні форми соціальності, що дає можливість виділити закономірності, притаманні людським суспільствам. Соціологи вивчають природу соціального та його форми. «Визначальною властивістю предмета соціологічного знання є те, що він являє собою сукупність зв’язків і відносин, які мають назву соціальних. Метою соціології є дослідження цих зв’язків і відносин на рівні закономірностей, отримання конкретного наукового знання про механізми дії та форми прояву цих закономірностей у різних соціальних системах. Отже поняття соціального, соціальних зв’язків і відносин, способу їх організації є висхідним для розуміння відмінних особливостей предмета соціологічного знання, а соціальних закономірностей – для розуміння його сутності».

Зараз існує велика кількість визначень соціології. Наведемо декілька.

І. С. Кон: «Наука про суспільство як цілісну систему та про окремі соціальні інститути, процеси та групи, що розглядаються в їх зв’язку з суспільним цілим».

В. Ф. Чорноволенко: «Соціологія – наука про закони та форми соціального (суспільного) життя людей в його конкретних проявах: різних за складністю соціальних системах, спільнотах, інститутах, процесах».

І.П. Рущенко: Соціологію можна визначити як науку про стандартні, універсальні форми суспільного життя, або у розширеному варіанті – про соціальну поведінку, соціальні групи, інститути, організації, суспільство в цілому, а також певні соціальні явища, процеси та зміни у суспільствах».

В.Г. Городяненко: «Соціологія – наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії»

Отже, соціологія розглядається як наука про сутність і форми соціальності, а отже про форми спільної життєдіяльності людей.