Методи збору первинної соціологічної інформації.

Опитування – це метод збору інформації про думки, погляди, настрої людей, шляхом безпосереднього чи опосередкованого спілкування (реєстрації відповідей респондентів на сформульовані питання) з ними. Проводяться опитування у двох формах – анкетування та інтерв’ю. Опитування компетентних у певній царині осіб при проведенні дослідження називаються експертними опитуваннями, а результати опитування – експертними оцінками.

Соціометричний метод – це метод збору первинної соціальної інформації про міжособові відносини в малих соціальних групах. Отриману інформацію використовують для їх поліпшення. Вимоги до проведення цього методу: соціометричне опитування слід проводити в колективах, досвід спільної роботи яких не менше 6 місяців; кількість осіб не повинна перевищувати 30 осіб; опитування проводить стороння особа.

Взаємини між членами колективу з’ясовують на основі таких процедур:

- вибір (виражене бажання індивіда до співробітництва з іншим індивідом) (Наприклад: З ким із членів Вашої групи Ви хотіли б спільно працювати над проектом?);

- відхилення – негативний вибір (небажання індивіда до співробітництва з іншим індивідом);

- нехтування (залишення одним індивідом іншого поза власною увагою).

Метод «фокус-груп» або фокусованого групового інтерв’ю полягає у організації серії групових дискусій (по 8-12 респондентів у кожній) з певної тематики, що проводяться модератором за певним списком питань (сценарієм). Кожна дискусія триває 1-2 години та дає досліднику спектр думок з проблеми; особлива цінність методу в тому, що в ході дискусії респонденти дають подивитися на проблему з різних боків, і не дослідник пропонує вибір з готових варіантів, а респонденти дають досліднику інформацію про явище чи процес в ході динамічної дискусії. Респондентів набирають згідно з параметрами значимими для дослідження. Всього проводять зазвичай 5-8 фокус-груп за дослідження.

Аналіз документів – аналіз різноманітних носіїв інформації (текстових, аудіо, фото, відео), що містять цінну інформацію про матеріальне і духовне життя суспільства, дають відносно повне уявлення про об’єктивні відносини, явища і процеси. Різновиди аналізу документів: традиційний та контент-аналіз.

Традиційний аналіз – передбачає тлумачення документів, з’ясування основних думок та ідей конкретного тексту через усвідомлення, інтерпретацію, узагальнення змісту, передбачає аналіз соціального контексту створення документу та його наслідків.

Контент-аналіз полягає в алгоритмізованому виокремленні в тексті певних елементів змісту згідно з метою та завданнями дослідження, класифікації виокремлених елементів відповідно до концептуальної схеми, їх підрахунку і кількісного представлення результатів. Завдяки цьому, по-перше, вдається уникнути суб’єктивізму у вивченні соціальної реальності, а по-друге, аналізувати, систематизувати і узагальнювати значні масиви документів. Кількісному обрахунку підчас контент-аналізу можуть піддаватися наступні одиниці: слова та словосполучення, теми текстів, прізвища та назви тощо.

Спостереження – це метод збору первинної соціологічної інформації про об’єкт, що вивчається, шляхом безпосереднього сприйняття та прямої реєстрації усіх фактів, що стосуються цього об’єкту, та значимих з точки зору цілей дослідження. Особливості: здійснюється за спеціальною програмою, де вказується, коли, за ким або за чим ведеться спостереження; ведеться запис його результатів за спеціальною методикою. Виділяють включене та невключене спостереження; структуроване та неструктуроване.

Експеримент – це спосіб одержання інформації про кількісну і якісну зміну показників діяльності і поведінки об’єкта внаслідок впливу на нього деяких керованих і контрольованих факторів. Види експерименту: польові та лабораторні; лінійний та паралельний.

Принципова відмінність між технологіями кількісного та якісного дослідження полягає в тому, що кількісне дослідження (наприклад, анкетування) засноване на вимірюванні параметрів явища, а якісне (фокусоване групове інтерв’ю чи глибинне інтерв’ю) – на розумінні суб’єктивних сенсів. Останні не дадуть досліднику відсоткових розподілів оцінок. Репрезентативність якісних досліджень не тотожна репрезентативності кількісних досліджень (залучена значно менша кількість респондентів). Дослідник отримає розповіді про сенси дій, суб’єктивне бачення подій чи людей, суб’єктивний досвід переживання певних соціальних процесів. Цінні такі дослідження, наприклад фокус-групи, тим, що не дослідник накидає респонденту своє бачення проблеми в анкеті, а самі респонденти в довільній формі розказують досліднику свої враження, очікування, свій реальний досвід взаємодій.