Висновки. В результаті проведеної роботи було розглянуто світовий досвід роботи високошвидкісного залізничного рухомого складу

В результаті проведеної роботи було розглянуто світовий досвід роботи високошвидкісного залізничного рухомого складу, принципи його вровадження в Україні. Проведений електромагнітний розрахунок електричного двигуна, визначено його геометричні величини та параметри режимів роботи двигуна, розраховані характеристики двигуна при його роботі в цих режимах; нарисовані ескізи пазів статора, ротора двигуна та магнітного кола машини.

Виходячи з вищепрезентованих даних, можна резюмувати, що створення тягового двигуна (тобто машини з обмеженостями за габаритним показниками) потужністю понад 1600 кВт викликає досить серйозні складності, пов’язані з вирішення подвійної задачі – влізти в габаритні рамки двигуна з однієї сторони, але не зменшити необхідну кількість матеріалів магнітних та електричних кіл, щоб були коректними показники лінійного навантаження, густини струму, потоку та струму намагнічування. Задовілнити усім вимогам на таких потужностях досить важко, особливо тепловому фактору. Тому необхідно сказати, що спроектований двигун повинен мати досить потужну охолоджуючу систему з подачею мотор-вентилятора, що перевищює цей показник у існуючих на сьогодні електровозів.

Крім того, враховуючи те, що розміри двигуна в основному взяті «на межі», такий електровоз повинен мати відмінне ресорне підвішування, здатне гасити досить серйозні динамічні прискорення від на стільки великого двигуна на швидкостях до 200 км/год.

Проаналізувавши доцільність відкриття високошвидкісного руху в Україні, можна зробити висновок, що теоретичні передумови для цього є. Однак для повноцінного втілення в життя цих ідей необхідно працювати над питання підвишення доходів усіх верст населення держави, збільшення їх соціального рівня розвитку. Це необхідно для підвищення темпу окупності даного проекту, забезпечення стабільного прибутку та обсягів роботи. Врахувати потрібно і те. що розвикток ВШМ призведе і до «повороту» звичайних поїздів на ці магістралі в час, вільний від високошвидкісного поїзда на ній, що позитивно впливатиме і на ріст дільничих швидкостей вантажних поїздів на звичайних лініях завдяки їх частковому звільненню від «заважаючих» поїздів.

Тобто як бачимо, питамня такого руху переходить з комерційної площини у політичну, статегічну та загальнодержавну, що при вдалості керівних осіб (як в державі, так і на залізниці) повинно призветси до досить позитивних наслідків.