Наведіть основні положення класичної школи політекономії в українській економічній думці

ТЕОРІЯ ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ

Наведіть наукові підходи до періодизації історії економіки та економічної думки

Історично сформувалися два основних підходи до осмислення еволюційного розвитку людства.

Лінійно-поетапний (стадіальний) підхід трактує історію людства як сходження від нижчого до вищого, простого до складного, однієї стадії до іншої, передбачуваний лінійний розвиток. Головна увага приділяється вивченню історичних процесів в часі, на основі внутрішніх ендогенних механізмів розвитку. Це погляди авторів Стародавнього Риму, доби Відродження[1] та Просвітительства[2] (ДЖ.-Ж. Руссо, А.-Р. Тюрго, Д), представників еволюційно-прогресивістської парадигми К. А. Сен-Сімона, Г. Гегеля, М. Костомарова, М. Грушевського, В. Винниченка, М. Драгоманова,), формаційної парадигми (К. Маркса, В. І. Леніна, радянських вчених), а також модернізаційної та постмодернізаційної парадигм.

Циклічна модель історичного розвитку або історичного кругообігу акцентує увагу на просторовому аналізі історії, своєрідності просторово-тимчасових культур-цивілізацій, заперечує єдність, послідовність і закономірність розвитку людства. Зародилася в давніх цивілізаціях на ґрунті землеробства в Індії та Китаї, розвивалася в античні часи (Платон, стоїки), арабським мислителем середньовіччя Ібн-Хальдуном, відродилася в добу Відродження (М. Макіавеллі,), сформувалася в кінці XIX ст. – на початку XX ст. (концепції І. Гердера, Е. Мейєра, М. Данилевського, К. Леонтьєва, О. Шпенглера, Ф. Ніцше).

Наведіть основні положення класичної школи політекономії в українській економічній думці

Важливе значення в історії розвитку класичної політичної економії в Україні мають здобутки Михайла Балудянського

Державне господарство ґрунтується на поєднанні трьох систем: перша виражає багатство народів у грошах, друга - у неперероблених продуктах землі, третя - у міновій вартості всіх виробів. Вчений проаналізував економічні системи, обґрунтовані меркантилістами та фізіократами, зробив висновок про істинність вчення А. Сміта, творчо виклав його основні засади.

Факторами зростання національного багатства є праця, капітал і земля.

Джерелами багатства є праця, що виробляє, та обмін, який розподіляє вироблене між верствами суспільства. Праця поділяється на " результативну" та " не результативну". Результативною є будь-яка праця в матеріальному виробництві. Диференціацію заробітної плати пояснював талантом, майстерністю і професіоналізмом. Вчений зробив висновок, що за умов зростання народного багатства плата за працю підвищується, а в умовах кризи знижується.

Представником класичної політичної економії був професор Київського, Московського та Петербурзького університетів Іван Вернадський

Об'єктивну дію економічних законів пов'язував виключно з товарним виробництвом, а доринкове господарство взагалі не вважав об'єктом дослідження економічної науки. За його переконанням, політична економія не є наукою про матеріальне багатство взагалі, а переважно - теорією праці, або теорією цінності.