Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Слід пам’ятати, що для реальних ліній, тобто з врахуванням питомих первинних параметрів , якісні характеристики ліній ускладнюються, особливо для довжин більших від 1000 км.
Для ілюстрації викладеного, у табл. 1.3 наведені значення та на рис. 1.3 графічні залежності вхідних опорів реальної лінії під час розглянутих вище її характерних режимів. Розрахунки проведені для тієї ж реальної лінії і для тих же довжин, що й раніше. Горизонтальні прямі на рис. 1.3 відповідають значенню вхідного опору лінії (Ом) для режиму пересилання натуральної потужності (), тобто . Аналіз даних табл.1.3 та залежностей рис. 1.3 підтверджує сказане вище і дозволяє зробити такі висновки: 1. Вхідний опір лінії в усіх режимах (крім режиму навантаження на хвильовий опір) залежить від її довжини. 2. Характерними довжинами лінії є значення в околі 1500, 3000, 4500, 6000 км. 3. Для реальної лінії з та для довжин більших від 1000 км вхідний опір, а отже й координати режиму, суттєво відрізняються від вхідного опору, а отже й координат режиму ідеалізованої лінії з та . Це пояснюється тим, що із зростанням довжини все більше проявляються резистивні параметри лінії і втрати активної потужності в них, на відміну від того, що реактивні (індуктивні та ємнісні) параметри лінії і втрати реактивної потужності в них зі збільшенням довжини взаємно компенсуються в більшій мірі. Таблиця 1.3
|