Хворий віком 45 років посту­пив до щелепно-лицевого відділення зі скаргами на загальну слабкість, біль і припухлість у лівій підщелеп­ній ділянці, підвищення температу­ри тіла до

39 °С. Неодноразово ви­никав біль у 36 зубі. Асиметрія лиця за рахунок набряку лівої підщелеп­ної ділянки, де пальпується щільний інфільтрат, шкіра над ним гіперемі­йована, у складку не збирається. У 36 зубі глибока каріозна порож­нина, перкусія болісна, слизова обо­лонка навколо зуба гіперемійована, набрякла. Який діагноз є найбільш імовірним:

A. Гострий гнійний періостит нижньої щелепи зліва;

Б. Гострий піднижньощелепний сіалоаденіт;

В. Флегмона лівої піднижньоще­лепної ділянки;

Г. Гострий гнійний підщелепний лімфаденіт;

Д. Гострий остеомієліт нижньої щелепи зліва.

103. Хворому в процесі лікування хронічного періодонтиту 46 зуба пла­нується операція гемісекції. Що ро­зуміють під цим втручанням:

A. Резекція верхівки кореня зуба;

Б. Видалення одного кореня зі збереженням коронкової час­тини;

В. Видалення половини зуба з ко­ронковою частиною;

Г. Резекція третини кореня зі збе­реженням коронкової частини;

Д. Резекція коронкової частини зуба.

104. Хворий віком 45 років звер­нувся зі скаргами на болісну припух­лість м'яких тканин лівої привушної ділянки, на температуру тіла 37, 8 °С. Біль виник 3 дні тому. Об'єктивно: відзначається асиметрія лиця за ра­хунок набряку привушної ділянки, шкіра в кольорі не змінена, береться в складку. Пальпація лівої привуш­ної слинної залози різко болісна. Від­кривання рота вільне, слизова обо­лонка порожнини рота блідо-роже­вого кольору, без видимих змін. Віч­ко протоки лівої привушної слинної залози гіперемійоване, набрякле. Під час пальпції лівої привушної слин­ної залози слина не виділяється. Уста­новіть діагноз:

A. Хронічний лімфаденіт;

Б. Епідемічний паротит;

В. Гострий серозний лімфаденіт;

Г. Гострий серозний паротит;

Д. Хронічний паротит.

105. Пацієнт віком 20 років звер­нувся зі скаргами на болісну обме­жену припухлість у правій підщелеп­ній ділянці, яка виникла 2 дні тому; пов'язує з тривалим тупим болем у 46 зубі. Об'єктивно: лице симетрич­не. Під час пальпації правої підще­лепної ділянки визначається боліс­ний щільноеластичний вузол, рухо­мий, округлої форми, не спаяний із прилеглими м'якими тканинами, розмірами 1, 5 х 2, 0 см. Шкіра правої підщелепної ділянки в кольорі не змінена, вільно береться в складку. Відкривання рота не обмежене, сли­зова оболонка порожнини рота без змін, перкусія 46 зуба болісна. Уста­новіть діагноз:

A. Аденома підщелепної залози;

Б. Гострий гнійний одонтогенний лімфаденіт;

В. Хронічний одонтогенний лім­фаденіт;

Г. Гострий серозний одонтоген­ний лімфаденіт;

Д. Хронічний калькульозний сіалоаденіт.

106. У пацієнта віком 30 років протягом 2—3 міс спостерігається не­значно болісний інфільтрат правої за- щелепної ділянки. Пройшов корот­кий курс антибактеріальної терапії, який був неефективним. Об'єктивно: асиметрія лиця за рахунок незначно болісного інфільтрату правої защелепної ділянки, дерев'янистої щіль­ності, шкіра червоно-синюшно-фіолетового кольору. На шкірі є нориці, з яких періодично виділяється крихтоподібний гній, та щільні втягну­ті рубці, відзначається безболісний тризм нижньої щелепи. Наведіть за­хворювання, для якого найбільш ха­рактерна описана вище клінічна кар­тина:

A. Одонтогенна гранульома лиця;

Б. Актиномікоз;

В. Хронічний остеомієліт нижньої щелепи;

Г. Флегмона защелепної ділянки;

Д. Хронічний лімфаденіт заще­лепної ділянки.

107. До лікаря звернувся хворий зі скаргами на періодичний біль у фронтальному відділі верхньої щелепи. З анамнезу з'ясовано, що 12 зуб раніше лікували з приводу пульпіту. Під час огляду встановлено, що ко­ронка 12 зуба відновлена за допомо­гою пломби. На рентгенограмі верх­ньої щелепи виявлено вогнище де­струкції кісткової тканини навколо верхівки кореня 12 зуба діаметром до і см, Кореневий канал 12 зуба за­пломбований до верхівки. Діагносто­вано радикулярну кісту верхньої ще­лепи від 12 зуба. Виберіть найбільш оптимальний метод лікування цього хворого:

A. Розтин по перехідній складці;

Б. Видалення 12 зуба;

В. Консервативне лікування;

Г. Кістектомія, резекція верхівки кореня 12 зуба;

Д. Реплантація 12 зуба.

108. Хворий звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на припух­лість і різкий біль у привушних ді­лянках, високу температуру тіла до 39 °С, сухість у порожнині рота. Хво­ріє 3 доби. Під час об'єктивного об­стеження: симетрія лиця порушена за рахунок набряку обох привушних ділянок, зміщення вушних часточок. Пальпаторно визначаються больові точки попереду козелка вуха, навколо верхівки соскоподібного відростка, над вирізкою нижньої щелепи. Від­значається гіперемія слизової оболон­ки навколо отворів вивідних проток слинних залоз, з проток виділяється незначна кількість слини. Якій діа­гноз є найбільш імовірним:

A. Псевдопаротит Генценберга;

Б. Гострий неепідемічний паротит;

В. Гострий епідемічний паротит;

Г. Хвороба Мікуліча;

Д. Хронічний паренхіматозний па­ротит.

109. У чоловіка віком 48 років на шкірі підборіддя виникла пустула, з якої швидко сформувався щільний, різко болісний інфільтрат розміра­ми 3 х 5 см. Шкіра на ним синьо-чер­воного кольору. У центрі три зони некрозу навколо волосяних фолікулів. Лімфатичні вузли підборіддя збіль­шені, болісні. Установіть діагноз:

A. Атерома, яка нагноїлася;

Б. Бешихове запалення підборіддя;

В. Актиномікоз шкіри підборіддя;

Г. Карбункул підборіддя;

Д. Фурункул підборіддя.

110. Хворій віком 39 років 3 доби тому був видалений 47 зуб, після чого її стан погіршився: хвора бліда, температура тіла 38, 1 °С, нижня ще­лепа зліва муфтоподібно стовщена, м'які тканини навколо неї набряклі, відкривання рота утруднене. Перехі­дна складка на рівні 48, 47, 46 зубів набрякла, слизова оболонка гіперемійована, з комірки 47 зуба виділя­ється гній, перкусія 48, 46, 45 зубів болісна. У ділянці нижньої губи — парестезія. Який діагноз є найбільш імовірним:

A. Гострий періостит комірково­го відростка;

Б. Флегмона підщелепного три­кутника;

В. Гострий одонтогенний остео­мієліт тіла нижньої щелепи;

Г. Гострий періостит тіла щелепи;

Д. Хронічний остеомієліт комір­кового відростка.

111. Хворий віком 24 роки посту­пив у клініку з діагнозом перелому коміркового відростка лівої верхньої щелепи в ділянці 25, 26, 27 зубів без зміщення. Яка шина має бути засто­сована для постійної іммобілізації:

A. Шина із зачіпними петлями;

Б. Гладенька шина-скоба;

В. Шина з розпірковим вигином;

Г. Шина з нахиленою площиною;

Д. Шина Васильєва.

112. Хворий віком 28 років звер­нувся до клініки щелепно-лицевої хірургії після падіння зі скаргами на обмежене відкривання рота, відчуття заніміння шкіри в підочноямковій ділянці зліва, лівої половини верх­ньої губи і крила носа, біль у лівій виличній ділянці, що посилюється під час спроби відкривання рота. Пальпаторно відзначається симптом " схо­динки" в ділянці нижнього краю лі­вої очної ямки і виличної дуги. Уста­новіть діагноз:

A. Перелом лівої виличної кіст­ки зі зміщенням;

Б. Перелом лівої виличної кіст­ки без зміщення;

В. Перелом верхньої щелепи за се­реднім типом;

Г. Перелом верхньої щелепи за верхнім типом;

Д. Перелом лівої виличної дуги.

113. Який спосіб фіксації уламків щелеп відноситься до тимчасової (транспортної) іммобілізації:

A. Металеві шини-ложки з поза­ротовими стрижнями;

Б. Міжщелепне лігатурне зв'язу­вання;

В. Зубоясенні шини;

Г. Двощелепні шини за Тігерштедтом;

Д. Апарат Рудько.

114. У хворого, доставленого в спе­ціалізований госпіталь, наявний вог­непальний перелом нижньої щелепи (без зміщення уламків) на рівні пра­вого її кута з несправжнім дефектом м'яких тканин. На короткому фраг­менті зуби відсутні, на довгому — зуби інтактні, стійкі. Який метод фік­сації:

A. Остеосинтез нижньої щелепи;

Б. Міжщелепне лігатурне зв'язу­вання зубів;

В. Підборідна жорстка праща;

Г. Шинування щелеп шинами із зачіпними гачками;

Д. Лігатурне зв'язування зубів.

115. У пораненого травматичний перелом нижньої щелепи в ділянці відсутніх 34, 35 зубів з незначним зміщенням та дефектом коміркового відростка в ділянці 34, 35 зубів. Інші зуби на нижній та верхній щелепах інтактні. Яка з шин у даному випад­ку є найбільш оптимальною:

A. Шина Васильєва;

Б. Гладенька шина-скоба;

В. Шина Порта;

Г. Шина Тігерштедта з розпірко­вим вигином;

Д. Шина Ванкевич.

116. Чоловік віком 20 років отри­мав удар у підборідну ділянку. Сві­домість не втрачав. Загальний стан — задовільний. Під час огляду — на­бряк та гематома в ділянці нижньої щелепи з обох боків. Щелепа під час пальпації різко болісна. Відкривання рота обмежене. Розрив слизової обо­лонки порожнини рота в ділянці 44, 43 і 34, 35 зубів. Прикус — порушений. Який тип асфіксії може розви­нутися в цього хворого:

A. Дислокаційна;

Б. Обтураційна;

В. Стенотична;

Г. Клапанна;

Д. Аспіраційна.

117. Хворий віком 36 років отри­мав опік лиця та шиї під час заго­рання бензину. Доставлений у травм­пункт. Очні щілини закриті внаслі­док набряку повік. На шкірі підбо­ріддя, щік, носа, лоба, верхніх відді­лів передньої поверхні шиї на фоні гіперемійованої шкіри відзначаються великі напружені пухирі. Визначте ступінь опіку:

A. Опік II ступеня;

Б. Опік І ступеня;

В. Опік ІІІа ступеня;

Г. Опік ІІІб ступеня;

Д. Опік IV ступеня.

118. Назвіть механізм виникнення аспіраційної асфіксії:

A. Посттравматичний набряк гор­тані;

Б. Потрапляння в бронхи крові, блювотних мас;

В. Зміщення дозаду кореня язика;

Г. Наявність гематоми в ділянці глотки;

Д. Поранення м'якого піднебіння.

119. У хворого віком 22 роки з дво­бічним переломом нижньої щелепи в підщелепній ділянці спостерігається типове зміщення фрагментів. Який основний чинник зумовлює зміщен­ня центрального фрагмента донизу:

A. Скорочення мімічних м'язів;

Б. Скорочення крилоподібних м'язів;

В. Скорочення жувального та скроневого м'язів;

Г. Скорочення м'язів, які при­кріплені до під'язикової кістки;

Д. Власна вага нижньої щелепи.

120. У хворого віком 40 років з переломом нижньої щелепи встано­влено діагноз гострого гнійного пе­ріоститу нижньої щелепи. У даному випадку насамперед необхідно здійс­нити:

A. Розкриття гнояка до кістки;

Б. Внутрішньоротову новокаїнову блокаду;

В. Зняття і заміну назубної шини;

Г. Трепанацію 21 та 12 зубів;

Д. Спостереження за хворим.

121. Хворий звернувся зі скарга­ми на наявність безболісного пухли­ноподібного новоутворення на ниж­ній щелепі. Під час пальпації вияв­лено симптом Рунне-Дюпюїтрена. На рентгенограмі — ділянка деструк­ції кісткової тканини з чіткими кон­турами, розташована поблизу коре­нів 36 зуба, розмірами 2, 0x1, 5 см. Який діагноз є найбільш імовірним:

A. Кератокіста нижньої щелепи;

Б. Остеобластокластома нижньої щелепи;

В. Радикулярна кіста нижньої ще­лепи;

Г. Фолікулярна кіста нижньої ще­лепи;

Д. Амелобластома нижньої ще­лепи.

122. Під час клінічного та рентге­нологічного обстеження у хворого діагностовано радикулярну кісту верх­ньої щелепи від 25 зуба, яка пророс­ла у верхньощелепну пазуху. Канали зуба запломбовані до верхівки. Яке лікування показане в цьому випадку:

A. Резекція верхівки кореня " при­чинного" зуба;

Б. Цистектомія з видаленням " причинного" зуба;

В. Цистотомія;

Г. Видалення " причинного" зуба;

Д. Цистектомія з гайморотомією та резекцією верхівки кореня " причинного" зуба.

123. Пацієнт віком 24 роки скар­житься на наявність новоутворення в ділянці бічної поверхні шиї спра­ва. Новоутворення вперше помітив 4 міс тому, до лікаря не звертався. Об'єктивно: асиметрія лиця за раху­нок новоутворення правої верхньої третини бічної поверхні шиї. Пальпаторно відзначається безболісне но­воутворення округлої форми, розмі­рами 3, 0x3, 5 см, щільноеластичної консистенції, шкіра над новоутворен­ням у кольорі не змінена, береться в складку. Новоутворення з прилегли­ми м'якими тканинами не спаяне, розташоване за ходом переднього краю груднинно­ключично-соскоподібного м'яза. Під час пункції отри­мана рідина світло-жовтого кольору, тягуча. Який діагноз є найбільш імо­вірним:

A. Флегмона бічної поверхні шиї;

Б. Бічна кіста шиї;

В. Хронічний лімфаденіт бічної поверхні шиї;

Г. Ліпома бічної поверхні шиї;

Д. Гострий серозний лімфаденіт бічної поверхні шиї.

124. Чоловік віком 48 років скар­житься на біль під час приймання їжі, затвердіння та обмеження рухо­мості язика, виразку в задньому від­ділі дна порожнини рота, втрату ма­си тіла. Відкривання рота обмежене до 3 см. Хворий користується част­ковим знімним протезом на нижню щелепу. У ділянці правої щелепно-під'язикової борозни відзначається тверда виразка у вигляді щілини до 2 см з виверненими краями, вкри­та жовто-сірим нальотом та інтимно спаяна з інфільтратом, що виявля­ється під час пальпації. У лівій піднижньощелепній і верхньобічній ділянках шиї прощупуються декілька збільшених малорухомих лімфатич­них вузлів. Установіть діагноз:

A. Туберкульозна виразка дна по­рожнини рота;

Б. Рак слизової оболонки дна по­рожнини рота;

В. Пролежень дна порожнини рота;

Г. Третинний сифіліс (гумозна виразка);

Д. Актиномікоз дна порожнини рота.

125. На рентгенограмі у хворої ви­явлено вогнище деструкції кісткової тканини тіла нижньої щелепи роз­мірами 3, 2x5, 0 см у вигляді великої кількості малих порожнин різної ве­личини та форми, що розділені пе­регородками. Під час пункції пухли­ни отримано буру рідину. Який діа­гноз є найбільш імовірним у даному випадку:

A. Радикулярна кіста нижньої ще­лепи;

Б. Одонтома м'яка нижньої ще­лепи;

В. Амелобластома нижньої ще­лепи;

Г. Рак нижньої щелепи;

Д. Остеобластокластома нижньої щелепи.