Характеристика сорту ріпаку озимого Анна.

Оригінатор: Інститут олійних культур Української академії аграрних наук (м. Запоріжжя), Інститут польових і овочевих культур (м. Нові Сад, Сербія). Внесений до Державного реєстру сортів рослин з 2006 року.

Біологічні особливості: Сорт олійного напрямку з відмінними якісними показниками. Висота рослин 160 см. Кущ напівзімкнений. Стебло пряме, округле, розгалужене має 5-7 бокових гілок, які відростають на висоті 48-50 см. Листки середнього розміру з частками, зубчастість краю листка помірна. Суцвіття – рихла китиця, квітки великі, жовтого кольору. Середній час цвітіння. Насіння кулясто – овальне, чорне, з масою 1000 насінин 4, 2-4, 5 г Стійкий до вилягання, засухи, осипання. Стійкий до ураження переноспорозом, бактеріозом та до пошкодження ріпаковим квіткоїдом. Відзначається підвищеною зимостійкістю. Сорт ранньостиглий, вегетаційний період становить 285-288 днів.

Господарські властивості: Сорт призначений для виробництва олії, придатної для використання на харчові цілі, переробки на біопаливо, а також одержання високоякісного шроту для потреб тваринництва. Середня урожайність в зонах Лісостепу – 36, 9 ц/га, Степу – 33, 8 ц/га. Потенційна урожайність 50 ц/га. Вміст жиру в насінні 47, 5-49, 7%, білку 21, 9-22, 9%, ерукової кислоти 0, 2%, глюкозинолатів 0, 6%. Сорт рекомендований для вирощування в усіх зонах України. Норма висіву 5-6 кг/га в оптимальні для кожної зони строки.

Цей сорт має певний генетичний потенціал для зони в, якій знаходиться господарство і має компенсаційну властивість. При розрідженому посіві або при частковому вимерзанні за рахунок інтенсивного розгалуження рослин займає вільний простір. Сорт стійкий проти вилягання рослин та обсипання насіння, з високою зимостійкістю.

3.1.2. Потенційний урожай. Потенційний урожай (ПУ) – це урожай, який можливо отримати в ідеальних метеорологічних умовах (вологи і тепла достатньо). Він залежить від надходження фотосинтетично-активної радіації (ФАР), агрофону, біологічних властивостей культури або сорту (таблиця 3.1).

Потенційна врожайність у програмуванні – це максимальна врожайність, яку теоретично можна мати при заданому надходженні та коефіцієнті засвоєння ФАР посівом (Кфар, ККД_ФАР, %) і оптимальному забезпеченні іншими факторами.

Врожайність основної продукції визначається за формулою:

, де: (3.1.)

∑ Q_ФАР – сумарне надходження ФАР за період вегетації рослини кДж/см²;

К_ФАР – коефіцієнт використання ФАР. Він залежить від рослин, способу посіву, рівня агротехніки, величини вегетаційного періоду та ін.; ккД ФАР, %;

q – калорійність 1 ц урожаю, кДж/кг

К_т – коефіцієнт господарської ефективності урожаю, або частка основної продукції у загальній біомасі;

С – стандартна (залікова, базова) вологість основної продукції

Таким чином, потенційний урожай озимого ріпаку:

.

Таблиця 3.1