Основні типи ринкових структур досконалої і недосконалої конкуренції.

Досконала (вільна) конкуренція — це така ринкова ситуація, за якої чисельні, незалежно діючі виробники продають ідентичну продукцію і жоден із них не в змозі контролювати ринкову ціну.

Досконало конкурентний ринок характеризується такими рисами:

— бар'єри для входу на ринок мінімальні або взагалі відсутні;

— наявність великої кількості продавців і покупців, жодний з яких не має впливу на ринкову ціну, яка формується на основі

попиту і пропозиції;

— кожний виробник випускає однорідний

продукт, що не відрізняється від продукту інших продавців;

— кожний продавець і покупець володіє повною інформацією про попит, пропозицію і ціну товарів на ринку.

Ринок повністю знеособлений. Усі конкуренти незалежні один від одного, дії підприємця залежать не від дій окремого конкурента, а від ринку загалом. У реальних умовах сучасної практики господарювання конкуренції в чистому вигляді майже не існує.

Недосконала конкуренція виникає там, де не виконуються зазначені вище умови вільної конкуренції.

Розрізняють три ринкові структури недосконалої конкуренції:

- Абсолютна монополія — це така ситуація, за якої на ринку є лише один продавець і безліч покупців, які не мають вибору, а тому змушені купувати необхідний товар за апропонованою ціною. Перешкодою для входження нових фірм до певної галузі є наявність економічних, технічних або юридичних бар'єрів, тому фактично одна фірма представляє всю галузь. Продукція не диференційована і не має близьких замінників. Все це забезпечує монополісту отримання монопольного прибутку. ринок абсолютної монополії трапляється дуже рідко.

- Монополістична конкуренція — це така ситуація на ринку, коли велика кількість виробників пропонує подібну, але не ідентичну продукцію, тобто вона базується на

диференціації продукції. Диференціація виникає завдяки високій якості товарів, їх

формі, дизайну, яскравій упаковці, фірмовим маркам і знакам. Все це надає певні переваги продавцям цих товарів, приваблює покупців, які платять більш високу ціну за такі товари. У цьому і полягає монопольність виробників на свою диференційованупродукцію. Найбільш поширеними ринками монополістичної конкуренції є ринки одягу, взуття, безалкогольних напоїв, парфумів.

- Олігополістична конкуренція — це

модель ринкової структури, за якої небагато великих фірм монополізують виробництво і реалізацію основної маси товарів.

Для олігополії характерними є такі риси:

— високі бар'єри для входження в галузь;

— мала кількість підприємств у галузі, які можуть контролювати основну частину ринку, виробляючи як однорідну, так і

диференційовану продукцію;

— висока взаємозалежність підприємств-олігополістів один від одного за ціною і випуском продукції.

Вихідною моделлю олігополістичного ринку є модель дуополії, коли на ринку діють і конкурують між собою тільки дві фірми. Є ще і така форма недосконалої конкуренції, як олігопсонія. Це такий тип ринкової структури, за якої функціонує невелика кількість покупців певного товару.

Олігополія — провідна ринкова структура сучасної економіки, на частку якої у розвинених країнах припадає більша

частина виробленої продукції.