Негативні наслідки монополізації ек.Антимоноп законодавство і політика

Монополізація — це процес досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку

товару, підтримання або посилення цього становища.

Негативні наслідки:
- практика встановлення монопольних цін, створення штучного дефіциту. Покупці змушені купувати товари за вищими цінами, оскільки крупні компанії виготовляють переважну масу продукції.

- гальмування науково-технічного прогресу. Це відбувається тому, що монополізація виробництва і збуту дає змогу крупним компаніям отримувати певний час високі прибутки, навіть не впроваджуючи нових досягнень науки і техніки у виробничий процес;
- монополії придушують конкуренцію —

важливу рушійну силу економічного прогресу;

- монополізують засоби масової інформації

(пресу, радіо, телебачення), за допомогою яких впливають на свідомість населення у необхідному їм напрямку;

- розорюють малий та середній бізнес;

Антимонопольна політика — комплекс

заходів, розроблених і впроваджених у багатьох країнах світу, спрямованих на припинення, попередження й обмеження діяльності монополій, а також створення відповідного законодавства.

Перший антимонопольний (антитрестівський) закон — так званий Закон Шермана — був прийнятий у США у 1890 р.

Однак американська і європейська антимонопольна

політика мають свої особливості:

— американська — спрямована, головним чином, проти монополії як структурної одиниці;

— європейська має регулятивний характер і спрямовується, головним чином, на протидію негативним проявам ринкової влади монополій.

Антимонопольне законодавство — сукупність законодавчих, урядових та інших нормативно-правових актів, які обмежують монополізацію виробництва, утворення монопольних структур і об’єднань (крім спеціально визначених державою). Воно сприяє свободі підприємництва, вільному і рівному для всіх праву вибору напряму виробничої чи торговельної діяльності, встановлення цін, одержання та розподілу прибутку.

Антимонопольне законодавство, як правило, спрямоване не проти великих монополій взагалі, а проти монопольного розміщення їх на ринку певного товару, проти монополій, що створюються для поглинання слабших конкурентів, проти їхньої змови з метою розподілу сегментів — регіонів, монополії цін, ізоляції конкурентів.

Антимонопольне законодавство передбачає такі заходи:

- організаційні — диференціація та оптимальні сполучення організаційно-економічних форм і розмірів підприємств;

- економічні — сприяння розвиткові конкуренції, диверсифікації діяльності, вільного утворення цін;

- економічне стимулювання та підтримка розвитку зовнішньоекономічної діяльності;

- адміністративно-правові заходи для боротьби з монопольними посяганнями, організація антимонопольного державного контролю, контроль за справедливим роздержавленням майна, сприяння конкуренції;

- недопущення зловживання монопольним становищем на ринку.