Сутність капіталу і генезис його трактування. Форми капіталу.

Капітал є складним, багаторівневим та багатоаспектним феноменом, який визначає самоорганізацію господарського життя, спрямовану на самозростання вартості.

Існують різні підходи до трактування сутності капіталу, зокрема:

1. Предметно-функціональний підхіді, згідно з яким капітал ототожнюється з нагромадженою працею, призначеною для

подальшого виробництва або продажу з метою одержання доходу.

2. Соціально-економічний підхід, за яким капітал трактується як економічна категорія — специфічні суспільні відносини, що виникають за певних історичних умов.

Особливістю соціально-економічного підходу є прагнення охарактеризувати суспільно-економічну сутність капіталу в органічному взаємозв'язку з економічними відносинами

3. Грошовий підхід, згідно з яким капітал досліджується як фінансовий ресурс, що приносить дохід власникові у вигляді процента.

4. Часова концепція капіталу, згідно якої цінність теперішніх благ (за незмінності інших умов) завжди перевищує цінність таких самих благ у майбутньому. Відтак дохід на капітал має місце за умови обміну товарів поточного і майбутнього споживання.

5. Трактування капіталу як певного вкладання, що забезпечує дохід власникові незалежно від сфери застосування чи характеру діяльності.

Форми капіталу:

1. За формами функціонування

- індивідуальний,

- суспільний

- колективний.

2. За сферами застосування:

- Промисловий капітал — капітал, який застосовується у сфері матеріального та нематеріального виробництва з метою

отримання прибутку.

- Торговельний капітал — капітал, який функціонує у сфері товарного обігу, забезпечуючи одержання торговельного прибутку.

- Позичковий капітал — грошовий капітал, який надається в позику та приносить власнику дохід у вигляді процента.

3. За масштабами функціонування

-місцевий

- регіональний

- національний

- транснаціональний.

4. За напрямами інвестування:

- Людський капітал —міра втіленої у людині здатності приносити дохід.

- Соціальний капітал — капітал, втілений у якості соціальних зв'язків та відносин, заснованих на довірі як концентрацій очікувань та зобов'язань, що спонукають суб'єктів господарювання до ефективніших дій з метою досягнення спільних цілей.

- Інтелектуальний капітал — нагромаджена в процесі інтелектуальної діяльності сукупність знань, досвіду, навичок, здібностей і взаємовідносин, що мають економічну цінність і використовуються з метою отримання доходу.

- матеріально-речовий

5. За значенням у створенні та перерозподілу доходу

- Реальний капітал, який обслуговує насамперед рух промислового капіталу, відіграє визначальну роль у створенні доходу,

втілюючись у матеріально-речові, грошові та духовні цінності.

- Фіктивний капітал — капітал, представлений у цінних паперах (акціях, облігаціях тощо), який регулярно приносить дохід їх власнику і здійснює самостійний, відмінний від реального капіталу, рух на ринку цінних паперів.

6. За джерелами формування:

- Власний капітал — капітал, вкладений власником фірми; визначається як різниця між сукупними активами фірми та її зобов'язаннями.

- Залучений капітал створюється за рахунок розміщення цінних паперів та отримання банківського кредиту.

7. За роллю у відтворювальному процесі

- Капітал-власність — капітал, який перебуває у власності кредитора.

- Капітал-функція — запозичений капітал, який функціонує в певній галузі.

8. За інноваційною спрямованістю

- Неризикований капітал

- Венчурний капітал — ризиковий капітал, що функціонує в інноваційній сфері, забезпечуючи комерціалізацію нововведень.