Організація ведення розвідки в осередках надзвичайних ситуацій. задачі розвідки.

Досвід ліквідації надзвичайних ситуацій (НС) показує, що успішне виконання підрозділами задач можливе лише в тому випадку, якщо вони мають достовірні, достатньо повні і своєчасно отримані дані про обставини НС. Такі дані отримують в ході ліквідації НС. Дійсно, без даних про обстановку НС не можливо правильно визначити вирішальні напрямки, кількість сил і засобів, необхідних для її ліквідації. Крім того, ці данні необхідні для правильного вибору шляхів ведення і розстановки сил і засобів по дільницям НС, а також для її швидкої ліквідації.

Етапи оцінки обстановки:

• оцінка обстановки під час руху на ліквідацію НС;
• оцінка обстановки по зовнішнім ознакам;
• оцінка обстановки у ході розвідки;

Якісна організація розвідки сприяє успішній ліквідації НС. Тому всі командири по прибуттю на місце ліквідації зобов’язані у відповідності з обставинами і інформацією, отриманою на шляху слідування (по радіостанції, а також з оперативного плану чи карточки пожежогасіння), організувати і забезпечити ведення розвідки, очолюючи її особисто на самій відповідальній дільниці. При цьому завжди слід мати на увазі, що, чим швидше будуть виявлені дані про НС, тим раніше може бути прийнято рішення і введені в дію необхідні сили та засоби.

Виходячи з цього мета розвідки – це збір даних про НС для оцінки обстановки і прийняття рішення по організації бойових дій.

Основними задачами розвідки НС являються:

1.Встановлення місцезнаходження людей, наявність загрози їм, а також шляхів і способів рятування; ця задача витікає з основної вимоги БСПО, в якому сказано, що рятування людей при НС– святий обов’язок кожного рятувальника; на рішення цієї задачі зосереджуються основні сили і засоби прибулих для ліквідації наслідків НС підрозділів;

2.Визначення кількості сил та засобів на виконання всіх робіт по гасінню;

3.Вияснення небезпеки вибухів отруєнь, обвалень і інших подібних обставин, які ускладнюють дії підрозділів по ліквідації НС, наявність в зоні горіння ЛЗР і ГР, електроустановок і електромереж під напругою).Визначення можливих шляхів і направлення введення сил і засобів, позиції ствольщиків, місць встановлення пожежних автомобілів на вододжерела, встановлення розгалужень.

4.Визначення необхідності і місць розкриття і розбирання конструкцій; ця задача вирішується в тому випадку, якщо є потреба вести боротьбу з димом, проникнути до осередку горіння чи обмежити розповсюдження вогню на якому-небудь рубежі.

5.Визначення необхідності евакуації матеріальних цінностей, шляхів захисту їх від вогню, води і диму, шляхів і способів евакуації(якщо утворюється небезпека їх знищення чи пошкодження).В ході розвідки, в залежності від обстановки, можуть виникнути і інші задачі. Всі задачі розвідки НС, як правило, вирішуються паралельно. Наприклад, з вивченням місця НС визначають її площу. Але інколи задачі можуть вирішуватись і послідовно одна за одною. Наприклад, на об’єктах з масовим перебуванням людей перш за все встановлюють наявність і ступінь загрози їм, а потім вирішують інші задачі. Для вияснення умов послідуючої роботи з засобами освітлення рятувальники визначають потрібну кількість і потужність прожекторів і місця їх розміщення, шляхи прокладки кабельних ліній.Крім того, розвідка виясняє, можливість включення прожекторів і електро- інструменту в електричну мережу поблизу місця НС.

Задачі розвідки ГДЗС ті, ж що і оперативних підрозділів, прибуваючих на ліквідацію НС. Тільки вони виконуються в приміщеннях з непридатним для дихання середовищем.

Вимоги до розвідки:

- своєчасність;

- безперервність;

- активність;

- достовірність;

- цілеспрямованість;

Організація і склад розвідки.

Склад розвідки визначається в залежності від кількості прибулих на ліквідацію НС підрозділів. Склад розвідки збільшують, якщо в ході її передбачається проведення рятувальних робіт, а також коли проведення її малочисельним складом може затримати прийняте рішення на введення сил та засобів для рятування людей і ліквідації НС.

Розвідку очолює КАРР, особи по його дорученню і кожний командир на своїй дільниці. При необхідності вести розвідку в різних напрямках для цього створюється декілька розвідувальних груп. Розвідувальною групою керує командир відділення чи старший начальник. Вона повинна складатись не менше ніж з 2-ох чоловік. При введені розвідки в сильно задимлених і загазованих приміщеннях – не менше ніж з 3-ьох чоловік.