V. Караульна служба в пожежно-рятувальних підрозділах

1. Завданнями караульної служби є:

1) забезпечення постійної готовності чергових караулів до виконання завдань за призначенням;

2) підтримання постійного зв'язку із спеціалізованими службами цивільного захисту;

3) здійснення підготовки особового складу підрозділів;

4) підтримання встановленого порядку в підрозділах;

5) забезпечення належного стану джерел протипожежного водопостачання, засобів телекомунікації та інформатизації, проїздів;

6) забезпечення цілодобового нагляду за протипожежним станом об'єктів, що обслуговуються на договірних засадах.

Посадовими особами караулу є:

начальник караулу;

помічник командира (капітана) пожежного корабля;

командир відділення;

водій пожежно-рятувального (аварійно-рятувального) автомобіля;

диспетчер (радіотелефоніст) пункту зв'язку.

2. Особливості експлуатації оперативних транспортних засобіва у літніх умовах.

Підготовка ТЗ до експлуатації у літню чи зимову пори року здійснюється за наказом керівника територіального органу управління.

2.12.2. Перед настанням літнього чи зимового періодів експлуатації ТЗ із водіями та особовим складом організовуються заняття, на яких вивчаються:

- особливості ТО і утримання ТЗ у підрозділі;

- способи і засоби підвищення їх прохідності;

- особливості керування ТЗ в складних дорожніх та погодних умовах.

2.12.3. Під час підготовки до експлуатації взимку, крім того, вивчаються:

- порядок пуску холодного двигуна за низької температури навколишнього середовища;

- засоби і методи, що полегшують пуск холодного двигуна ТЗ;

- засоби обігріву і підтримки нормальної температури двигуна ТЗ під час руху і на стоянках;

- правила безпеки праці під час прогрівання двигуна і поведінки з токсичними охолоджувальними рідинами, що не замерзають за низьких температур;

- особливості роботи із спецагрегатами при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій чи гасінні пожеж за низьких температур.

2.12.4. До навчання для підвищення кваліфікації водіїв залучаються начальники підрозділів, старші водії та досвідчені водії.

2.12.5. Після завершення навчання особовий склад складає залік. Особи, що не склали залік, до керування ТЗ не допускаються. Форма складання заліку довільна.

2.12.6. Під час підготовки ТЗ до експлуатації в літню і зимову пори року для всіх ТЗ проводиться сезонне ТО із врахуванням вимог заводів-виробників, викладених у інструкції з експлуатації ТЗ, його шасі і приблизним переліком основних операцій сезонного ТО.

3. Дії особового складу пожежно-рятувальних підрозділів під час рятування людей. Заходи безпеки.

Рятувальні роботи організуються і проводяться у разі, якщо:

є загроза людям від небезпечних факторів пожежі;

люди не можуть самостійно залишити небезпечні місця;

є загроза поширювання вогню і диму шляхами евакуації;

передбачається застосування небезпечних для життя людей вогнегасних речовин і сполук.

Порядок і способи рятування людей визначаються КГП і особами, які проводять рятувальні роботи, залежно від обстановки та стану тих, кого рятують.

Рятування людей на пожежі проводиться з одночасним розгортанням сил і засобів для гасіння пожежі.

Подача стволів для забезпечення умов безпечного рятування людей обов’язкова, якщо людям безпосередньо загрожує вогонь і шляхи рятування відрізані чи можуть бути відрізані вогнем.

У разі коли сил і засобів недостатньо для одночасного рятування людей і гасіння пожежі, весь особовий склад працюючих підрозділів залучається до рятування людей, а КГП зобов’язаний викликати додаткові сили і засоби.

Для рятування людей потрібно використовувати найкоротші і найбезпечніші шляхи:

основні входи і виходи;

запасні виходи;

віконні прорізи, балкони, лоджії, галереї, переходи з використанням зовнішніх пожежних драбин і застосуванням ручних пожежних драбин, автодрабин, автопідіймачів та інших рятувальних пристроїв, що є на оснащенні пожежно-рятувальних підрозділів;

люки у перекриттях, якщо через них можна вийти з будівлі чи перейти у його безпечну частину;

прорізи у перегородках, перекриттях і стінах, що зроблені пожежними.

Основними способами рятування та евакуації людей є:

самостійний вихід людей;

виведення людей, яких евакуйовують, у супроводі пожежних, коли шляхи евакуації задимлені або стан і вік людей, яких рятують, викликає сумнів у їх спроможності самостійно вийти з небезпечної зони (діти, хворі, люди похилого віку);

винесення (рятування) людей, які не можуть самостійно рухатись;

спуск людей, яких рятують, по зовнішніх та ручних пожежних драбинах, пожежних автодрабинах та автопідіймачами, за допомогою рятувальних мотузок тощо, коли шляхи рятування відрізані вогнем чи димом та інші способи рятування неможливі.

При проведенні рятувальних робіт необхідно:

вжити заходів щодо попередження паніки, використовуючи технічні та інші можливості об’єкта і пожежно-рятувальних підрозділів;

залучити адміністрацію і обслуговуючий персонал;

викликати швидку медичну допомогу та у разі необхідності інші служби взаємодії;

надавати першу невідкладну медичну допомогу постраждалим силами особового складу пожежно-рятувальних підрозділів;

передбачити місця для розміщення людей, яких врятовано та евакуйовано.

Пошук людей припиняється тільки після того, коли всі приміщення та місця їх можливого перебування перевірені на їх наявність та встановлено, що всі люди евакуйовані та врятовані з небезпечних зон.