Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






За повними витратами






Розв'язання завдань з формування та розподілу виробничих накладних витрат

Приклад 1. У звітному періоді підприємство виготовляло два види продукції А та Б, при цьому мало показники діяльності, ін­формація про які подана в табл. 2.1.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА У ЗВІТНОМУ ПЕРІОДІ

табл. 2.1.

Показник Сума
Використано годин прямої праці, з них, год.: — продукт А — продукт Б 40 000 30 000 10 000
Фактичні загальновиробничі витрати, з них, грн: — змінні — постійні 420 000 170 000 250 000
Планові загальновиробничі витрати, з них, грн; — змінні — постійні 442 000 190 000 252 000
Планові години праці виробничих робітників, задіяних у виготовленні продуктів А та Б, год. 42 000
Собівартість готової продукції у звітному періоді, грн 2 000 000

Підприємство розподіляє свої накладні витрати відповідно до годин прямої праці виробничих робітників. Залишки незаверше­ного виробництва та запаси готової продукції на початок і кінець звітного періоду відсутні. Визначити;

1) розподілені виробничі накладні витрати;

2) нерозподілені накладні витрати;

3) вплив на собівартість реалізованої продукції нерозподіле­них накладних витрат.

Розв'язання прикладу 1:

1. Визначаємо нормативну ставку розподілу постійних наклад­них витрат. Для цього скористаємося формулою:

Нормативна ставка постійних НВ = Планові (нормативні) постійні накладні витрати/Планова (нормативна) база розподілу

За умовою даного прикладу ставка дорівнюватиме 6 грн/год (25 200: 42 000).

2. Визначаємо розподілені постійні накладні витрати. Для цього помножимо нормативну ставку розподілу постійних на­кладних витрат на фактично досягнутий рівень бази розподілу. В нашому прикладі в ролі бази розподілу виступають години прямої праці виробничих робітників, що становлять 40 000 год. Тому розподілені постійні накладні витрати складуть 240 000 грн (6 х 40 000).

3. Обчислюємо нерозподілені постійні накладні витрати як різ­ницю між фактичними постійними накладними витратами та роз­поділеними постійними накладними витратами. У нашому при­кладі вони становлять 10 000 грн (250 000 - 240 000).

4. Розподіляємо змінні накладні витрати між окремими проду­ктами. Оскільки всі вони вважаються розподіленими, то достат­ньо визначити фактичну ставку їх розподілу, скориставшись фо­рмулою:

Фактична ставка змінних НВ = Фактичні змінні накладні витрати/

Фактична база розподілу. і розмежувати змінні накладні витрати відповідно до фактич­но використаних годин прямої праці кожним з продуктів.

Отже, фактична ставка розподілу змінних накладних витрат становить 4, 25 грн/год (170 000: 40 000). Змінні накладні витрати віднесені на:

— продукт А становлять 127 500 грн (30 000 * 4, 25);

— продукт Б становлять 42 500 грн (10 000 * 4, 25).

5. Розподіляємо постійні накладні витрати між окремими проду­ктами, скориставшись нормативною ставкою розподілу, визначеною в пункті 1. Таким чином, постійні накладні витрати віднесені на:

— продукт А складають 180 000 грн (30 000 * 6);

— продукт Б складають 60 000 грн (10 000 * 6).

6. Встановлюємо вплив нерозподілених накладних витрат на собівартість реалізованої продукції.

Оскільки у нашому прикладі відсутні залишки готової про­дукції на початок та кінець звітного періоду, то можемо вважати, що собівартість готової продукції ідентична собівартості ре­алізованої продукції, за виключенням впливу на неї нерозподі­лених накладних витрат, що призведуть до її збільшення. Таким чином, собівартість реалізованої продукції дорівнює 2 010 000 грн (2 000 000+10000).

Приклад 2. У звітному періоді підприємство виготовляло один вид продукції, при цьому мало показники діяльності, інфор­мація про які показана в табл. 2.2. Підприємство розподіляє свої накладні витрати за допомогою нормативної ставки розподілу, яка в звітному періоді склала 1, 5 грн на годину праці основних виробничих робітників.

Таблиця 2.2.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТ У ЗВІТНОМУ ПЕРІОДІ, грн

Показники Сума
Використано годин прямої праці 45 000
Використані основні матеріали 25 000
Понесені витрати на оплату праці осн вир робі-в 50 000
Понесені витрати на оплату праці управлінського персоналу цеху 15 000
Використані допоміжні матеріали, грн. 10 000
Амортизація вир устаткування та будівлі цеху 30 000
Витрати на освітлення та опалення вироб підрозділу 12 000

Залишки незавершеного виробництва й запаси готової продук­ції на початок та кінець звітного періоду відсутні. Визначити:

1) розподілені виробничі накладні витрати;

2) нерозподілені накладні витрати;

3) собівартість реалізованої продукції, якщо відомо, що не­розподілені накладні витрати в кінці звітного періоду списують на рахунок «Собівартість реалізованої продукції».

Розв 'язання прикладу 2:

1. Визначаємо фактичні накладні витрати. За умовою даного прикладу до них будуть віднесені витрати на оплату праці управ­лінського персоналу цеху, використані допоміжні матеріали, амортизація виробничого устаткування та будівлі цеху, витрати на освітлення й опалення виробничого підрозділу. Таким чином, фактичні накладні витрати складуть 67 000 грн (15 000 + 10 000 + 30 000+12 000).

2. Обчислюємо розподілені накладні витрати. Для цього по­множимо нормативну ставку розподілу накладних витрат на фак­тично досягнутий рівень бази розподілу. В нашому прикладі в ролі бази розподілу виступають години прямої праці виробничих робітників, що становлять 45000 год. Тому розподілені накладні витрати складуть 67 500 грн (1, 5 * 45 000).

3. Визначаємо

нерозподілені накладні витрати = фактичні накладні витратами - розподілені накладні витрати.

У нашому прикладі утворилися зайворозподілені накладні витрати в сумі 500 грн, оскільки розподілені накладні витрати перевищили фактичні накладні витрати (67 500 > 67 000).

4. Встановлюємо собівартість реалізованої продукції. Для цього спочатку визначимо собівартість готової продукції. За умо­ви даного прикладу до неї включатимуться використані основні матеріали, витрати на оплату праці основних виробничих робіт­ників та розподілені накладні витрати. Ця сума складе 142 500 грн (25 000 + 50 000 + 67 500).

Оскільки у прикладі 2 відсутні залишки готової продукції на початок та кінець звітного періоду, то можемо вважати, що собівар­тість готової продукції ідентична собівартості реалізованої проду­кції, за виключенням впливу на неї зайворозподілених накладних витрат, що призведуть до її зниження. Таким чином, собівартість реалізованої продукції дорівнює 142 000 грн (142 500 - 500).

2.2.3. Розв'язання завдань з формування собівартості продукції в розрізі замовлень

Приклад 3. Підприємство використовує систему позамовного калькулювання і має два виробничі підрозділи: механічний та складальний цехи, де виготовляється замовлення X. Нормативна ставка розподілу накладних витрат застосовується для кожного підрозділу. Механічний цех використовує як базу для розрахунку ставки накладних витрат кількість машино-годин роботи облад­нання, а складальний — кількість годин прямої праці.

На початок звітного періоду підприємство має наступні нор­мативні дані:
  Механічний цех Складальний цех
Кількістьмашино-годин 20 000 15 000
Кількість годин прямої праці   40 000
Накладні витрати, грн 200 000 800 000
Фактичні витрати на виконання замовлення X складають:
Прямі матеріали, грн    
Прямі витрати на оплату праці, грн    
Відпрацьовано годин прямої праці    
Спожито машино-годин    

Розрахувати загальну собівартість замовлення X.

С/в = НЗВп.п. + МВ + ВОП + ІПВ + РНВ - НЗВк.п.

де, НЗВп.п, НЗВк.п – залишки незавершеного виробництва

МВ - фак­тичні прямі матеріальні витрати

ВОП - прямі витрати на оплату праці

ІПВ - інші прямі витрати

РНВ - розподілені накладні витрати

Розв 'язання прикладу 3:

1. Визначаємо прямі витрати, необхідні для виготовлення за­мовлення. За умовою прикладу замовлення X проходить послідовну обробку у двох цехах: механічному та складальному, Тому йо­го прямі витрати складатимуться з матеріальних витрат і витрат на оплату праці виробничих робітників, понесених у цих двох цехах. Тобто прямі витрати складають 8700 грн (2000 + 1200 + 5500).

2. Розрахуємо нормативні ставки розподілу накладних витрат. За умовою прикладу для розмежування окремих груп накладних витрат підприємство використовує різні бази розподілу, а відпо­відно встановлює дві цехові ставки розподілу.

Таким чином,

цехова ставка розподілу нв (по­в'язаних з діяльністю механічного цеху)= нормативні накладні витрати(пов'язані з діяль­ністю даного цеху)/ на нормативну кількість машино-годин, від­працьованих у цьому цеху = 10 грн на машино-годину (200 000: 20 000).

Цехова ставка розподілу накладних витрат( пов'язаних з діяльністю складального цеху) = нормативні накладні витрати(пов'язані з діяльністю даного цеху)/ нормативну кількість годин прямої праці(відпрацьованих у цьому цеху) = 20 грн на годину (800 000: 40 000).

3. Визначаємо

розподілені накладні витрати (віднесені на за­мовлення) = перемножені нормативні цехові ставки на фактично досягнуті рівні баз розподілу, що стосуються даного замовлення.

Отже, розподілені накладні витрати, пов'язані з ме­ханічною обробкою замовлення, складають 1500 грн (10 • 150), тоді як розподілені накладні витрати, пов'язані з ручною оброб­кою замовлення, — 4000 грн (20 • 200).

4. Визначаємо собівартість замовлення X. Оскільки залишки незавершеного виробництва на початок та кінець звітного пері­оду відсутні, то

собівартість замовлення = прямі витрат + розподілені накладні витрати = 14 200 грн (8700 + 1500 + 4000).


У звітному періоді встановлено наступні норми використання ресурсів (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

НОРМИ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ У ЗВІТНОМУ ПЕРІОДІ

Показники Цех 1 Цех 2
Сировина 2 кг за ціною 15 грн за 1 кг. 5 кг за ціною 10 грн за 1 кг.
Пряма праця 2 год. з розцінкою 20 грн за 1 год. 3 год. з розцінкою 25 грн за 1 год.
Накладні витрати 2 грн за 1 годину прямої праці 2 грн за 1 годину прямої праці
Нормативна собівартість всього 74 грн 131 грн

Визначити:

— собівартість напівфабрикату, переданого з цеху 1 до цеху 2;

— собівартість готової продукції, сформованої в цеху 2.

Розв 'язання прикладу 4:

1. Визначаємо кількість одиниць, закінчених обробкою у цеху 1 і переданих до цеху 2. Для цього скоригуємо число розпочатих у звітному періоді одиниць продукції на залишки незавершеного виробництва на початок та кінець періоду. Отже, кількість гото­вих одиниць складає 11 400 од. (200 + 12 000 - 800).

2. Розрахуємо

вартість незавершеного виробництва на поча­ток періоду (в розрізі норм використання ресурсів у цеху 1) = перемножимо норми використання ресурсів у цеху 1 (пода­ні в табл. 2.4) * на кількість незавершених обробкою одиниць на початок періоду в цьому цеху. = 14 800 грн [(2 * 15 + 2*20 + 2*2)*200].

3. Визначаємо вартість незавершеного виробництва на кінець періоду в розрізі норм використання ресурсів у цеху 1 так, як це було виконано у пункті 2 даної задачі. Таким чином, вартість не­завершеного виробництва на кінець періоду складає 59 200 грн [(2-*15 + 2*20 + 2*2)-800].

4. Обчислюємо собівартість напівфабрикату (С/вНФ), виго­товленого в цеху 1 і переданого до цеху 2, скориставшись фор­мулою:

С/вНФ = НЗВп.п. + МВ + ВОП + РНВ - НЗВк.п.

де, НЗВп.п, НЗВк.п – залишки незавершеного виробництва

МВ - фак­тичні прямі матеріальні витрати

ВОП - прямі витрати на оплату праці

РНВ - розподілені накладні витрати

Отже, собівартість напівфабрикатів дорівнює 848 100 грн (14 800 + 362 000 + 481 500 + 49 000 - 59 200).

5. Визначаємо

середня собівартість одиниці напівфабрикату переданого до цеху 2 = загальні витрати, (що формують собівартість напівфабрикатів) / кількість одиниць, повністю закінчених обробкою в цеху 1.

Отже, собівартість на­півфабрикату складає 74, 39 грн (848 100: 11 400).

6. Визначаємо кількість закінчених обробкою одиниць у цеху 2. Для цього скоригуємо число розпочатих у звітному періоді одиниць продукції на залишки незавершеного виробництва на початок та кінець періоду. Таким чином, кількість готових оди­ниць становить 11 600 од. (500 + 11 400 - 300).

7. Встановлюємо

вартість незавершеного виробництва на по­чаток періоду (в розрізі норм використання ресурсів у цеху 2) = норми використання ресурсів у цеху 2 (пода­ні в табл. 2.4) * на кількість незавершених обробкою одиниць на початок періоду в цьому цеху. = 65 500 грн [(5 *10 + 3*25+ 2*3)*500].

8. Визначаємо вартість незавершеного виробництва на кінець періоду в розрізі норм використання ресурсів у цеху 2 так, як це було здійснено у пункті 7 даної задачі. Отже, вартість незавершеного виробництва на кінець періоду дорівнює 39300 грн [(5 *10 + 3*25 + 2*3)*300].

9. Розрахуємо собівартість готової продукції (С/вГП), виготов­леної в цеху 2, скориставшись формулою:

С/вГП = НЗВп.п. + МВ + ВОП + РНВ + С/вНФ - НЗВк.п.

Таким чином, собівартість готової продукції складає 2 395 500 грн (65 500 + 580 700 + 870 500 + 70 000 + 848 100 - 39 300).

10. Визначаємо

собівартість одиниці готової продукції = загальні витрати (що формують собівартість го­тової продукції) / на кількість одиниць, повністю закінчених оброб­кою в цеху 2. = 206, 51 грн (2 395 500: 11 600).

Приклад 5. Підприємство використовує систему попроцесного калькулювання і має наступні дані щодо виготовлення продук­ції, подані у табл. 2.5.

Таблиця 2.5

ВИХІДНА ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ ПРИ ПОПРОЦЕСНОМУ КАЛЬКУЛЮВАННІ

Показники К-сть од Відсоток обробки Сума, грн
Незавершене вир-во на поч місяця (завершено) - прямі матеріали — конверсійні витрати       34 000 38 166
Витрати за звітний місяць: — прямі матеріали — конверсійні витрати 80 000     680 000 479 475
Випуск за звітний місяць 76 000    
Незавершене виробництво на кіне місяця (завершено) -прямі матеріали -конверсійні витрати      

Необхідно оцінити вартість готової продукції (напівфабрика­ту) та залишків незавершеного виробництва за методом ФІФО.

Розв 'язання прикладу 5:

1. Визначаємо кількість еквівалентних одиниць у незаверше­ному виробництві на початок періоду за кожною статтею витрат. Оскільки на початок періоду матеріальні витрати були списані на напівфабрикат повністю, то число еквівалентних одиниць на по­чаток періоду за статтею матеріальних витрат дорівнюватиме ну­лю. Конверсійні витрати на початок періоду складають 60 %. То­му

кількість еквівалентних одиниць у незавер­шеному виробництві на початок періоду (за цією статтею витрат) = кількість незакінчених обробкою одиниць* на від­соток недозавершеності = 2000 од. (5000 * 40 %).

2. Обчислюємо кількість еквівалентних одиниць у готовій продукції (ГП). Для цього з числа готових одиниць у звітному періоді виділимо ту частину, що стосується незавершених оди­ниць на початок періоду, оскільки вони дооброблятимуться як окрема партія продукції. Таким чином, за умовою прикладу кіль­кість розпочатих та закінчених у звітному періоді одиниць про­дукції складає 71 000 од. (76 000 — 5000).

3. Визначаємо кількість еквівалентних, одиниць у незавер­шеному виробництві на кінець періоду за кожною статтею ви­трат.

кількість еквівалентних одиниць у незавер­шеному виробництві на кінець періоду (за цією статтею витрат) = кількість одиниць у незаверше­ному виробництві на кінець періоду і відсоток завершеності за кожною статтею витрат.

Таким чином, кількість еквівалентних одиниць у незавершеному виробництві На кінець періоду за матеріальними витратами становить 9000 од. (9000 *100 %), а кількість таких одиниць за конверсійними витратами — 3150 од (9000 * 35 %).

4. Розрахуємо

Загальна кількість еквівалентних одиниць за кожною статтею витрат = НЗВп.п. + ГП + НЗВк.п.

Отже, за умовою прикладу число еквіва­лентних одиниць за матеріальними витратами дорівнює 80 000 (71 000 + 9000), а кількість одиниць за конверсійними витратами — 76 150 (2000 + 71 000 + 3150).

5. Визначаємо

Собівартість еквівалентної одиниці за кожною статтею витрат = відповідні витрати звітного періоду / кількість еквівалентних одиниць.

Тобто собівар­тість еквівалентної одиниці за матеріальними витратами ста­новить 8, 5 грн (680 000: 80 000), а собівартість еквівалентної одиниці за конверсійними витратами — 6, 3 грн (479 475: 76 150). Загальна собівартість еквівалентної одиниці — 14, 8 гпн (8, 5 + 6, 3).

6. Оцінюємо собівартість готової продукції (напівфабрикату) = кількість готових одиниць * собівартість екві­валентної одиниці.

За умовою прикладу вона складає 1 050 800 грн (14, 8 * 71000).

7. Дооцінюємо залишки незавершеного виробництва на поча­ток періоду за кожною статтею витрат = собі­вартісьі еквівалентної одиниці * число незавершених одиниць на початок періоду.

Таким чином, вартість дооцінки неза­вершеного виробництва на початок періоду становить 12 600 грн (6, 3 * 2000).

8. Оцінюємо залишки незавершеного виробництва на кінець періоду за кожною статтею витрат шляхом перемноження собі­вартості еквівалентної одиниці та кількості незавершених оди­ниць на кінець періоду. Таким чином, незавершене виробництво на кінець періоду за матеріальними витратами становить 76 500 грн (8, 5 * 9000), а незавершене виробництво на кінець періоду за кон­версійними витратами — 19 845 грн (6, 3 * 3150). Відповідь доціль­но оформити у вигляді табл. 2.6.

Таблиця 2.6

РОЗРАХУНОК СОБІВАРТОСТІ ЕКВІВАЛЕНТНОЇ ОДИНИЦІ ПРОДУКЦІЇ ЗА МЕТОДОМ ФІФО

Показники Прямі матеріали Конверсійні витрати Всього
1. Вироб витрати, грн 680 000 479 475 1159 475
2. Еквівалент продукції, од.      
Готова продукція 71 000 71 000 X
Залишок на поч пер - 2 000 X
Залишок на кін пер 9 000 3 150 X
Разом 80 000 76 150 X
3.Собівартість еквівалент­ної од, грн 8, 5 6, 3 14, 8
4. Витрати, передані до на­ступного цеху, грн      
Собівартість напівфабрикату (готової продукції) X X 1050 800
Незавершене виробництво на початок періоду - 12 600 12 600
Незавершене виробництво на кінець періоду 76 500 19 845 96 345
Всього     1159 475

Приклад 6. Скориставшись даними табл. 2.7, розкриємо ме­тодику оцінки напівфабрикату (готової продукції) та залишків незавершеного виробництва на кінець звітного періоду за мето­дом середньозваженої вартості.

Розв 'язання прикладу 6:

1. Визначаємо

суму витрат, необхідних для формування собі­вартості еквівалентної одиниці = витрати в залишках незавершеного виробництва на початок періоду + ви­трати звітного періоду за кожною статтею витрат.

Таким чином, за умовою прикладу загальні матеріальні витрати становлять 714 000 грн (34 000 + 680 000), а загальні конверсійні витрати — 517 641 грн (38 166 + 479 475). Загальні витрати дорівнюють 1 231 641 грн (714 000 + 517 641).

2. Розрахуємо кількість еквівалентних одиниць у готовій про­дукції (ГП), скориставшись балансовим методом: ГП = НЗВ п.п. + Витрати звітного періоду — НЗВ к.п.

За умовою прикладу число розпочатих і закінчених у звітному періоді одиниць продукції складає 76 000 од. (5000 + 80 000 -- 9000).

3. Визначаємо кількість еквівалентних одиниць у незаверше­ному виробництві на кінець періоду за кожною статтею витрат = кількість одиниць у незавершеному ви­робництві на кінець періоду * відсоток завершеності за кожною статтею витрат.

Отже, кількість еквівалентних одиниць у незавер­шеному виробництві на кінець періоду за матеріальними витра­тами становить 9000 од. (9000 * 100 %), а число таких одиниць за конверсійними витратами — 3150 од. (9000 * 35 %).

4. Встановлюємо

Загальна кількість еквівалентних одиниць за кожною статтею витрат = гото­ва продукція + залишки незавершеного виробництва на кінець періоду.

Таким чином, за умовою прикладу кількість еквівалентних одиниць за матеріальними витратами складає 85 000 од. (76 000 + 9000), а кількість одиниць за конверсійними витратами — 79 150 одиниць (76 000 + 3150).

5. Визначаємо

собівартість еквівалентної одиниці за кож­ною статтею витрат = відповідні витрати звіт­ного періоду / число еквівалентних одиниць.

Тобто собівар­тість еквівалентної одиниці за матеріальними витратами ста­новить 8, 4 грн (714 000: 85 000), а собівартість еквівалентної одиниці за конверсійними витратами — 6, 54 грн (517641: 79 150). Загальна собівартість еквівалентної одиниці дорів­нює 14, 94 грн (8, 4+ 6, 54).

6. Оцінюємо собівартість готової продукції (напівфабрикату) = кількість готових одиниць * собівартість ек­вівалентної одиниці.

За умовою прикладу вона складає 1135 440 грн (14, 94 * 76000).

7. Здійснюємо оцінку залишків незавершеного виробництва на кінець періоду за кожною статтею витрат = собівартість еквівалентної одиниці * кількість незавершених одиниць на кінець періоду.

Таким чином, незавершене вироб­ництво на кінець періоду за матеріальними витратами стано­вить 75 600 грн (8, 4 * 9000), а незавершене виробництво на кінець періоду за конверсійними витратами — 20 601 грн (6, 54 * 3150).

Відповідь оформляємо у вигляді табл. 2.7:

Таблиця 2.7

РОЗРАХУНОК СОБІВАРТОСТІ ЕКВІВАЛЕНТНОЇ ОДИНИЦІ ПРОДУКЦІЇ ЗА МЕТОДОМ СЕРЕДНЬОЗВАЖЕНОЇ ВАРТОСТІ

Показники Прямі матеріали Конверсійні витрати Всього
1. Вир витрати, гри 714 000 517 641 1 231 641
Незавершене вир-во на поч пер, грн 34 000 38 166 72 166
Витрати звіт періоду, грн 680 000 479 475 1 159 475
2, Еквівалент продукції, од.      
Готова продукція 76 000 76 000 X
Залишок на кін пер 9 000 3 150 X
Разом 85 000 79 150 X
3. Собівартість еквівалентної од, грн 8, 4 6, 54 14, 94
4. Витрати, передані до наступ­ного цеху, грн      
Собівартість напівфабрикату (готової продукції) X X 1 135 440
Незавершене виробництво на кінець періоду 75 600 20 601 96 201
Всього     1231 641

2.2.5. Розв'язання завдань з формування собівартості продукції за видами діяльності

Приклад 7. Підприємство виходить на ринок з новим продук­том «А», ціна на який не може перевищувати 25 000 грн. Воно має чотири категорії накладних витрат, про очікуваний розмір яких у звітному періоді є наступна інформація, грн:

технічне обслуговування — 200 000;

переміщення матеріалів — 32 000;

переналагодження обладнання — - 100 000;

перевірка якості — 120 000.

Для розподілу накладних витрат використовують нормативні ставки. Керівництво підприємства вирішило застосувати систему калькулювання на основі діяльності. Для цього була надана ін­формація про очікувану діяльність підприємства щодо наступних чинників витрат:

машино-години технічного обслуговування — 20 000;

кількість переміщень матеріалів — 1 600;

кількість переналагоджень обладнання — 2 500;

число перевірок якості — 4 000.

Технологія виготовлення продукту «А» пов'язана з виникнен­ням наступних видів витрат:

основні матеріали, грн — 6000;

пряма праця (1000 год), гри — 10000;

кількість машино-годин — 500;

кількість переналагоджень — 2;

число перевірок якості — 10.

Визначити собівартість продукту «А».

Розв 'язання прикладу 7:

1. Визначаємо прямі витрати, необхідні для виготовлення продукту. За умовою прикладу продукт «А» потребує матеріаль­них витрат у сумі 6000 грн та витрат на оплату праці виробничих робітників у сумі 10 000 грн. Тобто прямі витрати складають 16 000 грн (6000+10 000).

2. Встановлюємо нормативні ставки розподілу накладних ви­трат за кожним видом діяльності. За умовою прикладу на підпри­ємстві виділено чотири види діяльності, а тому необхідно розра­хувати і чотири ставки розподілу. Зокрема, Нормативна ставка розподілу накладних витрат ( пов'язаних з технічним обслугову­ванням обладнання) = нор­мативні накладні витрати / нормативну кількість машино-годин проведеного технічного обслуговування = 10 грн на машино-годину (200 000: 20 000).

Нормативна ставка розподілу накладних витрат (пов'язаних з переміщенням матеріалів) = нор­мативні накладні витрати (пов'язані з переміщенням матеріа­лів) / нормативну кількість таких переміщень = 20 грн за одне переміщення (32 000: 1600).

Нормативна ставка розподілу накладних витрат (пов'язаних з переналагодженням обладнання) = нормативні накладні витрати (пов'язаних з переналагодженням) / нормативну кількість таких переналагоджень = 40 грн за 1 переналагодження (100 000: 2500).

Нормативна ставка розподілу накладних витрат (пов'язаних з перевірками якості продукції) = нормативні накладні витрат (пов'язані з перевіркою якос­ті) / нормативну кількість таких перевірок = 30 грн за одну перевірку (120 000: 4000).

3. Визначаємо Розподілені накладні витрати, віднесені на про­дукт «А» = нормативні ставки за видами діяльності * фактичне використання цих видів діяльності продук­том «А».

Таким чином,

ü розподілені накладні витрати, пов'язані з технічним обслуговуванням обладнання, на якому виготовляєть­ся продукт «А», складають 5000 грн (10 * 500),

ü розподілені на­кладні витрати, пов'язані з переналагодженням обладнання, — 80 грн (40 * 2),

ü розподілені накладні витрати, пов'язані з перевір­кою якості виконання даного продукту, — 300 грн (30 * 10).

4. Обчислюємо собівартість продукту «А». Оскільки залишки незавершеного виробництва на початок та кінець звітного пері­оду відсутні, то собівартість продукту розраховується як сума пря­мих витрат та розподілених накладних витрат і складає 21 380 грн (16 000+500+80+300).

Отже, виготовлення продукту «А» є доцільним, адже його со­бівартість нижча за мінімальну ціну реалізації цього продукту, яку може дозволити собі підприємство.

2.2.6. Розв'язання завдань з формування та розподілу витрат допоміжних виробництв

Приклад 8. Приладобудівне підприємство має у своєму складі два основних та три допоміжних підрозділи. Облік витрат воно здійснює в розрізі норм. Тому непрямі витрати, віднесені на окремий підрозділ, називають розподіленими накладними витра­тами. Інформацію про розподілені накладні витрати (до перероз­поділу взаємних послуг) подано в табл. 2.9.

Таблиця 2.9

ІНФОРМАЦІЯ ПРО РОЗПОДІЛЕНІ НАКЛАДНІ ВИТРАТИ ГЕНЕРОВАНІ КОЖНИМ З ПІДРОЗДІЛІВ У ЗВІТ ПЕРІОДІ

Підрозділи Сума, грн
Основні підрозділи: — механічний цех — складальний цех 850 000, 0 950 000, 0
Обслуговуючі підрозділи — енергетичний цех — ремонтний цех — транспортний цех 240 000, 0 210 000, 0 50 000, 0
Усього 2 300 000, 0

Допоміжні підрозділи підприємства поряд з наданням послуг цехам основного виробництва здійснюють взаємні послуги один одному, розподіляючи їх відповідно до баз, показаних у табл. 2.10. Дані табл. 2.10 відображають натуральні показники, що ха­рактеризують кількісне споживання послуг окремих допоміжних підрозділів основними та іншими допоміжними підрозділами і питому вагу кожного підрозділу у споживанні даних послуг.

Таблиця 2.10


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.025 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал