Північна війна і боротьба України за незалежність.

ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ

1708 р. Похід шведського короля Карла ХІІ на Москву через Україну.

1708 р., жовтень Початок антиколоніального повстання гетьмана Івана Мазепи проти Росії.

1708 р., листопад Зруйнування московськими військами гетьманської столиці Батурина. Обрання гетьманом І.Скоропадського.

1709 р., березень Перехід на бік І.Мазепи запорозьких козаків на чолі з кошовим отаманом К.Гордієнком.

1709 р., травень Зруйнування Чортомлицької Січі царськими військами.

1709 р., 27 червня Полтавська битва.

ПОХІД КАРЛА ХІІ В УКРАЇНУ. ПОШУКИ НОВИХ СОЮЗНИКІВ

Плекаючи мрію вивести Гетьманщину з-під влади царя, Іван Мазепа в 1704-1705 рр. удався до таємної дипломатії з противниками Москви. Так, зокрема, восени 1705 р. він налагодив зв'язки з польським королем Станіславом Лещинським, якого було обрано 1704 р. тими угрупованнями, що підтримували шведського короля.Через Лещинського український гетьман сподівався встановити стосунки зі Швецією.У 1706 р. Мазепа й справді завдяки посередництву польського короля розпочав таємні зносини зі шведським королем Карлом ХІІ.Зовнішньополітичні передумови антимосковського повстання Івана МазепиПеремога царя і польського короля Августа.Перемога шведського короля Карла ХІІ і його ставленика Станіслава Лещинського.Україна була б поділена між Польщею та Росією.Україна, як союзник Москви, опинилася б під владою Польщі й втратила б автономію.Єдиним порятунком було визволення з-під влади царя, до того ж заздалегідь, до закінчення війни та укладення мирного договору.

Похід Карла ХІІ в Україну

Року 1708 р. Карл ХІІ почав здійснювати свій давній задум про похід на Московію.Похід мав відбутися в напрямку на Смоленськ і Москву через територію Литви та Білорусі. На початку похід складався вдало.Але після кількох невдач у серпні - вересні Карл ХІІ відмовився від попереднього плану.Він вирішив повернути на Україну, сподіваючись забезпечити тут свою армію провіантом, зміцнити її силу козацькими полками та військом Лещинського.Шведський король покладав також надії на допомогу від кримського хана й турецького султана.Зміна планів Карла ХІІ виявилася несподіваною для Мазепи.Такий розвиток подій гетьман вважав передчасним, бо перебування шведської армії на території України означало, що саме тут розгорнуться воєнні операції російсько-шведської війни.З огляду на це завдання визволення України з-під влади царя ставало ще важчим.Велика небезпека таїлася також у тому, що в плани Мазепи була втаємничена лише найвідданіша козацька старшина, а рядове козацтво, нічого не відаючи про задуми гетьмана, готувалася до війни проти шведів.

УКРАЇНСЬКО-ШВЕДСЬКИЙ СОЮЗ

Похід шведського короля на Москву через Україну спонукав українського гетьмана до рішучих дій задля визволення Гетьманщини.Мазепа вирішив об'єднатися зі шведами для війни проти Московії.

24 жовтня 1708 р. Іван Мазепа виїхав на зустріч із Карлом ХІІ. З ним вирушили чотиритисячне військо, генеральна старшина та 7 із 12 полковників.Надвечір 28 жовтня гетьман прибув до шведського табору. Наступного дня відбулася зустріч Мазепи з Карлом ХІІ.29-30 жовтня 1708 р. між українцями та Карлом ХІІ було укладено договір.Стислий (із 6 пунктів) виклад цього договору містить " Вивід прав України" - політичний документ, з яким 1712 р. Пилип Орлик (генеральний писар за урядування Мазепи, гетьман у вигнанні), обстоюючи права України, звернувся до європейських монархів.

Договір передбачав: Україна має бути незалежною і вільною; усі загарбані Московією землі, що колись належали " руському" народові, мають бути повернені Українському князівству; шведський король зобов'язаний захищати країну від усіх ворогів і посилати допомогу, коли про це просять гетьман і " стани"; Мазепа має бути довічним князем України; шведський король не має права претендувати на титул князя чи командувача збройних сил князівства; для стратегічних потреб шведське військо може займати п'ять українських міст (Стародуб, Мглин, Батурин, Полтаву, Гадяч).

ВОЄННО-ПОЛІТИЧНІ АКЦІЇ МОСКОВСЬКОГО ЦАРЯ ПРОТИ УКРАЇНИ

У відповідь на дії Мазепи Петро І звернувся до українців. У численних відозвах він звинуватив Мазепу у " зраді", у намірі віддати Україну Польщі, а православні церкви й монастирі - уніатам.

Цар наказав також старшині й полковникам терміново зібратися у Глухові для обрання нового гетьмана. Водночас Петро І звелів Меншикову зруйнувати гетьманську резиденцію - Батурин.