Маркетинговий етап

Непросто визначити, звідки починається цей етап. У переважній більшості середніх і великих видавництв він наступає після отримання редактором первинних документів від автора. Адже чим раніше буде продуманий і організований комплекс заходів, спрямованих на просування на книжковому ринку конкретного видавничого продукту, тим успішніше можна його реалізувати.

Завданням редактора на цьому етапі є написання такого рекламного тексту, який би відразу «заробив» на створення високого іміджу майбутнього видання. Нерідко буває, що слабке зміст книги компенсується успішної рекламою та іншими маркетинговими акціями. І, навпаки, прекрасне за змістом видання може осісти на складі, так як і каталожна картка, і анотація, і рекламні тексти для друку зроблені бездушно і не професійно.

Одне істотне зауваження щодо форми реалізації редакторських виправлень і вказівок на всіх етапах редакційно-видавничого процесу. Будь-які письмові вказівки редактора іншим учасникам видавничого процесу (оператору, автору, верстальщику, технічному або художньому редактору) є недоречними, оскільки на книжкових гранках для цього немає місця. Видавничо-поліграфічна практика виробила цілу серію простих, доступних для розуміння знаків, які стали називатися «коректурним». Вони існують вже протягом століть і дійшли до сучасного, майже повністю комп'ютеризованому, видавничої справи практично без істотних змін. До того ж, коректурні знаки, як і знаки дорожнього руху, дуже схожі між собою і в інших країнах. Незнання цих знаків, або невміння ними користуватися (незалежно від того, є у видавництві коректорська служба чи ні) однозначно буде характеризувати професійний рівень працівників такого видавництва, загальну культуру організації видавничого процесу.

23. Редакторська підготовка довідників, словників.

Редагування - це складова частина видавничого процесу, творча робота редактора спільно з автором над рукописом твору в цілях поліпшення його змісту і форми, підготовки до поліграфічного відтворення та випуску у світ.

Редагування - процес творчий і багато в чому залежить від типу видання. Кожна нова рукопис вимагає від редактора нових підходів, нових рішень, нових ідей.

Редагування – це виробничий процес опрацювання повідомлень у ЗМІ. Види: нормативне і творче (Загальне редагування, Партико).

Редакційно-видавничий процес — це сукупність обумовлених практикою книговидання послідовних дій видавничих працівників, спрямованих на підготовку і випуск у світ того чи іншого виду видавничої продукції.

Діяльність В. складається з творчого, організаційно-виробничого і комерційного працювання.

4 етапи в організаційно-видавничому процесі В.:

· Підготовчий.

· Редакційний.

· Виробничий.

· Заключний.

Підготовчий етап – складання тематичного плану; бізнес-план; подача авторського оригіналу до В. і прийняття його до видання.

Редакційний етап – від одержання редактором авторського оригіналу до сдачі видавничого оригіналу до виробничого відділу.

Виробничий етап – від сдачі видавничого оригіналу у видавництво до виходу видання у світ.

Заключний етап – розповсюдження і рекламування продукції.

12.27 словник Довідкове видання упорядковано­го переліку мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відпо­відними довідковими даними

Особливості редагування довідкової літератури

Редагування довідкової літератури — це багатоаспектний процес редакційного опрацювання довідкової літератури, метою якого є якісна та ґрунтовна підготовка видання до друку.

Робота над загальною концепцією довідкового видання

Підготовка довідкового видання - це процес, в якому важливе місце займає підготовчий період. Ключовий момент підготовчого періоду - розробка концепції майбутнього видання. Концепція довідкового видання являє собою цілий комплекс організаційних та творчих питань. До організаційних можна віднести:

· чітке з'ясування читацького призначення,

· передбачуваний попит на книговидавничому ринку;

· економічні можливості видавництва щодо забезпечення якості майбутнього видання;

· підбір авторського колективу та створення спеціальної редакторської групи^[1].

Серед творчих питань найважливішими є:

· складання словника;

· розробка методичних рекомендацій для авторів;

· з'ясування загальних принципів відбору і систематизації матеріалу^[1].

Концепція довідкового видання розробляється в першу чергу вченими-лексикографами, але саме редактор є тим фахівцем, який поєднує авторський задум з його практичним втіленням. Потрібно починати з підбору та систематизації матеріалу, від яких залежить визначення конкретних методів підготовки видання. Під час аналізу концепції майбутнього видання, редактор починає від найзагальніших характеристик (цільового призначення та аудиторії) до конкретних (розташування елементів статті один щодо одного, уніфікована система виділень, позначень, скорочень). Чітке визначення цільового та читацького призначення видання — центральне завдання у розробці концепції, виходячи з якого визначається характер читацьких запитів і принципи підбору матеріалу і його подачі, а саме: обґрунтовується структура видання. Структура довідкових видань підпорядковується єдиному принципу організації матеріалу. Як правило, він розчленовується на окремі ділянки тексту - статті, фрагменти. Кожна стаття є мінімальною структурною одиницею видання та описує той чи інший об'єкт (об'єкт опису). Всі довідкові статті незмінно взаємозв'язані один з одним, та являють собою комплекс, що відображає систему накопичених знань з різних питань. Комплекс статей є, своєю чергою, певною системою органічно пов'язаних між собою розділів і циклів.