Старий Крим та вірменський монастир Сурб-Хач

Біля в'їзду з східного боку до містечка Старий Крим помітні сліди глибокого рову і кам'яного муру. Це залишки Солхату (Сурхат, Солхат, Солкат, Крим, пізніше - Ескі Крим).

До появи тут татар різноплемінний, різномовний Солхат вже був торговим містом, жив перекупкою та перепродажем товарів, що йшли з південних степів Східної Європи й з-за моря через Кафу. Його ремісники обслуговували не лише місто, але і найближчий степовий район. У XIII столітті, за татарських ханів, Солхат став столицею Кримського улусу (провінції) Золотої Орди, місцем перебування намісника золотоординського хана. Довгі каравани верблюдів і возів з награбованими Ордою товарами, низки полонених прибували до Солхату. Місто багатішало. Руками невільників і місцевих мешканців - греків і вірмен, серед яких були видатні зодчі, татари зводили оборонні мури, кам'яні будинки, лавки, храми, спорудили великий караван-сарай. Архітектура цих споруд, цілком запозичена татарами від корінного місцевого населення, близька до традицій малоазійської архітектури. Караван-сарай - торговий центр міста - був однією з найзначніших споруд Солхату. За високим кам'яним муром із прибудованими до неї зсередини лавками та дерев'яними галереями, «номерами» для нічлігу приїжджих купців, простягався широкий двір для возів і в'ючних тварин. Головна будівля мала два поверхи, інші були одноповерховими. На майдані Біля караван-сараю йшла жвава торгівля невільниками, звідси тисячі нещасних вирушали в довічне рабство - до Константинополя, Генуї, Венеції, Єгипту. Розбагатілий на грабежах, митах і данині з населення підкорених земель, татарський Солхат у XIV столітті досяг свого розквіту.

Мечеть хана Узбека, пам'ятка архітектури 1314р. Цю велику мечеть - шестистовпну базиліку під двоскатним дахом - було закладено в Солхаті в 1314 році на честь ординського хана Узбека. Її дерев'яне перекриття підтримується зсередини двома білокам'яними аркадами, що поділяють мечеть на три нефи. Головний вхід - із півночі - виділений порталом, що прикрашено чудовим різьбленням по каменю. Цікаве й яскраво розписане різьблення всередині будівлі - там, де міхраб, свого роду вівтарна ніша в південній стіні. Храм добре зберігся до наших днів; лише мінарет, від якого залишилася тільки основа, було нещодавно відбудовано заново.

Мечеть хана Узбека, пам'ятка архітектури 1314 р. До південного торця мечеті Узбека примикала велика будівля медресе - духовного училища. Це була значна за розмірами прямокутна споруда, з великим внутрішнім двором. Поперечні стіни відокремлювали кімнати для занять - комірки, що було перекрито циліндровими склепіннями. Осі квадрату підкреслювалися широкими лоджіями, південний фасад було прикрашено монументальним арочним порталом, поцяткованим різьбленим орнаментом.