Проблеми і перспективи використання туристських ресурсів регіону

Специфікою Криму з його рекреаційними ресурсами є придбання соціальною сферою товарної форми, здатною разом з деякими матеріальними галузями бути галуззю спеціалізації.

Природні та культурно-історичні ресурси Криму сприяють розвитку різноманітних видів циклів рекреаційних занять - оздоровчо-спортивного, лікувального, пізнавального. Разом з цим тут є умови для розвитку таких видів рекреаційних занять як: вітрильний спорт, дельтапланеризм, кінний спорт, фототуризм, фестивальний туризм.

Протягом 2001-2006 pp. Крим посідає одне з провідних місць у туристичному бізнесі України (друге за рейтингом) з обслуговування іноземних і вітчизняних туристів, екскурсантів, а також за обсягами надання туристичних послуг.

Географічне положення Криму, його близькість до Росії, країн Малої Азії то Південної Європи створюють сприятливі умови для розвитку транспорту й транспортної мережі. Зо розвитком транспортної інфраструктури Крим посідає одне з провідних місць в Україні. Основну роль у перевезенні відпочивальників і туристів відіграють автомобільний і залізничний транспорт.

Міжнародний аеропорт " Сімферополь" спроможний приймати повітряні судно будь-якого класу. Морські порти Севастополя, Ялти, Феодосії, Керчі, Євпаторії зв'язують півострів з південними областями України, Краснодарським краєм Росії, Грузією, о через протоки Босфор, Дарданелли і Гібралтарську - практично з усіма країнами світу.

На території Криму понад 11, 5 тис. пам'яток історії, культури та архітектури, що належать до різних історичних епох, цивілізацій, етносів i релігій. Найбільш унікальні з них, наприклад, комплекс печерних міст і монастирів, генуезькі фортеці, палаци та садово-паркові ансамблі, використовуються як туристичні об'єкти. Шість державних заповідників, 33 заказники, з них 16 загальнодержавного значення, 87 пам'яток природи, ІЗ з яких загальнодержавного значення, 10 заповідних урочищ становлять природний заповідний фонд автономії.

Близько 150 всесвітньо відомих історико-археологічних об'єктів, деякі з яких занесено до каталогів ЮНЕСКО, дають можливість проведення професійних археологічних розкопок. Найвідомішими об'єктами с Херсонес, Коро-Тобе, генуезькі фортеці, таврські могильники.

Завдяки географічному положенню, екологічним та Історичним умовам Крим із глибокої давнини був своєрідним перехрестям різних племен, народів і культур. Тут у різні часи проживали кіммерійці, греки, римляни, скіфи, таври, генуезці. Понад три століття на території півострова Існувало Кримське ханство.

Туристичні фірми півострова розробляють тури, присвячені культурі, традиціям І побуту народів, що населяли Крим, проводять історичні фестивалі й свято. Також популярністю користуються програми, присвячені перебуванню в Криму родини Романових, Ялтинській конференції 1945 року, по якій вирішувалася доля післявоєнної Європи, то інші, пов'язані з більш пізніми подіями кримської історії.

У зв'язку з тим, що національна структура Криму складається з понад 100 національностей і народностей, є всі необхідні передумови для розвитку культурно-етнографічного туризму. У Сімферополі функціонує етнографічний музей. Кримськотатарські, німецькі, болгарські, грецькі, чеські, вірменські та інші етнічні групи створюють свої центри та ознайомлюють туристів з історією і звичаями свого народу

Новим і перспективним напрямом у розвитку туристичної індустрії Криму став зелений (сільський) туризм. Цей вид туризму є одним з видів малого бізнесу, підвищує значення краєзнавства, створює для туристів життєве середовище, наближене до природи. Для цього в Криму є всі умови: поєднання мальовничих гір і великих рівнин, лісів, степів, морів, озер, унікальні флора та фауна, широка мережа природних, історичних та етнографічних пам'яток.

Поліетнічністю Криму обумовлено те, що на його території одночасно існують караїмські кенаси, мусульманські мечеті, єврейські синагоги то християнські церкви. Сьогодні вклонитися святим місцям приїжджають прочани з усього світу. З Ініціативи Кримської єпархії розроблені паломницькі тури, що включають відвідування монастирів і храмів, а також релігійні тури з відвідуванням святинь різних конфесій.

У Криму близько 1, 5 тис. печер, з них 3 обладнані для відвідування. Печери Червона, Мармурова, Еміне-Баїр-Хосар запрошують туристів побачити на власні очі їх галереї, коридори, підземні озеро.

Все більшого розвитку в Криму побуває мисливський туризм. Площа лісового фонду в Криму становить 274, 3 тис. га, 26% якої - заповідна зоно. Це створює передумови для розвитку мисливського туризму. Для мисливців - туристів пропонується полювання на пернату дичину то копитних тварин. До їхніх послуг - розміщення на базах у лісовому масиві з усіма зручностями то повним пансіоном. Останнім часом Крим стає усе популярнішим серед мисливців із країн далекого зарубіжжя.

Наявність понад 170 ландшафтних об'єктів, розмаїтість рельєфу то природні особливості роблять перспективним розвиток популярних сьогодні активних видів туризму, таких як пішохідний, автомобільний, гірськолижний, велосипедний туризм, джип-сафарі то ін. Популярністю серед туристів, які прибувають у Крим, користується дайвінг. Досвідчені дипломовані Інструктори забезпечать безпечне пірнання до затонулих кораблів, підводних скель та ущелин, при цьому можлива відео- то фотозйомко. Проводиться навчання підводного плавання за європейськими системами з видачею відповідних сертифікатів.

Широкого розвитку набув у Криму науковий туризм. Державний Нікітський ботанічний сад демонструє колекції плодових і декоративних рослин, проводить дегустації екзотичних плодів і демонстрацію виробів з них. Національний інститут винограду і вина «Магарач» розробив екскурсії про історію створення вина, о також унікальні методики винолікування (винотерапії).

Інститут біології південних морів м. Севастополя демонструє акваріум, де зібрано сотні екзотичних риб і морських тварин. Туристи можуть відвідати дельфінарії, розташовані в Севастополі, Феодосії, Ялті, Євпаторії. Також розробляються та успішно застосовуються методики дельфінотерапії. Заслуженою популярністю користуються ефірні олії Криму, що пропонуються як кримські сувеніри.

Розвиток рекреаційної сфери Криму потребує вирішення багатьох проблем: рекреаційного перевантаження одних районів і недовантаження рекреаційних ресурсів інших; дефіциту трудових ресурсів у сезон пік; високої вартості рекреаційних послуг. Найбільшою проблемою, від вирішення якої залежить розвиток рекреаційної сфери Південного Криму в майбутньому, є адаптація рекреаційної галузі до ринкових умов.

Вдосконалення структури господарства Криму, яке має ціль соціалізацію, екологізацію і гуманізацію виробництва і життя населення повинно посилити роль соціальної сфери. Профілююче значення в ній, як і в міжрайонному розподілі праці, безсумнівно буде належати рекреаційній галузі, на розвиток якої частково треба було б перепрофілювати провідні міжгалузеві комплекси і наукову базу. В матеріальному виробництві зберігається і посилюється роль агропромислового комплексу і машинобудування. Причому в останньому необхідні перебудови в направленні виробництва малогабаритних (неметалоємких) побутових машин і пристроїв, розширення випуску обладнання для агропромислового комплексу і зберігання високого рівня розвитку суднобудівництва і судноремонту. Основною метою машинобудування, яке розвивається, повинно стати зниження його металоємкості, зростання технологічності і забезпечення екологічності в експлуатації готових виробів. Ці направлення в розвитку виробничої сфери в Криму повинні супроводжуватись постійним скороченням галузей, використовуючи місцеву сировину (мармуровидні вапняки, соляні озера), що погано для природи Криму, перепрофілюванням хімічних виробництв Північного Криму.

Функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку " Велика Ялта" є найбільш дієвою формою регіональної політики, що дасть можливість стимулювати соціально-економічний розвиток у регіоні. В свою чергу це дозволить скоротити безробіття, збільшити реальні доходи населення, розвивати малий та середній бізнес, проводити ефективну реструктуризацію нерентабельного виробництва, залучити інвестиції в об'єкти незавершеного будівництва, збільшити податкові надходження та обов'язкові платежі до бюджетів усіх рівнів.

Реалізація усіх цих проектів і програм дозволить залучити додаткові туристські потоки до Криму та підвищить престижність як цього регіону, так і України в цілому.

Можливо, досвід Автономної Республіки Крим доцільно буде використати у всеукраїнському масштабі, що може призвести до розширення ринку туристичних послуг України.

З метою регулювання рекреаційного навантаження доцільно збільшити роль Південно-Східного, Центрального і Південно-Західного районів у рекреаційному господарстві Криму. Слід розширити їх рекреаційну спеціалізацію за рахунок розвитку агротуризму, велотуризму, воєнно-історичного, конгресного туризму, повітряних видів рекреаційних занять, підвищення кваліфікації іноземних громадян, проведення спільних досліджень та стажування у відомих наукових центрах.

У Західному і Східному районах, які мають середні можливості для розширення спектру рекреаційних занять, необхідно сконцентрувати увагу на розвитку своєрідних видів туризму: архітектурно-археологічного, сільського зеленого, фестивального і шоу-туризма, а також релігійного та етнічного для Західного, автомобільного і воєнно-історичного для Східного.

У Північному і Північно-Західному районах доцільно розвивати такі види рекреаційних занять, як парусний спорт і дайвінг, проведення учбових і учбово-виробничих практик, наукові експедиції, приморський курортно-оздоровчий туризм.

Республіка вигідно вирізняється приморським положенням, що дозволяє розвивати морський туризм. Морські порти міст Ялта та Севастополь входять у програму відвідування круїзних суден міжнародних компаній " Холланд Америка", " Принцес Крузез", " Сілвер крузез", " Ройал Олімпік" то ін. Спеціально для іноземних туристів круїзних суден розроблені різноманітні екскурсійні програми: культурні, літературні, палацові, винні тури.

Не менш важливий і розвиток яхтового туризму. Крим цікавий і для іноземних яхтсменів, зокрема, півострів уже багато років відвідує відоме середземноморське яхтове ролі " Кайра". Нині в Криму є 9 яхт-клубів у Балаклаві, Євпаторії, Феодосії, Керчі, Ленінському районі, будується яхтова марина в Алушті. Одним із перспективних напрямів є розвиток автотуризму. Кількість автотуристів з кожним роком зростає, до їх послуг - мотелі то кемпінги, автозаправні та сервісні станції, а також пункти прокату автомобілів.

Крим знаменитий також широко відомими фестивальними програмами, що стали вже традиційними. Це фестивалі класичної музики і театрального мистецтва, кінофестивалі то форуми. Найпопулярніші - фестиваль феєрверків у Ялті, фестиваль історичного фехтування " Генуезький шолом" у Судаку, фестиваль повітроплавання у Феодосії то ін.

У стратегії розподілу доцільно зробити акцент на виборі найефективніших каналів реалізації рекреаційного продукту відповідно до його особливостей і особливостей цільового ринку, а також на виборі посередників відповідно до особливостей продукту, клієнтів і цільового ринку. Головною метою стратегії розподілу є доведення рекреаційного продукту до споживача в максимально зручній формі, у найкоротший термін і доступному місці.

При розробці й реалізації стратегії розподілу повинен ураховуватися територіальний рівень ринку збуту (ринок України, країн СНД, далекого зарубіжжя). На національному ринку в залежності від величини потенціалу збуту рекреаційних послуг автором виділені ринки першого порядку (м. Київ, Донецьк, Дніпропетровська і Харківська області), ринки другого порядку (Запорізька, Луганська і Житомирська області), де умови трохи гірші, але мають перспективи, і ринки третього порядку (всі інші області). У рамках країн СНД збутова діяльність повинна бути орієнтована насамперед на європейську частину Російської Федерації. Це найбільший потенційний ринок. Громадяни Росії традиційне зберегли прагнення до відпочинку в Криму. Із країн далекого зарубіжжя зусилля по збуту рекреаційного продукту Криму повинні бути спрямовані на країни Європи, а саме ФРН, Великобританію, Австрію, скандинавські країни, а також країни Центральної Європи.

Список використаної літератури:

1. Половина І.П. Фізична географія Європи. – Київ: “АртЕк” 1998.

2. Лапко М.В., Руфін В.А., Твердохлебов І.Т. Кримська область (географічний нарис) – Київ: “Радянська школа” – 1961.

3. Фізична географія Української РСР /Під редакцією О.М. Маринина – Київ: Вища школа – 1982.

4. Физико-географическое районирование Украинской ССР /Под редакциею В.П. Попова – Издательство Киевского университета – 1968.

5. Microsoft Encarta World Atlas 1998 Edition – USA: Microsoft corp. 1998.