Nr akt ____

Odpis

PROTOKÓ Ł PRZESŁ UCHANIA Ś WIADKA

Wał brzych, dnia 3 III 1949 r.

Truszczyń ski Franciszek ref. oficer ś ledczy Pow[iatowego] Urzę du Bezpieczeń stwa Publicznego w Wał brzychu przesł uchał w charakterze ś wiadka niż ej wymienionego, uprzedziwszy go w myś l art. 107 K.P.K./64 K.W.P.K. o odpowiedzialnoś ci karnej za fał szywe zeznania z art. 140 K.K.

Nazwisko i imię: Krochmal Regina

Imiona rodzicó w: Gyter i Mechel z d. Buchwald

Data i miejsce urodzenia: 1 V 1913 r. w Uś ciu Zielonym, pow[iat] Buczacz

Miejsce zamieszkania: Wał brzych, ul. Niepodległ oś ci 74

Narodowoś ć: Polka

Obywatelstwo: polskie

Wyznanie: mojż eszowe

Zaję cie: gospodyni

Wykształ cenie: ś rednie

Stan rodzinny: mę ż atka

Stan mają tkowy: nie posiada

Karalnoś ć: ze sł ó w nie karana

Stosunek do podejrzanego: obcy

Ś wiadom odpowiedzialnoś ci za utajenie prawdy, lub zł oż enie fał - szywego zeznania, przyrzekam uroczyś cie, ż e bę dę mó wić szczerą prawdę, niczego nie ukrywają c z tego, co mi jest wiadome.

(—) Krochmal Regina

podpis ś wiadka

Pytanie: Od kiedy ś wiadek zna Humeniuka Jó zefa i gdzie go poznał?

Odpowiedź: Humeniuka Jó zefa znam od chwili jego urodzenia w m[iasteczku] Uś cie Zielone.

Pytanie: Co moż e ś wiadek powiedzieć o jego zachowaniu się przed 1939 r.? 886

Запитання: Що свідок може розповісти про його поведінку до 1939 р.?

Відповідь: Мені відомо, що до 1939 р. належав до гітлерівської [! ] організації (ця банда називалася „бандерівцями”, оскільки прізвище її керівника Бандера). Запитання: Що свідок може сказати про його поведінку під час німецької окупації? Відповідь: З моменту початку війни, коли війська відступали, Гуменюк Юзеф разом з цілою бандою роззброював військо і офіцерів, жорстоко знущалися над ними, а тих, хто не хотів дати себе роззброїти, убивали на місці, били прикладами по голові. Після вступу Чер- воної Армії Гуменюка Юзефа одразу ж розшукували, але не зловили, оскільки він переховувався у лісі та у батьків тих осіб, які з ним співпрацювали, аж до початку німецько-радянської війни. З 1941 р., коли радянські війська відступали, Гуменюк на чолі цілої своєї банди встановив кулемети на дахах і обстрілював війська, які там проходили. Кого не вбили на місці, того брали у полон. Я бачила такий факт: Гуменюк Юзеф у Зеленому Усті затоптав ногами солдата Червоної Армії, солдат з плачем благав його і просив, щоб йому дарували життя, оскільки має жінку і дітей, але Гуменюк Юзеф не дав себе ублагати і сказав, що вже довго чекав на цей момент, щоб могти помститися комуністам. Далі сказав, що комуніст, єврей і поляк не мають права на життя, потім убив його ударом карабіна в голову. У 1942 році Гуменюк Юзеф допомагав німцям шляхом збирання контингенту, допомагав організувати армію для німців з українських громадян і допомагав у облавах на поляків з метою висилання їх в табори. Протягом всього часу допомагав у проведенні єврейських акцій, він ішов від села до села, щоб виявляти людей, які переховувалися. Того, кого йому вдалося зловити, убивав ганебним чином. На початку 1943 р., це було у тому самому населеному пункті, ми попросили директора Возняка, щоб прийняв нас. Тоді директор Возняк дав нам притулок, зробив під підлогою бункер. Це тривало кілька тижнів, одного дня [він] сказав, що за нами слідкують. Одного дня ввечері я вийшла, щоб приготувати щось їсти. У той час я бачила, що весь будинок був ото- чений цією бандою, на чолі якої був Гуменюк Юзеф. Тоді кинули до бункру гранату. Декого було вбито на місці, а решта були поранені. Лише дві дівчини не були поранені. Будучи в комірчині, я бачила, як Гуменюк особисто зв’язав директора Возняка колючим дротом і по- вісив на дверях. Потім обрізав йому пальці, а коли директор кричав, відрізав йому язика й так його залишив. Дівчат, які залишилися живі, Гуменюк разом з цілою бандою, було їх близько 20–25, згвалтували.

Odpowiedź: Wiadomo mi jest, ż e przed 1939 r. należ ał do organizacji hitlerowskiej [! ] (banda ta nazywał a się „banderowcy”, ponieważ przewodniczą cy nazywał się Bandera).

Pytanie: Co ś wiadek moż e powiedzieć o jego zachowaniu się podczas okupacji niemieckiej?

Odpowiedź: Od chwili wybuchu wojny, gdy wojsko się cofał o, to Humeniuk Jó zef wraz z cał ą bandą rozbroił wojsko i oficeró w, znę cali się nad nimi w okrutny sposó b, a tych, co nie chcieli się dać rozbroić, zabijali na miejscu, bili kolbami w gł owę. Po wkroczeniu Armii Czerwonej Humeniuk Jó zef zaraz był poszukiwany, ale nie został uję ty, ponieważ ukrywał się w lesie i u rodzicó w tych osó b, co razem z nim wspó ł pracowali, aż do wybuchu wojny niemiecko-sowieckiej. Od 1941 r. gdy wojsko sowieckie cofał o się, to Humeniuk na czele cał ej swojej bandy ustawił karabiny maszynowe na dachach i ostrzeliwał przechodzą ce tam wojsko, kogo nie zabił na miejscu, tych zabierał do niewoli. Widział am taki fakt – Humeniuk Jó zef w Uś ciu Zielonym a-deptał nogami ż oł nierza-a Armii Czerwonej, ż oł nierz ten z pł aczem bł agał i prosił, aż eby mu darował ż ycie, ponieważ ma ż onę i dzieci, ale Humeniuk Jó zef nie dał się ubł agać i powiedział, ż e już dł ugo na tę chwilę czekał, aż eby mó gł się mś cić na komunistach, dalej powiedział, ż e komunista, Polak i Ż yd nie ma[ją ] prawa do ż ycia, nastę pnie go zabił przez uderzenie karabinem w gł owę. W roku 1942 Humeniuk Jó zef pomagał Niemcom przez zbieranie konty[n]gentu, pomagał zorganizować armię z obywateli ukraiń skich dla Niemcó w i pomagał w ł apankach Polakó w dla wysł ania ich do lagró w. Przez cał y czas pomagał w akcjach ż ydowskich, szedł on od wioski do wioski, aż eby wykryć ludzi, co się ukryli; takiego, co mu się dał zł apać, zabijał w haniebny sposó b. Na począ tku 1943 r. był o to w tej samej miejscowoś ci, myś my poprosili a-Dyr. Woź niaka-a aż eby nas przyją ł, wó wczas dyrektor Woź niak dał nam schronienie, zrobił pod podł ogą bunkier. Trwał o to kilka tygodni, aż pewnego razu powiedział, ż eś my są ś ledzone. Pewnego dnia ja wyszł am wieczorem, aż eby coś ugotować, wtenczas widział am, ż e cał y dom był obstawiony przez tę bandę, na czele któ rej stał Humeniuk Jó zef; wó wczas rzucili granat do bunkra, gdzie niektó rzy byli zabici na miejscu, a reszta był a raniona, tylko dwie panienki został y bez ran. Ja, bę dą c w komó rce, widział am jak dyr. Woź niaka zwią zał Humeniuk osobiś cie kolczastym drutem i powiesił na drzwi[ach], nastę pnie obcinał mu palce, a gdy dyrektor krzyczał, urż ną ł mu ję zyk i tak go zostawił. Panienki, któ re został y przy ż yciu, Humeniuk oraz cał a banda, był o ich okoł o a-20–25, zgwał cili, -a nastę pnie przez uderzenie w gł owę ż elazną sztabą zabili, aż mó zg pryskał na sufit. Był o to w tym samym roku, banda ta a-podpalił a wieś Koroś ciatyn, -a w ś rodku wioski pozostał o kilka domó w nie spalonych, wó wczas Humeniuk ze swoją bandą pozbierał

потім вбили ударом залізного прута в голову, аж мозок бризкав на стелю. Було це у тому ж році. Ця банда підпалила село Корощатин, у центрі села залишилося кілька вцілілих будинків. Тоді Гуменюк зі своєю бандою позбирав усіх жінок і дітей, які залишилися, завів їх до однієї сушильні, розпоров перини, насипав на них пір’я й підпалив. Всі були спалені живцем. Незадовго перед визволенням Гуменюк вислав дітей (3) сім’ї Блоховських до Німеччини, а дім, у якому мешкала сім’я Блоховських підпалив. Всі, хто був у будинку загинули.

Запитання: Що свідок може ще додати до протоколу?

Відповідь: Не можу вже нічого додати до протоколу.

Запитання: Кого свідок може ще назвати як свідків?

Відповідь: Свідків можу назвати, але не знаю місць їхнього проживання. Це: Смульський Ян, його брат Владек, Отрембович Марія.

На цьому протокол закінчено і після прочитання підписано.

Допитав: Дала свідчення:

(—) Трущинський Фр[анцішек] (—) Крохмаль Реґіна

б- Копія вірна (—)-б

ІНП, 0192/336, т. 29, арк. 21–21 зв.

Завірена копія, машинопис на бланку.

Примітки

а- -а Підкреслено від руки.

б- -б Дописано від руки.