Калькулювання — це .

а) обчислення собівартості валової продукції;

б) обчислення собівартості окремих виробів;

в) обчислення собівартості товарної продукції;

г) обчислення собівартості реалізованої продукції.

20. Максимальна ціна товару визначається...
а) величиною попиту на товар;

б) цінами конкурентів на аналогічний товар;

в) найвищим рівнем сукупних втрат;

г) монопольним статусом виробника.

21. Мінімальна ціна товару визначається...
а) місткістю ринку товару;

б) рівнем сукупних витрат підприємства;

в) коефіцієнтом еластичності попиту;

г) рівнем змінних витрат.

22. Ціна споживання товару — це...

а) собівартість продукції плюс середній прибуток;

б) сукупність експлуатаційних витрат, витрат на нормальне споживання купленого товару;

в) сума а) і б);

г) ціна покупки разом із експлуатаційними витратами, витратами і споживання.

23. За яким методом ціноутворення ціна розглядається і встановлюється як функція цін на аналогічну продукцію конкурентів?

а) «за рівнем попиту»;

б) за методом «забезпечення фіксованого обсягу прибутку»;

в) за прейскурантним методом;

г) встановлення ціни в ході торгів, акту куплі-продажу;

д) «за рівнем поточних цін».

Завдання для розв’язання

16.1. Визначити витрати підприємства, що пов'язані з операцій­ною та фінансово-інвестиційною діяльністю, за такими даними:

- нарахована заробітна плата працівникам підприємства в сумі 4000 грн.;

- акціонерам підприємства виплачено дивіденди у сумі 1000 грн.;

- для виробництва витрачено сировини на суму 20000 грн.;

- головному інженеру видано 480 грн. на відрядження, з яких згідно зі звітом він використав 370 грн.;

- придбано облігацій державної внутрішньої позики на суму 10000 грн.;

- придбано запасних частин на суму 3100 грн.;

- підприємство придбало автомобіль за 16000 грн.;

- нараховано платежів за електроенергію 1500 грн.;

- нараховано відсотків за користування короткотерміновим креди­том 930 грн.;

- підприємство погасило позичку в розмірі 15000 грн.

16.2. Визначити величину цехових витрат, що повинні бути вклю­чені в собівартість одиниці виробу, якщо відомо, що сума цехових витрат становила 80 тис.грн., основна заробітна плата виробничих робітників цеху — 30 тис.грн. За діючим технологічним процесом за повне виготовлення одного виробу основна заробітна плата стано­вить 3 грн.

16.3. Визначити розмір цехової, виробничої та повної собівартості продукції за такими даними:

- витрати на оплату праці збутового персоналу — 3000 грн.;

- витрати на оренду приміщення виробничого цеху — 15000 грн.;

- витрати сировини та матеріалів — 25000 грн.;

- витрати енергії, спожитої на технологічні цілі — 10000 грн.;

- витрати на відрядження директора підприємства — 1000 грн.;

- витрати енергії, спожитої на загальногосподарські цілі — 3100 грн.;

- витрати на оплату праці основних виробничих робітників — 16000 грн.;

- витрати на утримання адміністративного персоналу — 6500 грн.;

- витрати на утримання приміщення фірмового магазину підпри­ємства — 13500 грн.;

- амортизація виробничого обладнання — 2300 грн.

16.4. Річна виробнича потужність підприємства — 300 тис. од. про­дукції. Постійні витрати підприємства — 450 тис.грн., змінні — 540 тис.грн. Ціна, за якою підприємство може продати продукцію на ринку, — 4, 5 грн. (без ПДВ). Визначити, як зміниться беззбитковий обсяг виробництва, якщо за тієї ж ціни реалізації змінні витрати на один виріб збільшаться на 10 %.

16.5. Річна виробнича потужність підприємства — 8000 од. про­дукції. Постійні витрати підприємства — 10 тис.грн., змінні на оди­ницю продукції — 2, 5 грн. Виручка від реалізації 8 тис. од. продук­ції — 40 тис.грн. Обчислити беззбитковий обсяг виробництва і виз­начити, як він зміниться, якщо постійні витрати підприємства збільшаться на 5 %.

16.6. До річних витрат підприємства входять витрати на оплату праці основних робітників з нарахуваннями на неї — 125 тис.грн., витрати сировини та матеріалів — 310 тис.грн., адміністративні витрати — 200 тис.грн., витрати на збут — 80 тис.грн. Річна потужність підпри­ємства — 10 тис. од. продукції, виручка від їх реалізації— 810 тис.грн. Обчислити беззбитковий обсяг виробництва продукції підприємства.

16.7. Протягом місяця підприємство виготовило три види продук­ції: А — 350 од., Б — 470 од., В — 240 од. Заробітна плата основних робітників, що зайняті виготовленням продукції за видами продукції становить: А — 2600 грн., Б — 3600 грн., В — 1700 грн. Сумарні місячні загальногосподарські витрати підприємства — 12000 грн. Здійснити розподіл накладних витрат між видами продукції і визна­чити величину загальногосподарських витрат, що припадає на оди­ницю виробленої продукції видів А, Б та В.

16.8. Собівартість товарної продукції — 35 тис.грн. Визначити, як вплине на собівартість продукції збільшення обсягу її випуску на 24 %, якщо сумарні умовно-постійні витрати підприємства станов­лять 14 тис.грн.

16.9. Визначити витрати на 1 грн. товарної продукції і процент зни­ження собівартості продукції у плановому періоді за даними таблиці.

16.10. У звітному кварталі собівартість товарної продукції підприєм­ства становила 95 тис.грн., питома вага основної заробітної плати ви­робничих робітників у ній — 24 %, матеріальних витрат — 51 %. Пе­редбачається, що у плановому періоді продуктивність праці одного пра­цюючого підвищиться на 2 %, середня заробітна плата — на 0, 9 %, а матеріальні витрати зменшаться на 3, 5 %. Визначити, як зміниться собі­вартість товарної продукції підприємства у плановому періоді.

16.11. Обсяг основної продукції підприємства — 32 тис.грн., послу­ги промислового характеру — 8, 5 тис.грн. Обсяг напівфабрикатів, вироблених на підприємстві, — 15, 4 тис.грн., з яких 60 % використо­вується для власних потреб. Обсяг незавершеного виробництва на кінець року збільшився на 2, 6 тис.грн. Залишки готової продукції на початок року становили 8, 7 тис.грн., на кінець — 4, 5 тис.грн. Визна­чити обсяг товарної, валової, чистої та реалізованої продукції, якщо вартість матеріальних витрат має становити 50 % товарного ви­пуску.

16.12. У І кварталі підприємство виробило 10 тис. виробів за ціною 70 грн. за кожну одиницю. Постійні витрати становили 160 тис.грн., питомі змінні — 50 грн. У II кварталі планується збільшити прибуток на 8 %. Скільки продукції треба виробити додатково для досягнення запланованого?

16.13. У звітному періоді на підприємстві одержано економію мате­ріалів за рахунок норм витрат на 12 % і за рахунок зниження цін на 5 %. Собівартість товарної продукції становила 345 тис.грн., витра­ти на матеріали — 197 тис.грн. Визначити вплив цих чинників на со­бівартість продукції і можливе значення собівартості товарної про­дукції в майбутньому році.

16.14. Обсяг товарної продукції у минулому році становив 13500 тис.грн. Одна гривня товарної продукції містить 0, 89 грн. вит­рат на виробництво. У плановому році передбачається збільшити об­сяг виробництва на 11 % за рахунок впровадження нової техніки. При цьому буде досягнуто економії у 125 тис.грн. Умовно-постійні витрати в минулому році становили 3100 тис.грн., а у зв'язку із зрос­танням обсягу виробництва вони збільшаться на 4, 5 %. Визначити вплив факторів на собівартість товарної продукції та зміну рівня витрат на виробництво 1 грн. товарної продукції.

16.15. За звітними даними собівартість товарної продукції підпри­ємства становила 120, 6 тис.грн., у тому числі на сировину й матеріа­ли — 80, 8 тис.грн. На наступний рік планується зекономити матері­али за рахунок зниження норм споживання на 8 % і знизити ціни на сировину й матеріали на 3 %. Визначити вплив зазначених чинників на собівартість продукції, а також можливу собівартість товарної продукції у плановому році.

16.16. За звітний рік на підприємстві обсяг товарної продукції ста­новив 15 млн.. грн., її собівартість — 12 млн. грн., у тому числі заробіт­на плата з відрахуваннями на соціальні потреби — 4, 8 млн. грн., мате­ріальні ресурси — 6, 0 млн. грн. Частка постійних витрат у собівар­тості продукції дорівнює 50 %. У плановому році передбачається за рахунок реалізації організаційно-технічних заходів збільшити обсяг товарної продукції на 15 %, підвищити продуктивність праці на 10 %, середню заробітну плату — на 8 %. Норми витрат матеріальних ре­сурсів у середньому знизяться на 5 %, а ціни на них збільшаться на 6 %. Визначити планову собівартість товарної продукції і планові витрати на 1 грн. товарної продукції.

16.17. Митна вартість підакцизних імпортних товарів — 48 тис. гри, сума мита і митних зборів — 8, 4 тис.грн, ставка акцизного збору — 75 %. Визначити акцизний збір, який підлягає сплаті в державний бю­джет.

16.18. За рік підприємство реалізувало 40 тис. кухонних комбайнів. Виробнича собівартість комбайна — 180 грн. Річні витрати на реалі­зацію цієї продукції — 201 тис.грн. Прибуток повинен становити 10 % повної собівартості реалізованої продукції. Визначити оптову ціну виробника кухонного комбайна.

16.19. Роздрібна ціна виробу — 420 грн. Структура роздрібної ціни наведена в таблиці. Визначити відпускну та оптову ціну виробника.

16.20 Виробнича фірма вирішує питання щодо доцільності прид­бання ліцензії на право застосування технології виготовлення ново­го виробу. Прогнозований річний обсяг виробництва продукції — 2100 од. Собівартість виробу, виготовленого за старою техноло­гією, — 1300 грн, а виробу, виготовленого за новою технологією, — на 25 % менша. Нормативна рентабельність продукції, що входить у її продажну ціну, — 20 %. Визначити граничну (економічно виправдану) ціну ліцензії за умови, що вона не може перевищувати 75 % валового прибутку, одержуваного від виробництва виробів за цією ліцензією.

16.21. Виробнича собівартість технологічної машини — 7, 5 тис.грн. Річні витрати з реалізації — 4200 тис.грн. Запланований прибуток — 7 %; річний план реалізації машин — 1500 шт.; ПДВ = 20 %. Визначи­ти відпускну ціну машини.

16.22. Митна вартість підакцизних імпортних товарів — 162 тис.грн, сума мита і митних зборів — 20, 5 тис.грн. Ставка акцизного збору — 40 %. Визначити суму акцизного збору, що підлягає сплаті в державний бюджет.

16.23. Підприємство-імпортер купує у закордонної фірми партію си­ровини, митна вартість якої 350 тис.грн, митні збори — 12 тис.грн, ставка акцизного збору — 50 %. Визначити суму ПДВ, що має спла­тити підприємство в державний бюджет.

16.24. Митна вартість партії 3000 шт. підакцизних товарів — 6200 USD. Ввізне мито — 28 %, митні збори — 0, 5 % митної вартості. Ставка акцизного збору — 65 %, ПДВ = 20 %. Встановити ввізну ціну одиниці імпортного підакцизного товару, якщо коефіцієнт переве­дення іноземної валюти у гривню на момент подання митної декла­рації дорівнював 5, 2.

16.25. Визначити роздрібну ціну на виріб, якщо відомо, що вироб­нича собівартість виробу — 52, 4 грн, позавиробничі витрати — 10 %, розрахункова рентабельність — 22 %, ПДВ— 20 %, націнка збутових організацій — 3, 5 %, торговельна націнка — 4 %.

16.26. Встановити середню оптову ціну підприємства-виробника і рентабельність виробу на кожному з підприємств, що випускають однакову продукцію, у випадку, коли рентабельність виробу однако­ва і становить 18 %. Вихідні дані наведені в таблиці.

16.27. Роздрібну ціну на виріб з урахуванням ПДВ встановлено 190 грн. Торговельна надбавка становить 5 %, ставка акцизного збо­ру — 60 %, ПДВ — 20 %, собівартість виробу — 54, 5 грн. Визначити оптову ціну підприємства-виробника.

16.28. Повна собівартість телевізора, який є підакцизним това­ром, — 800 грн. Постачальникам за матеріальні ресурси, які викори­стовувалися при виготовленні телевізора, сплачено ПДВ у розмірі 102 грн. Рівень рентабельності телевізора — 28 %, ставка акцизного збору — 35 %, торговельна надбавка — 15 % відпускної ціни разом з ПДВ. Визначити роздрібну ціну на телевізор.

16.29. Підприємство планує одержати річний прибуток 40 тис.грн. Досягти цього можна при забезпеченні річного обсягу реалізації на рівні 12000 виробів. Визначити, яка ціна закладена в розрахунки, як­що постійні витрати на цей обсяг реалізації становлять 25 тис.грн, а питомі змінні витрати — 24 грн.

Тема 17. Фінансово-економічні результати та ефективність діяльності

Методичні вказівки до вивчення теми

Ефективність діяльності підприємства залежить від рівня та яко-управління ним, а технологія управління — від здатності об'єкта управління кваліфіковано аналізувати фінансові та економічні результати діяльності цього підприємства, вміння визначати та правильно оцінювати ефективність діяльності фірми. Зважуючи на це, можна без особливого перебільшення констатувати, що тема “Фінансово-економічні результати та ефективність діяльності підприємства» базового навчального курсу «Економіка підприємств» є однією з ключових. За своєю логічною побудовою ця тема складається з шести блоків тематичних питань.

Перший блок питань стосується загальної характеристики фінансової діяльності підприємства. Розпочинати вивчення слід із виокремлення напрямів діяльності підприємства (організації) щодо формування та раціонального використання фінансових коштів. Ґрунтуючись на визначених напрямах, необхідно вивчити загальну структуру та технологію складання фінансового плану підприємства (ор­ганізації) як документа; чітко сформувати для себе сукупність пока­зників, що обов'язково мають бути у певному розділі плану.

Для узагальненого визначення обсягів фінансування діяльності підприємства треба набути знань і навичок обчислення необхідних обсягів власного капіталу і позикових коштів (кредитних ресурсів), проведення розрахунків коштів, зароблених виробничими підприєм­ствами, посередницькими фірмами та іншими господарюючими суб'єктами.

Другий тематичний блок проблемних питань в основному стосу­ється таких категорій, як прибутковість і дохідність підприємства. І вивчення цього напряму теми слід розпочинати з визначення понять «прибуток» і «дохід», а також їхнього місця серед показників фінан­сових результатів діяльності підприємства. Треба звернута увагу на сутність цих показників, спільні та відмінні риси їх прояву, Ґрунтуючись на загальній характеристиці прибутку та доходу, доцільно перейти до виокремлення основних джерел формування прибутку і доходу підприємства. У цьому контексті слід із загальноекономічної форми прибутку виділити валовий, чистий та реінвестований прибу­ток, а серед видів доходу підприємства звернути увагу на маржинальний дохід.

Набувши загальнотеоретичних знань щодо прибутку та доходу підприємства, слід перейти до практичного їх визначення та викорис­тання. Для цього необхідно вивчити загальноприйняту практику ви­користання прибутку (доходу) підприємства, навчитися визначати суму прибутку підприємства до оподаткування, масштаби та обсяги підвищення прибутковості фірми під впливом дії окремих чинників. А як результат докладного вивчення проблемних питань другого напряму теми — визначити на основі статистичних даних і звітів підприємств рівень прибутковості підприємств різних галузей еко­номіки в Україні.

Наступний напрям, що його необхідно докладно дослідити, — визначення рентабельності продукції та ресурсів підприємства. Роз­почати вивчення проблемних питань цього напряму слід з визначен­ня рентабельності як відносного показника ефективності роботи підприємства, а потім перейти до загальної характеристики рентабе­льності застосовуваних (інвестованих) ресурсів.

На основі знань щодо характеристики рентабельності, її ролі та місця у загальній сукупності економічних показників діяльності підприємства можна переходити до вивчення алгоритмів обчислен­ня рентабельності: виробничих фондів (виробництва); сукупних ак­тивів, власного (акціонерного) капіталу. Використовуючи навички виконання розрахунків, треба вивчити методичні підходи до визна­чення рентабельності певного обсягу продукції та окремих виробів, використанням статистичних даних — дослідити динаміку й підвищення рентабельності на підприємствах різних галузей економіки України та зробити відповідні висновки. Одним з найперших етапів визначення ефективності діяльності підприємства є оцінка його фінансово-економічного стану. Для набуття ґрунтовних знань з цього питання необхідно спочатку зосередитися на тлумаченні та важливості оцінки загального фінансово-економічного стану підприємства. Наступним кроком має бути дослідження основних напрямів господарської діяльності, що забезпечують певний фінансово-економічний стан підприємства, а далі — вивчення методичних підходів до оцінки цього стану та груп показників для оцінки прибутковості, ліквідності, оборотності, стабільно-і та ділової активності підприємства.

Маючи певні знання та навички щодо визначення фінансово-економічного стану підприємства, доцільно перейти до вивчення сутнісної характеристики ефективності виробництва. Розпочати слід з вчення економічної суті та загального методологічного підходу до вимірювання ефективності виробництва (продуктивності виробничої системи), господарської діяльності підприємства. Це дасть змогу де зрозуміти змістову характеристику видів ефективності: за наслідками - економічної та соціальної; за місцем отримання ефекту — локальної (госпрозрахункової) та народногосподарської; за ступенем збільшення ефекту — первісної та мультиплікаційної; за метою визначення — абсолютної та порівняльної, а також специфічні форми мультиплікаційного ефекту та критерій ефективності виробництва.

Однак повне уявлення щодо сутнісної характеристики ефективності виробництва студент матиме лише після ознайомлення з прин­ципами формування системи показників ефективності виробничо-господарської і комерційної діяльності підприємства та коли з використанням цих принципів сформує систему таких показників ефективності виробництва, як: узагальнюючі; показники ефективності використання — праці (персоналу), виробничих фондів фінансових коштів, і, як результат, вивчить методичні підходи до оцінки соці­альної ефективності діяльності підприємства.

Останній напрям групи питань теми стосується сукупності чинників, що забезпечують підвищення ефективності виробництва. І розпочинати їх вивчення слід із загальної класифікації цих чинників за певними ознаками: видами витрат і ресурсів (джерелами підвищення); напрямами розвитку та вдосконалення виробництва; міс­цем реалізації у системі управління виробництвом. Знаючи класифікацію, нескладно виокремити із сукупності чинників групу зовніш­ніх і внутрішніх, а далі розподілити внутрішні чинники на так звані «тверді» (технологія, устаткування, матеріалі та енергія, вироби) та «м'які» (організація і системи, працівники, методи роботи, стиль управління). До зовнішніх чинників підвищення ефективності вироб­ництва слід віднести державну економічну і соціальну політику, інституційні механізми, інфраструктуру, структурні зміни в суспільс­тві та економіці.

Дохід від участі в капіталі визначається як добуток чистого при­бутку, отриманого асоційованим, дочірнім або спільним підприєм­ством, на частку у статутному капіталі підприємства-інвестора:

Д_уч.к= α П,

де α — частка інвестицій підприємства-інвестора у статутному капі­талі асоційованого (дочірнього, спільного) підприємства (у вигляді десяткового дробу);

П — прибуток.

Визначення фінансового результату від операційної діяльності підприємства передбачає такі кроки: обчислення чистого доходу (ви­ручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); розрахунок валового прибутку; визначення прибутку (збитків) від операційної діяльності.

Прибуток підприємства визначають як різницю між отриманими ним валовими доходами (ВД) і здійсненими валовими витратами (ВВ) та амортизаційними відрахуваннями (АВ):

П = ВД – ВВ - АВ.

Показники рентабельності є відносними характеристиками фінан­сових результатів та ефективності діяльності підприємства.

1) Рентабельність ресурсів (активів) підприємства за прибутком від звичайної діяльності — це прибуток від звичайної діяльності, що припадає на одиницю коштів, інвестованих в активи підприємства:

де П_зв.д — прибуток від звичайної діяльності підприємства, грошових одиниць (гр.од.) (ф.2 ряд.190);

А — середня сума активів підприємства, гр.од (ф.1 ряд.280).

2) Рентабельність ресурсів (активів) за чистим прибутком виз­начає, який чистий прибуток припадає на одиницю коштів, інвесто­ваних в активи підприємства:

де ЧП — чистий прибуток підприємства за звітний період, гр.од (ф.2 ряд.220).

3) Рентабельність власного капіталу визначає, який чистий при­буток припадає на одиницю власного капіталу підприємства:

де ВК — середня сума власного та прирівняного до нього капіталу підприємства, гр.од. (ф.1 ряд.380 + 430 + 630).

4) Рентабельність виробничих фондів — це чистий прибуток, що припадає на одиницю вартості виробничих фондів:

де В_в.ф — середня вартість виробничих фондів підприємства, гр.од. (ф.1 ряд.030 + 100 + 120).

5) Рентабельність реалізованої продукції визначає, який прибуток припадає на грошову одиницю виручки від реалізації продукції:

де П — прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), гр.од. (ф.2 ряд.050 -070 - 080).

У світовій практиці застосовують багато різних по­казників, за допомогою яких оцінюється фінансово-економічний стан підприємства.

До першої групи належать аналітичні показники майнового стану, що призначені для експрес-оцінювання стану та структури ресурсів підприємства.

1. Частка основних засобів в активах підприємства характеризує частку ресурсів підприємства, що інвестована в основні засоби. Роз­раховують її за формулою:

Ч_о.з =

де В — первісна вартість основних засобів на початок (кінець) пе­ріоду, гр.од. (ф.1 ряд.031);

З_о.з — сума накопиченого зношення на початок (кінець) періоду, гр.од. (ф.1 ряд.032);

В — залишкова вартість основних засобів на початок (кінець) періоду, гр.од.;

А — вартість активів підприємства на початок (кінець) періоду, гр.од. (ф.1 ряд.280).

2. Частка оборотних виробничих фондів в оборотних активах ха­рактеризує частку обігових коштів підприємства, розміщених у сфері виробництва продукції.

Ч_о.в.ф =

де В_о.в.ф — оборотні виробничі фонди на початок (кінець) періоду, гр.од. (ф.1 ряд.100 + 120 + 270);

В_о.а — оборотні активи підприєм­ства на початок (кінець) періоду, гр.од. (ф.1 ряд.260 + 270).

3. Частка оборотних виробничих активів у загальному обсязі ре­сурсів характеризує частку мобільних виробничих фондів у загальній сумі ресурсів підприємства.

Ч_о.в =

4. Коефіцієнт мобільності активів визначає частку обігових кош­тів підприємства, що припадає на одиницю необігових.

К_моб =

де В_м.а — вартість мобільних активів підприємства на початок (кінець) періоду, гр.од. (ф.1 ряд.260 + 270);

В_н.а — вартість немобільних активів підприємства на початок (кінець) періоду, гр.од. (ф.1 ряд. 080).

До другої групи показників фінансово-економічного стану під­приємства належать показники його фінансової стійкості.

Ліквідність характеризує спроможність майна підприємства швидко перетворитись на грошові кошти для негайного погашення його поточної заборгованості. Залежно від ступеня ліквідності, тоб­то швидкості перетворення на грошові кошти, розрізняють певні по­казники ліквідності. Розглянемо основні з них.

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності відображує частину поточ­ної заборгованості, яку підприємство може погасити найближчим часом. Розраховують цей коефіцієнт за формулою:

К_{абс.лікв} =

де ГКЕ — грошові кошти та їх еквіваленти на початок (кінець) пері­оду, тис.грн. (ф.1 ряд.230 + 240).

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно перебувати в межах 0, 2...0, 35. Якщо ж К_{абс.лікв} < 0, 2, то це означає, що підприємству не вистачає грошових коштів на покриття невідкладних зобов'язань.

2. Коефіцієнт критичної ліквідності характеризує очікувану пла­тоспроможність підприємства через період, що дорівнює тривалості одного обороту дебіторської заборгованості. Розраховують цей ко­ефіцієнт за формулою:

К_{кр.лікв} =

де ПФІ — поточні фінансові інвестиції на початок (кінець) періоду, тис.грн. (ф.1 ряд.220 Балансу);

ДебЗ — дебіторська заборгованість на початок (кінець) періоду, тис.грн. (ф.1 ряд.150 + 160 + 170 + + 180+ 190 + 200 + 210).

Нормальним вважається стан, коли К_{абс.лікв} > 1.

3. Коефіцієнт покриття, або коефіцієнт поточної ліквідності, ха­рактеризує здатність підприємства погасити поточні зобов'язання протягом періоду, що дорівнює тривалості обороту його оборотних активів. У цьому разі розглядається не тільки забезпечення своєчас­них розрахунків з дебіторами та реалізації готової продукції, а й про­дажу в результаті потреби інших оборотних засобів (сировини, мате­ріалів тощо). Розраховують цей коефіцієнт за формулою:

К_покр =

де 3 — запаси на початок (кінець) періоду, тис.грн. (ф.1 ряд.100 + + 110 + 120 + 130 + 140 Балансу).

Нормальним вважається стан, коли К_покр > 2.

Другим важливим фінансовим документом є Звіт про фінансові результати. У ньому міститься інформація про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства.

Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію, обчислю­ють так:

ЧП_А =

де ЧП — чистий прибуток акціонерного товариства за звітний пері­од, гр.од. (ф.2, ряд.220);

К_А — середньозважена кількість простих акцій товариства в обігу (ф.2, ряд.310).

На підставі інформації Балансу та Звіту про фінансові результати можна визначити показники ділової активності підприємства, тобто віддачу застосовуваних ним ресурсів і ефективність використання джерел фінансування його діяльності.

1. Ресурсовіддачу, або оборотність активів підприємства, обчис­люють за формулою:

РВ =

де ЧВ — чиста виручка підприємства за звітний період, гр.од. (ф.2 ряд.035);

А — середня сума активів підприємства за звітний період, гр.од. (ф.1 ряд.280).

Цей показник відображує чисту виручку, яку підприємство зароб­ляє, використовуючи одну грошову одиницю вартості всіх своїх ре­сурсів.

2. Фондовіддача відображує чисту виручку, що припадає на оди­ницю вартості основних засобів, і характеризує ефективність їх вико­ристання. Обчислюють цей показник за формулою:

ФВ =

де ЧВ — чиста виручка підприємства за звітний період, гр.од. (ф.2 ряд.035); В — середня вартість основних засобів підприємства за звітний період, гр.од. (ф.1 ряд.030).

3. Коефіцієнт оборотності обігових коштів характеризує кіль­кість оборотів обігових коштів за звітний період. Обчислюють його за формулою:

К_о.к.к =

де В_о.к — середня вартість обігових коштів у звітному періоді, гр.од. (ф.1 ряд.260 + 270).

Що більше оборотів здійснюють обігові кошти, то вища ефектив­ність їх використання.

4. Період одного обороту обігових коштів обчислюють за форму­лою:

Т_о.к.к =

де Д_к — кількість календарних днів у звітному періоді.

5. Коефіцієнт завантаження обігових коштів обернений до К_о.к.к і характеризує участь обігових коштів у кожній грошовій одиниці, от­риманій підприємством від реалізації продукції виручки. Що менше обігових коштів припадає на одну грошову одиницю виручки, то краще їх використовують.

6. Коефіцієнт ефективності (прибутковості) обігових коштів ха­рактеризує прибуток, що припадає на одну грошову одиницю обо­ротних коштів.

К_п.о.к =

7. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості відображує, у скільки разів чиста виручка підприємства перевищує середню дебі­торську заборгованість. Обчислюють цей показник за формулою: _о.д.з =

де Д_з — середня дебіторська заборгованість у звітному періоді, гр.од. (ф.1. ряд.050 + 160 + 170 + 180 + 190 + 200 + 210).

8. Середній термін обороту дебіторської заборгованості характе­ризує середній термін її погашення. Обчислюють цей показник так: Т_д.з =

9. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості відобра­жує, у скільки разів чиста виручка підприємства перевищує його кре­диторську заборгованість. Обчислюють цей показник за формулою: К_о.к.з =

де К₃ — середня кредиторська заборгованість у звітному періоді, гр.од. (ф.1 ряд.540 + 550 + 560 + 570 + 580 + 590 + 600).

10. Середній термін обороту кредиторської заборгованості харак­теризує середній термін її погашення. Обчислюють цей показник за формулою:

Т_к.з =

11. Коефіцієнт оборотності власного капіталу характеризує від­дачу власного капіталу підприємства, тобто визначає чисту виручку, що припадає на одиницю власного капіталу:

К_о.в.к =

де ВК — середній розмір власного капіталу підприємства (ф.1 ряд 380 + 430 + 630).

Згідно з даними Звіту про рух грошових кош­тів (форма №3) можна визначити певні показники, що характеризують очікуваний у найближчому майбутньому стан платоспроможності підприєм­ства. Розглянемо основні з них.

1. Питома вага видатків грошових коштів підприємства:

v_i =

де V_і — видатки за i-м видом діяльності у звітному періоді;

п — кількість видів діяльності підприємства.

Цей показник характеризує частку у сукупних видатках грошових коштів, яка припадає на певний вид діяльності підприємства. Най­більша питома вага видатків характеризує основні напрями витра­чання підприємством грошових коштів, а отже, сфери діяльності, яким воно в цей момент приділяє найбільше уваги.

2. Питома вага надходжень грошових коштів підприємства:

p_i =

де Р_i — сума надходжень грошових коштів від і-го виду діяльності підприємства у звітному періоді.

Цей показник характеризує частку надходжень грошових коштів, що припадає на певний вид діяльності. Найбільша питома вага над­ходжень свідчить про основні джерела фінансування діяльності під­приємства.

3. Співвідношення надходжень і видатків грошових коштів під­приємства:

k_p/v =

Цей показник характеризує, у скільки разів надходження грошо­вих коштів перевищують їх витрачання. Бажане значення k > 1.

4. Співвідношення надходжень і витрачання грошових коштів від операційної діяльності:

k_p/v^oд =

Цей показник характеризує перевищення надходжень грошових коштів над видатками від операційної діяльності й свідчить про дос­татність (нестачу) грошових коштів для забезпечення стабільності функціонування підприємства.

завдання для самостійної роботи