Тест 19.1

1. Основна вимога до підприємств, що підлягають реструктуризації, — це...

а) підприємство повинно мати складну організаційну структуру;

б) продукція підприємства має відповідати поточному плато­спроможному попиту;

в) кризовий стан підприємства;

г) відсутність власних оборотних коштів.

2. Реструктуризація включає в себе...

а) пошук можливості отримання інших джерел доходів;

б) зміну бази оподаткування на підприємстві;

в) реформу кадрової політики;

г) переоформлення юридичних установчих документів.

3. Комплекс заходів, спрямованих на відновлення стійкої технічної, економічної та фінансової життєздатності підприємства, на­зивається...

а) стратегією реструктуризації підприємства;

б) програмою реструктуризації підприємства;

в) процедурою реструктуризації підприємства;

г) метою реструктуризації підприємства.

4. Реструктуризація підприємства має бути спрямована насамперед на...

а) відновлення конкурентоспроможності підприємства;

б) підвищення конкурентоспроможності продукції;

в) вихід підприємства на нові ринки збуту продукції;

г) підвищення конкурентоспроможності підприємства.

5. Стратегічна реструктуризація підприємства забезпечує...
а) оперативне зниження дебіторської заборгованості;

б) відновлення конкурентоспроможності продукції;

в) суттєве покращання результатів діяльності підприємства;

г) довготермінову конкурентоспроможність підприємства.

6. Реструктуризація підприємства, пов'язана із підготовкою та перепідготовкою персоналу з орієнтацією на конкурентоспромож­не функціонування підприємства, зміну його організаційної структури, називається...

а) технічною реструктуризацією;

б) економічною реструктуризацією;

в) фінансовою реструктуризацією;

г) управлінською реструктуризацією.

7. Який вид реструктуризації підприємства характеризується процесами комерціалізації або корпоратизації підприємства?

а) організаційно-правова реструктуризація;

б) управлінська реструктуризація;

в) економічна реструктуризація;

г) фінансова реструктуризація.

8. Наступним заходом після занесення підприємства до Реєстру неплатоспроможних підприємств та організацій є...

а) ліквідація підприємства;

б) обґрунтування концепції реструктуризації підприємства;

в) поглиблений аналіз техніко-економічного та фінансового ста­ну підприємства;

г) введення розпорядження майном.

9. Проведення реструктуризації підприємства можливе шляхом...
а) об'єднання підприємств із створенням нової юридичної особи;

б) створення холдингової компанії на базі дочірніх підприємств;

в) перепрофілювання підприємства;

г) виділення окремих структурних підрозділів із створенням но­вих юридичних осіб;

д) усі відповіді правильні.

10. Підрозділ підприємства, для якого освоєння нових ринків є важким, але він має високий ступінь специфічних виробничих знань і технологій і без нього неможлива кооперація і збут на підприємст­ві, належить до...

а) об'єктів, що легко реорганізуються;

б) об'єктів, що потенційно піддаються реорганізації;

в) об'єктів, що важко піддаються реорганізації;

г) об'єктів, що підлягають ліквідації.

11. Підприємство, яке потенційно піддається реорганізації, характеризується...

а) швидким входженням у нові ринки;

б) високою спроможністю освоєння нових ринків;

в) доволі важким освоєнням нових ринків;

г) низькою спроможністю освоєння нових ринків збуту продукції.

12. Підрозділи підприємства з високою конкурентоспроможністю, але низьким рівнем відповідності загальній стратегічній цілі...

а) ліквідуються;

б) зберігаються й розвиваються;

в) продаються (можливий варіант створення спільного підприємства);

г) зберігаються, із спробою підняти рівень їх конкурентоспро­можності.

13. Процес фінансового оздоровлення починається із...
а) виявлення та аналізу причин фінансової кризи;

б) визначення цілей санації;

в) розробки програми санації;

г) реалізації плану санації;

д) усі відповіді правильні.

14. При проведенні процесу санації першочергово необхідно сформувати...

а) систему санаційних заходів;

б) цілі та стратегію санації;

в) проект санації;

г) бізнес-план санації.

15. Система санаційних заходів розробляється на основі...
а) стратегії санації;

б) програми санації;

в) бізнес-плану санації;

г) реалізації плану санації.

16. Система взаємопов'язаних заходів, спрямованих на вихід під­приємства з кризи, називається...

а) проектом реструктуризації підприємства;

б) стратегією санації;

в) бізнес-планом санації;

г) програмою санації.

Тема 20. Банкрутство та ліквідація підприємств (організацій)

Методичні вказівки до вивчення теми

Ця тема, порівняно недавно включена до програми курсу «Еко­номіка підприємства», за своїм змістом відтворює два аспекти: без­посередньо процес банкрутства та організацію і наслідки збанкруті­лих підприємств.

Вивчення теми доцільно розпочинати з дослідження банкрутства підприємств (організацій) як економічного явища, яке характеризу­ється неспроможністю підприємств задовольнити вимоги кредиторів щодо оплати товарів, робіт, послуг, включаючи неможливість забез­печити обов'язкові платежі до бюджету і позабюджетних фондів че­рез незадовільну структуру балансу боржника.

Сутнісна характеристика процесу банкрутства може бути розкрита через акцентування уваги на таких проблемах: реакція фірми на кри­зовий стан; передбачення (прогнозування) банкрутства; ознаки руху до банкрутства; зовнішні та внутрішні причини банкрутства.

Особливу увагу слід приділити складу та взаємозв'язку міжнарод­них і національних, соціально-економічних, політичних, науково-технічних, зовнішньоекономічних чинників і внутрішніх причин, які призводять до розвитку симптомів банкрутства: зменшення обсягів реалізації продукції; падіння прибутковості; скорочення робочих місць; падіння попиту на продукцію; втрати клієнтів і покупців; збільшення обсягів неліквідних обігових коштів; неритмічності ви­робництва; низького рівня використання виробничого потенціалу; збільшення витрат на виробництво і реалізацію продукції; зниження рівня продуктивності праці. Доцільним є вивчення більш явних ознак банкрутства, які призводять до різкої зміни структури балансу підприємства і, як наслідок, до появи симптомів втрати конкурент­ного статусу фірми та можливого подальшого банкрутства.

У цьому зв'язку слід з'ясувати сутнісну характеристику таких симптомів банкрутства: негативні тенденції зміни параметрів попи­ту; негативні зміни в конкурентному середовищі; негативні зміни чинників виробництва; зменшення обсягів і зниження рівня викорис­тання потенціалу; загрози системи державного регулювання.

Варто наголосити, що банкрутство може виникнути на кожному з етапів життєвого циклу конкурентної переваги фірми, та визначи­ти вплив різних детермінант на окремих стадіях цього циклу. Заслу­говує на увагу матеріал про вірогідність банкрутства. Тут разом із оцінкою фінансового стану можна використати коефіцієнт, розрахо­ваний за допомогою «Z рахунку» Е. Альтмана. Бажаним є знання процедури розрахунку цього коефіцієнта, а також можливостей ви­користання його при визначенні вірогідності банкрутства. Визнача­ючи складники «Z рахунку» слід вказати на наявність певних проб­лем розрахунку окремих показників, які притаманні сучасному розвитку вітчизняних підприємств; підкреслити труднощі, пов'язані із використанням формули Альтмана для прогнозування вірогіднос­ті банкрутства.

Отже, на підставі попереднього матеріалу логічно дійти висновку про те, що рух, який розпочався відносним зниженням прибутковос­ті (і ця тенденція посилюється), у кінцевому результаті призводить до банкрутства фірми. Умови та механізм визнання суб'єктами банкрутства (банкрутами) юридичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю і щодо яких претензії кредиторів можуть бути задоволені, мають визначатися законодавчо. У цьому зв'язку слід з’ясувати етапи порушення справи про банкрутство того або іншого суб’єкта господарювання. Мова йде про такі етапи: встановлення факту банкрутства боржника; встановлення факту безспірності кредитора, що ініціює порушення справи, про банкрутство за його вимогою; визначення майнових активів боржника; виявлення усіх можливих кредиторів; обґрунтування можливого плану реструктуризації або санації; реструктуризація (санація), якщо це можливо; визначення боржника банкрутом, якщо реструктуризація (санація) унеможливлює досягнення очікуваного успіху.

Важливо звернути увагу на законодавче тлумачення таких термінів: суб'єкт банкрутства, боржник, банкрут, кредитор, вартість вимоги, вартість негрошового зобов'язання, вартість вимоги за контрактом.

У подальшому слід вивчити процедуру проведення процесу банкрутства, а саме: порядок подання боржником чи кредитором заяви про банкрутство до арбітражного суду; призначення розпорядника майном боржника; проведення судового розгляду справи. У разі, коли будь-яка фізична або юридична особа (в тому числі боржник або кре­дитор) бажає взяти участь у реструктуризації або санації, необхідно пройти певні процедури, пов'язані з переходом до санатора боргів боржника, узгодженням умов реструктуризації юридичної особи боржника та узгодженням умов виплати боргу між санатором і кредиторами.

У разі відсутності пропозицій щодо проведення реструктуризації (санації) або незгоди кредиторів з умовами її проведення арбітражний суд визнає боржника банкрутом і з цього приводу приймає відповідну постанову. Це обумовлює необхідність ретельного вивчення процесу організації і наслідків ліквідації збанкрутілих підприємств (організа­цій). Насамперед слід звернути увагу на причини ліквідації суб'єктів господарювання, а саме: коли вартість майна боржника продовжує знецінюватися і немає ніяких можливостей його відновлення: коли жодна юридична чи фізична особа не звернулась із заявою про прове­дення реструктуризації або санації; коли жодний поданий реструктуризаційний (санаційний) план не був схвалений потрібною кількістю кредиторів або коли запропонований і прийнятий план виходу під­приємства із кризового стану неможливо реалізувати.

Далі доцільно перейти до з'ясування безпосередньо самої проце­дури ліквідації суб'єкта господарювання, пов'язаної з оприлюднен­ням постанови про визнання боржника банкрутом, про призначення ліквідаторів і утворення ліквідаційної комісії, про визначення лікві­даційної маси активів та оцінки ліквідаційної вартості збанкрутілого підприємства.

Слід розрізняти терміни, застосовувані у світовій практиці щодо визначення упорядкованої та примусової ліквідаційної вартості, лік­відаційної вартості припинення функціонування активів підприємст­ва, вміти виокремлювати певні етапи технологічної послідовності процесу розрахунку упорядкованої ліквідаційної вартості підприєм­ства, якими є: розробка календарного графіка ліквідації активів під­приємства; оцінка поточної вартості активів з урахуванням витрат на їх ліквідацію, обчислення, обсягів зобов'язань підприємства; ви­значення різниці між поточною (скоректованою) вартістю активів і величиною зобов'язань підприємства.

Важливим є визначення можливих наслідків процесу визнання боржника банкрутом, пов'язаних із припиненням підприємницької діяльності боржника, переходом прав розпорядження майном банк­рута до ліквідаційної комісії, прийняттям всіх боргових зобов'язань банкрута, призупиненням нарахування пені та відсотків з усіх видів заборгованості банкрута.

Важливим аспектом пізнання процесу ліквідації юридичної осо­би є вивчення різних способів реалізації активів з урахуванням спе­цифіки функціонування підприємств та розподілу коштів від прода­жу майна банкрута, спрямованих на задоволення претензій кредиторів. Слід підкреслити наявність певної, законодавчо устале­ної черговості задоволення претензій кредиторів, згідно з якою ви­моги кожної наступної черги задовольняються після повного задо­волення вимог попередньої. У разі недостатності майна для повного задоволення всіх вимог однієї черги претензії задовольняються про­порційно до належної кожному кредиторові суми, а не задоволені за недостатністю майна — вважаються погашеними.

Слід наголосити, що після закінчення реалізації майнових об'єк­тів, та задоволення усіх вимог кредиторів складається ліквідаційний баланс, в якому відображаються результати процесу реалізації лікві­даційних активів і розподілу одержаних коштів.

завдання для самостійної роботи