Творення та відмінювання імен по батькові

Чоловічі імена по батькові творяться за допомогою тільки суфікса -ович, а жіночі - за допомогою суфіксів -івн(а) та -ївн(а) (від імен на -й):

Відповідні імена по батькові будуть від таких імен:
Григ о рій-Æ - Григ о р-ович-Æ, Григ о р-івн-а;
Ілл- я - Ілл- і ч-Æ, Ілл- і вн-а;
Кузьм- а - Кузьм- и ч-Æ (і К у зьм-ович-Æ), Кузьм- і вн-а;
Са в -а - С а в-ич-Æ (і С а в-ович-Æ), С а в-івна;
Хом- а - Хом- и ч-Æ (і Х о м-ович-Æ), Хом- і вн-а;
Я ків-Æ - Я ков-ич-Æ, Я ків-н-а.

Чоловічі імена по батькові відмінюються як іменники ІІ відміни мішаної групи, а жіночі - як іменники І відміни твердої групи.
Примітка. У звертаннях, що складаються з двох власних назв - імені та по батькові, обидва слова мають закінчення кличного відмінка: Волод и мире Я ковичу, Гал и но Ілл і вно, Мих а йле Кузьмич у, Андр і ю Серг і йовичу.

Відмінювання прізвищ

Українські та інші слов'янські прізвища, що мають закінчення І відміни, відмінюються як відповідні іменники І відміни, а прізвища із закінченнями ІІ відміни - за зразком відмінювання іменників ІІ відміни.

Примітка. Жіночі прізвища на приголосний та -о не відмінюються.

2. Прізвища прикметникового типу на -ий, -ій відмінюються як відповідні прикметники чоловічого та жіночого родів твердої чи м'якої групи.

3. Чоловічі прізвища пикметникового типу на -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -ин, -ін (-їн) відмінюються за таким зразком:

Примітка. У звертаннях, що складаються з загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка має лише загальна назва, а прізвище завжди виступає у формі називного відмінка: др у же Макс и менко, кол е го Савч у к, добр о дійко Серед а, п а не Гонч а р, пані Сем е нова.

26. Передача російських власних назв українською мовою

Російські власні назви передаємо якомога ближче до російського звучання, дотримуючись, однак, норм українського правопису: рос. Соловьев — Соловйов, рос. Прокофьев — Прокоф'єв, рос. Алябьев — Аляб'єв, рос. Ульянов — Ульянов, рос. Ананьин — Ананьїн, рос. Румянцев — Рум'янцев, рос. Пятницкий— П'ятницький, рос. Королев — Корольов, рос. Пугачев — Пугачов.

Проте в передачі українською мовою російських букв и та е у власних назвах є деякі особливості.

1. Російську букву и у власних назвах передаємо звичайно через і: Пушкін, Мічурін, Гагарін, Нікітін, Бородіно.

1. Пушкін — живе втілення найблагородніших рис великого російського народу. (М.Рильський.) 2. Щепкіну присвятив Тарас вірша, якого написав тут же, в його домі. (О.Іваненко.) 3. Мічурін сидів задумливий і байдужий до вітань. (О.Довженко.)

2. Але російську букву и передаємо через и:

а) після шиплячих і ц: рос. Пущин — Пущин, рос. Чичиков — Чичиков, рос. Цимлянск — Цимлянськ;
б) у префіксі при- та суфіксах -ик-, -иц-, -ич-, -ищ-: рос. Новиков-Прибой — Новиков-Прибой, рос. Рудич — Рудич, рос. Радищев — Радищев, рос. Углич — Углич;
в) якщо в українській мові є споріднене слово з и: рос. Тихомиров — Тихомиров (бо тихий і мир), рос. Сидоров — Сидоров (бо Сидір), рос. Титов — Титов (бо Тит);
г) у словах Сибір, Симбірськ, Владивосток, Владимир, П'ятигорськ, Семипалатинськ.

1. Молодий Пушкін читав Радищева, він виховувався разом з майбутніми декабристами Пущиним і Кюхельбекером. (М. Рильський.) 2. Всім відомий такий тонкий і глибокий співець природи, як Пришвін. (М.Рильський.) 3. Іван Максимович Синельников [ синій ] ще наприкінці листопада був викликаний з Симбірська до Петербурга. (Р.Іваничук.) 4. А як приємно мені тепер, коли я обіймаю щиро, любовно Сашу Прокоф'єва, Твардовського, Тихонова [ Тихін ], Грибачова [ гриб ]. (Остап Вишня.)

3. Російську букву е (якщо вона стоїть після приголосного) передаємо звичайно через е: рос. Державин — Державін, рос. Лєрмонтов — Лєрмонтов, рос. Серпухов — Серпухов.

1. Царську Росію ненавидів Лермонтов, бо всім серцем любив російський народ. (М.Рильський.) 2. Некрасов! У цих звуках стільки самовідданого страждання за поневолений люд. (П.Тичина.) 3. Це був декабрист Анненков. (О.Іваненко.) 4. Шевченко з нетерпінням чекав приїзду Щепкіна. (О.Іваненко.)

4. Але російську букву е передаємо через є:
а) у суфіксах -єв-, -єєв-, якщо вони стоять не після шиплячих, р або ц: рос. Фадеев — Фадєєв, рос. Сергеев — Сергеєв; але рос. Тютчев — Тютчев, рос. Муромцев — Муромцев, рос. Плещеев — Плещеєв, рос. Бондарев — Бондарев;
б) якщо в українській мові є споріднене слово з постійним і: рос. Пешков — Пешков (бо пішки), рос. Зверев — Звєрев (бо звір), рос. Твердохлебов — Твердохлєбов (бо хліб); але: рос. Лебедев — Лебедєв (бо лебідь — лебедя), рос. Хмелев — Хмельов (бо хміль — хмелю).

1. Я перекладаю зараз Пушкіна, Багрицького, Пастернака, Асєєва. 2. Чи вартий той людського слова, хто відкидає, як сміття, діла Веласкеса й Сєрова [ сірий ], Митейка й Рєпіна [ ріпа ] життя? 3. Поет [О. Пушкін] з усією силою зненавидів не тільки Аракчеєва, а й аракчеєвщину, як одно з найбридкіших явищ в історії людства. (З творів М. Рильського.)

114. Російські географічні назви запишіть по-українському в дві колонки: 1) з буквою і; 2) з буквою и. Російську букву е скрізь передавайте через е.

Приозерск, Радищево, Путинцево, Одинцово, Сажино, Илим, Омелич, Савино, Кагальник, Никитовка, Оленица, Липецк, Ядрин, Анциферово.