Формування політ. свідомості укр-ців в системі сусп-політ. Росії і Авст-Уг (др. пол. ХІХ-поч. ХХ ст.).

На Наддніпрянщині, незваж на різні заборони (Валуєвський 1863р., Емський 1876р. укази про русифік), у 1860-1870-х рр. поширився громадівський рух укр інтеліг та патріотичного студентства. І громада виникла у Києві. Члени її демокр-лібер-го крила (Антонович, Драгоманов, Чубинський) виступили за нац-культ-нуавтономію Укр шляхом просвіт діяль-ті. Члени радик-демокр крила (Синьогуб, Пилипенко та ін.) стояли за народ повстання та встановл. укр, польськ, рос республік. Такі громади діяли майже в усіх велик містах. У 1897р. громади об’єднались у загальноукр орг-цію, щоб спрямувати нац рух в культ-освіт напрямку.

У 80х рр громадів рух занепадає, а центр визв. боротьби з Наддніпрянщини переміщ. на зах.укр землі.

У другій пол. XIX ст. сусп-політ рухи формув. на загальнорос грунті народництва. Народники вбачали сільську общину основою майбут соціалізму.

Наприк XIX ст. виникають робітн орг-ії, які беруть на озброєння страйки. У 1869р. на Грудецькому цукрозаводі в Подільській губернії відбувся І страйк. Марксистські гуртки та орг-ції, що виникають у цей час, намагаються з'єднати свою ідеологію з робітн. рухом.

Консолід. сусп течій і рухів привела до виникнення політ партій. Перша укр. політ. партія Наддніпрянщини виник. у 1900р. у Харкові-Революц. укр. партія (РУП). Майже одночасно виникло ще кілька новел. за чисельністю укр партій: Нар укр партія (1902р.), Укр соц.-демокр спілка (1904р.), Укр демокр партія (1904р.) та ін. Практично всі укр партії відстоювали ідею автономії Укр у скл. Рос.

Після конст реформ 1860 рр. в Авст-Уг пожвавився громадсько-політ рух, проводилася рішуча боротьба проти полонізації. У політ житті визначились 2 напрямки: москвофіли й народовці. Москвофіли вважали Рос імп своїм рятівником від поляків, вони прагнули повного злиття укр-ців Галичини з росіянами, видавали газету “Слово”. Народовці, протистоячи москвофілам, виступали за пробудження нац свідомості. У 1868р. вони засновують громадське тов-во “Просвіта”, створюють у Львові клуб “Руська бесіда”. З 1880р. поч видавати газету “Діло”, а у 1885р. створюють політ орг-цію-Нар Раду. Осн гаслами народовців були: народність, лібералізм, демократія, федералізм. Нарешті, прихильники й послід. ідей М.Драгоманова у Галичині, І.Франко, М.Павлик, С.Данилевич та ін., у 1890р. Створ І політ орг-цію європ зразка-Русько-Укр радик партію (РУРП). В основу її програми було покладено соці ідеї, соборність і незал. Укр. Наприк XIX- поч XX ст. в Галичині виникають нов політ партії. Найвпливовішою була Нац-демок партія, заснована у 1899р., яка переважно захищала інтереси селянства. На Буковині діяли Руське тов-во (1869р.), що опікувалося питаннями культури та Русь. Рада, що представляла укр-ців на виборах. З 1880-х років у цих орг-ціях набувають ваги українофіли.