Опис лабораторного макета. Лабораторна робота виконується в середовищі HP VEE

Лабораторна робота виконується в середовищі HP VEE. Структурна схема макета для дослідження одноконтурного параметричного підсилювача наведена на рис. 5.

Коливальний контур утворений індуктивністю L котушки з відводом від середньої точки і параметричною ємністю C (t) двох послідовно включених варикапів. У робочій точці, що визначається напругою Е _зм, С ₀ = 200 пФ. Добротність контуру Q = 40 без навантаження R _н. Резонансна частота контуру f ₀ = 500 кГц. Пунктиром показано осердя, що забезпечує індуктивний зв’язок контуру з генератором підсилюваного коливання (обмотка L _c) і з навантаженням (обмотка L _н).

Генератор підсилюваного коливання виробляє гармонічне коливання частоти f ₀ = 500 кГц з фазою j₀ = 0. У синхронному режимі роботи підсилювача коливання накачки частоти f _н = 1000 кГц у джерелі накачки синхронізується від підсилюваного коливання. Амплітуда коливання накачки і його початкова фаза установлюються на панелі макета. В асинхронному режимі роботи підсилювача коливання накачки має частоту f _н = 1020 кГц.

До складу макета входить вузькосмуговий фільтр, що пропускає коливання частоти 500 кГц. Він ввімкнений у коло навантаження і в асинхронному режимі підсилення усуває паразитну амплітудну модуляцію, що виникає у підсилювачі.

Макет містить три осцилографи та дисплей, що відображує зміну за часом ємності одного з варикапів.

Якщо в схемі установити такі параметри, коли коефіцієнт зміни ємності m ³ m _кр (режим самозбудження), то програма на виконання не запускається.

7 Вимоги до звіту

7.1 Назва лабораторної роботи.

7.2 Мета роботи.

7.3 Результати виконання домашнього завдання.

7.4 Структурні схеми досліджень та результати виконання пп. 5.2…5.5 лабораторного завдання (графіки і числові значення).

7.5 Висновки за кожним пунктом завдання, в яких надати аналіз отриманих результатів (збіг експериментальних та теоретичних даних тощо).

7.6 Дата, підпис студента, віза викладача з оцінкою за 100-бальною системою оцінювання.

Література

1 Баскаков С. И. Радиотехнические цепи и сигналы: Учебник для вузов. – М.: Высшая школа, 1988.

2 Гоноровский И. С. Радиотехнические цепи и сигналы: Учебник для вузов. – М.: Радио и связь, 1986.