Марш Майдану

Музика Олеся Коляди

Вірші Анатолія Кондратюка

Зійшлися з Заходу і Сходу –

Злодійське виметем сміття.

Майдан – це право на свободу!

Майдан – це право на життя!

Приспів:

З’єднаємо серця гарячі, друзі!

Бо маєм кредо лицарське, своє:

Жорстокими бувають боягузи,

А сміливий лежачого не б’є.

Не відвернути переміни

І не зів’яне долі цвіт.

Пасіонарна* Україна

Приворожила цілий світ.

Приспів:

З’єднаємо серця гарячі, друзі!

Бо маєм кредо лицарське, своє:

Жорстокими бувають боягузи,

А сміливий лежачого не б’є.

*Пасіонарність – здатність до наднапруги; жертовність заради спільної мети.

(за Л.М.Гумільовим).

Роздум

Музика Олеся Коляди

Вірші Івана Гайворона

Цю життя теорему

Не лелека приніс:

Вишневецький Ярема

І Максим Кривоніс.

Степ розкинувсь широкий,

Дух вита над чолом,

Мов зоря кароока

Пломенить над Дніпром.

Приспів:

Битва точиться зранку,

Чи затихне вночі?

Відкривають світанки

Дзвоном сталі мечі.

Над шляхами важкими

Квітне споминів мак.

Відгриміло повстання,

Тільки їм – все не так!

Не кажіть, що цю тему

Вкрала часу пітьма.

Знов панують Яреми –

Кривоносів нема.

Приспів.

В піднебессі

Музика Олеся Коляди

Вірші Івана Гайворона

В рідну землю по очі заземлений,

Висотою думок зачарований,

Полинами буття я розпечений,

Звіробоєм у небо задивлений.

Приспів:

В піднебессі відлуння акордиться,

Увертюри звучать із кантатами.

Хай лунає в мені ця прелюдія

Симфонічним життям, зорецвітами.

Все в мені поєдналось розхристано,

Чорне й біле озвалося струнами.

Глибиною прозрінь відгукнулося –

Це минуле в майбутнім озвалося.

Приспів:

Я лиш віха набутого досвіду

В просторовому часі – гойдаюся.

Амплітуду життя я розгойдую,

Вперше вільно зліта в піднебесся я.

Приспів:

Напівукраїнцям

Музика Олеся Коляди

Вірші Івана Гайворона

Півусмішки, півдолі, півходи.

Усе напів у марності прожито,

А вже осінні виснуть холоди,

І щось на груди тисне, мов копито.

І напіввільна стогне моя кров,

Не стать мені в півправді до причастя.

Напів я лиш існую. Я ніхто!

Таким немає в цьому світі щастя.

І голосом я вільний лиш напів,

Що постає з лукавої трутини.

Нарешті я гіркотно зрозумів:

Як мало пів любові до Вітчизни!

Мої «напів», то як живеться вам,

Чи душить груди претяжке копито?

Ви мовчите, живете півжиттям,

Час обирати – світло дня пролито.

Народи світу, йдучи до свобод,

Стають в борні легендою живою.

Немає пів народу, є – народ!

Як повне сонце є над головою.

Напівнімий, вклоняюсь ворогам.

Невільний – вільний – все наполовину.

Зрікаюсь пів і стверджуюсь життям,

І повносилу бачу Батьківщину!

Я знаю

Музика Олеся Коляди

Вірші Івана Гайворона

Скільки б ще пізнать не довелося –

Все одно в житті з моїх степів

Вітер знов гойдаючи колосся,

Будить у мені щемливий спів.

Приспів:

Де б не був я, всюди відчуваю –

Вільний дух нескорених степів.

Щось в мені незгасне є, я знаю,

З витоків від скитів орачів.

Відлітає все за видноколи,

Та земля ще від копит дуднить.

Не забуть – ніде, ніяк, ніколи,

Того злету неповторну мить.

Приспів:

Ніч в степу в глибінь відкрила висі,

Запалила мрії в небесах

І досвітні думи білобрисі

Вивела в неспокої на шлях.

Приспів: