Міжнародна система інтелектуальної власності

Система законодавства у сфері інтелектуальної власності

Законодавча база України у сфері інтелектуальної власності

Законодавчу базу складають:

Конституція України (ст. 41, 42);

Кодекси України: Цивільний кодекс (Книга 4 " Право інтелектуальної власності" та Книга 5 " Зобов'язувальне право"); Цивільний процесуальний кодекс; Господарський кодекс; Господарський процесуальний кодекс; Кримінальний кодекс; Кримінальний процесуальний кодекс; Кодекс про адміністративні правопорушення; Митний кодекс;

Спеціальні закони України: " Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"; " Про охорону прав на промислові зразки"; " Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"; " Про охорону прав на сорти рослин"; " Про охорону прав на зазначення походження товарів"; " Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем"; " Про авторське право і суміжні права"; " Про захист від недобросовісної конкуренції"; " Про захист від економічної конкуренції"; " Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм"; " Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування".

Міжнародна система інтелектуальної власності

Основою міжнародної системи інтелектуальної власності є низка угод (25), більшість з яких регулюють правовідносини у сфері промислової власності, а ще декілька – у сфері авторського права і суміжних прав.

Це:

1. Конвенція, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності;

Договори з охорони прав інтелектуальної власності:

Ця група договорів визначає міжнародно-визнані основні стандарти охорони інтелектуальної власності в кожній країні:

2. Договір про патентне право (ПЛТ);

3. Паризька Конвенція про охорону промислової власності;

4. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів;

5. Римська конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення;

6. Найробський договір про охорону олімпійського символу;

7. Договір про закони щодо товарних знаків;

8. Брюссельська конвенція про розповсюдження несучих програми сигналів, що передаються через супутники;

Договори з глобальної системи охорони:

Ця група договорів забезпечує, щоб кожна міжнародна реєстрація або подача заявки діяли в любій відповідній підписавшій державі. Послуги, що надає ВОІВ у відповідності з цими договорами, спрощують і зменшують вартість підготовки або подачі окремих заявок у всіх країнах, в яких проводиться запит охорони у відношенні якого-небудь даного права інтелектуальної власності.

15. Договір про патентну кооперацію (Договір РСТ);

16. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків;

17. Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків;

18. Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків;

19. Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури;

20. Лісабонська угода про охорону місць походження та їх міжнародну реєстрацію;

Україна ратифікувала 18 з цих угод. Це:

1. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів;

2. Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури;

3. Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків;

4. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків;

5. Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків;

6. Найробський договір про охорону олімпійського символу;

7. Ніццька угода про міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків;

8. Договір про патентну кооперацію (Договір РСТ);

9. Договір про патентне право (ПЛТ);