Поняття, умови та види труд договору.

Труд договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фіз особою, за якою працівник зобо­в’яз-ся виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутріш-му труд розпорядку, а власник підпри­ємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізич особа зобов’яз-ся виплачувати працівникові зар плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

До обов'язкових належать такі умови:

а) про труд функцію, про місце роботи; про строк дії труд договору; про час початку виконання труд функції; про розмір винагороди за виконану роботу.про встановлення випробування, надання для дитини працівника місця в дошкіл дит закладах. Види трудового договору. труд д на невизначений строк; труд д на певний строк; труд д, що уклад-ся на час виконання певної роботи.про тимчасову роботу; про сезонну роботу; про сумісництво;

55.Порядок укладання тр договору. Документи, необхідні при прийнятті на роботу.

Стадії укладення та оформлення труд д:

подання працівником заяви про прийняття на роботу, а також документів, укладення т д, зарахування працівника на роботу, ознайомлення працівника, під розписку, з наказом про прийняття його на роботу та видача працівникам, внесення до труд книжки працівника запису про його прийняття на роботу та ознайомлення під розписку в особовій картці. Документи: Заява про прийняття на роботу(але для уклад тр д в пис формі – контракту, подання заяви не потрібно). Труд книжка, а в разі її відсутності довідка з місця проживання про останнє заняття, військ білет; Паспорт або ін док, що посвідчує особу(свідоцтво про народження).Документ про освіту, характеристика, направлення, довідка про стан здоров’я, довідка про звільнення з місць позбавлення волі, ідентифікаційний код.

56.Види зміни умов труд договору.

Як правило, одностороння зміна умов не допуск-ся.Власник не має П вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої тр д. Ініціатива такої зміни може йти як від власника або уповноваженого ним органу, так і від самого працівника.три види зміни умов тр:
1) переведення на ін роботу Працівників, які потребують за станом здоров'я надання легшої роботи, власник зобов'яз перевести, за їхнбою згодою, на таку роботу відповідно до мед висновку. 2) переміщення на інше робоче місце (переміщення не повинне торкатися зміни спеціальності, кваліфікації чипосади); 3) зміна істотних умов праці.

57.Загальні підстави припинення трудового договору. угода сторін, закінчення строку, призов або вступ працівника на військ службу, направлення на альтернативну (невійськ) службу, розірвання тр д з ініціативи працівника, з ініц власника чи уповноваж-го ним органу, переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду, відмова працівника від переведення на роботу в ін. місцевість разом з підпр-м, устан-ю, набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено до позбавлення волі

58.Розірвання трудового договору з ініціативи працівника

Звільнення за власним бажанням: коли тр договір укладено на невизначений строк, повинне передувати письмове попередження власника або уповноваженого ним органу, за два тижні про намір звільнитись з роботи.
59.Розірвання трудового договору з ініціативи власника.

Випадки: зміни в організації виробн. І праці, ліквідації, виявленої невідповідності працівника займаній посаді, систематичне невиконання працівником без поважних причин, прогул, нез’явлення на роботу протягом 4х місяців, поновлення на роботі працівника, появи на роботі в нетверезому стані стані, вчинення за місцем роботи розкрадання майна.

60.Робочий час: поняття і види.

Робочий час – встановлений законом або угодою між власником і труд колективом час, протягом якого працівник у відповідності з правилами внутріш-го труд розпорядку повинен виконувати свої тру-ві обов’язки. Види робочого часу:

Нормальний (трив роб часу не може перевищувати 40 год на тиждень – Скорочений (працівники віком 16 - 18 років - 36 год на тиждень; від 15 до 16(учні 14 - 15 років, які працюють на канікулах) - 24 год на тиждень; працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці - не більше 36 год на тиждень Неповний –вагітна жінка, догляд за хворими Ненормований (праця яких не підд-ся точному часовому обліку) Надурочний –вони не повинні перевищувати 120 год на рік, 4 год протягом двох днів поспіль;

61.Режим та облік робочого часу.

Режим роб часу – це розподілення часу роботи в межах доби чи ін календарного періоду. До елементів роботи віднос-ся час початку і закінчення роб дня чи роб зміни, початок і закінчення перерв у роботі, послідовність чергування змін. Режим роб часу визначає: п'ятиденний і шестиденний роб тиждень, час початку й закінчення роб дня; час і тривалість обідньої перерви, кількість змін упродовж облікового періоду, тривалість і правила чергування змін.

Облік роб часу — це фіксування відомостей про явку працівників на роботу і виконання ними встановленої тривалості роб часу. Облік роб часу буває поденним і підсумованим. При поденному обліку підрах-ся роб час протягом кожного дня. При підсумованому обліку роб часу можлива переробка двох видів.

62. Поняття та види часу відпочинку. Час відпочинку - час, вільний від виконання труд обов'язків, використовуваний працівником на власний розсуд. Час відпочинку має декілька видів - перерви в роб дні для відпочинку і харчування, святкові й неробочі дні, щорічні й додаткові відпустки. Перерви на протязі 30 хвилин до 2 год через 4 години після початку роботи. Щоденний відпочинок після роботи; Щотижневі дні відпочинку; Святкові дні: Дні релігійних свят: Відпустка має декілька видів: щорічна (мінімальна 24 дні); додаткова; творча; соціальна; відпустка без збереження зар платні.

63. Відпустки: поняття та види.

Відпустка – це тимчасове звільнення власником або уповноваженим ним органом працівника, я кий працює за труд договором, від виконання труд обов'язків протягом певної кількості календар днів з оплатою або без оплати їх і збереженням місця роботи за працівником на цей час.

Види відпусток:

Щорічні, Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням.Творчі відпустки.Соціальні відпустки: у зв'язку з вагітністю і родами; по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років; додаткова відпустка працівникам, що мають дітей.Відпустки без збереження зар плати. Щорічна осн відпустка не повинна бути меншою ніж 24до 35 календар дні за відпрацьований роб рік. Загальна тривалість щорічних основної і додаткової відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 60 календарних днів.

64.Поняття тр дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінар стягнень. Порядок їх застосування.

Труд дисципліна — система правових норм, що регулюють внутрішній труд розпорядок, встановлюють труд обов’язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов’язків.Дисцип відповідальність – відп-ність робітників і службовців за порушення труд дисципліни, яке вираж-ся у накладенні стягнень адміністрацією підприємства чи установи.

Види дисциплінарних стягнень: Догана. ЗвільненняДисциплінарне стягнення застос-ся власником або уповноваженим ним органом безпосередньо після виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, Протягом строку дисципл-го стягнення заходи заохочення до працівника не застос-ся.До держ службовців, окрім загал видів дисцип в, застос-ся: попередження про неповну службову відповідальність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду. Стягнення оголош-ся наказом і повідомл-ся працівникові під розписку протягом трьох робочих днів.

65.Заохочення як метод забезпечення труд дисципліни.

Заохочення - це своєрідна форма позитивної оцінки результатів праці працівника у процесі виконання ним своєї труд функції; один із засобів забезпечення належної труд дисципліни.можутьзастосовуватись матеріальні чи моральні; індивідуальні чи колективні заохочення.

Заохочення оголош-ся наказом в уро­чистій обстановці і заносяться до труд книжок працівників відповідно до правил їх ведення.За особливi трудовi заслуги працiвники представл-ся у вищi органи до заохочення, до нагородження орденами, медалями, почесними грамотами, нагрудними значками i до присвоєння почесних звань i звання кращого працiвника за даною професiєю.

66.Поняття, умови та види матеріал відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.Матеріал відповідальність – це встановлений законом обов'язок однієї зі сторін труд договору відшкодувати збитки іншій стороні, спричинені їй протиправними, винними діями.

Підставою для несення матеріал відповідальності є нанесення матеріал шкоди підпр, установі чи організації.

Види матеріал відповідальності: обмежена, повна; настає в таких випадках: якщo працівник завдав шкоди злочинними діями;

якшo працівник завдав шкоди y нeтвepeзoмy cтaнi; кoли шкoду зaвдaнo умисно; Умови виникнення матеріал відповідальності: протиправна дія чи бездіял сторони труд договору; наявність причинного зв'язку між прямою дійсною шкодою і протиправними діям, пряма дійсна шкода.

67.Поняття труд спорів, види та порядок їх вирішення.

Труд спори - це неврегульовані внаслідок безпосередніх переговорів розбіжності між працівником і роботодавцем з приводу застосування норм труд законодавства, а також встановлення нових або зміни існуючих умов праці.поділ-ся на спори про застосування норм труд законодавства, а також спори про встановлення нових або зміну існуючих умов праці. Порядок вирішення Труд спори розглядають: комісії по труд спорам; районними народ судами. Працівник може звернутися до комісії по труд спорах у 3-місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого П. Комісія по труд спорах зобов'язана розглянути труд спір у 10-денний строк з дня подання заяви. У районних (міських) народних судах розгляд-ся труд спори за заявами: - працівника чи власника, - прокурора, У районних (міських) судах розгляд-ся труд спори за заявами: - працівників підприємств- працівників для поновлення на роботі; - керівника підприємства, про відшкодування працівником матеріал шкоди, заподіяної організації; Колективні спори – це спори між найманими працівниками, труд колективом і власником із питань:

- установлення нових або змін чинних соц-економічних умов праці; виконання колектив договору; укладення або зміни колектив договору; невиконання вимог законодавства про працю.

68.Поняття, підстави адмін. відпов.

Адмін в – це міра адмін покарання правопорушника шляхом позбавлення його певних благ, які йому належали (матеріал, духовні).

Тривалий час у правовій науці підставою адмін в вважалася протиправна винна дія або бездіял, що порушує встановлене адміністративно-правовою нормою правило, але за своїм характером і наслідками не тягне за собою кримінал покарання.

69.Види адмін. стягнень та їх зміст.

Адмін стягнення– захід відповідальності, що застос-ся з метою виховання особи, яка скоїла адмін проступок, а також попередження скоєння нових правопорушень як самим правопорушником, так і ін особами.

Види адмін стягнень: попередження –винос-ся у пис формі. штраф – грошове стягнення, Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вилучення або безпосереднім об’єктом адм. Правопорушення. Конфіскація предмета; грошей, одержаних внаслідок вчинення адм. правопор. Позбавлення спец. права - до 3 років Виправні роботи - до 2 міс. за місцем постійної роботи особи і з відрахуванням до 20% її заробітку в доход Д.Адм. арешт - до 15 діб і лише у виняткових випадках.

70.Органи, що розглядають справи про адміністративні правопорушення:

- адмін комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських радвиконавчі комітети сільських, селищних, міських рад

- районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди - органи внутрішніх справ, органи держ інспекцій та ін органи уповноважені законодавством на розгляд справ.

71.Поняття, структура та джерела кримінал П У.

Криміна́ л П —галузь П, яка являє собою систему юр норм, прийнятих законодавчим органом (Верховна Рада), що встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання підлягають застосуванню до осіб, що їх вчинили. Ознаки: система юр норм встановлених у сусп., норми встановлюються лише вищими органами законод влади і закріплюються у відповідних з-нах, має свій предмет і метод правового регулювання. Структура: 1)з-ни про крим відповідальність систематизовані і поділяються в КК на загальну і особливу частину, абсолютна більшість норм особливої частини встановлює кримінальну відповідальність за окремі види злочинів, за вчинений злочин у з-ні залежно від його сусп. Небезпечності встановлено санкцію.

72.Підстави крим відповідал. Поняття злочину та його ознаки.

Крим в несе тільки особа, винна у вчиненні злочину, тобто особа, яка умисно чи необережно вчинила діяння, що передбачене крим законом як суспільно небезпечне. Виділяють правову і фактичну підстави крим в.

Злочин – це передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння

Ознаки злочину: злочином є лише діяння, це діяння повинно бути скоєне суб'єктом злочину, воно має бути винним, діяння повинне бути передбачене чинним Крим кодексом, повинно бути караним, суспільна небезпечність, кримінальна протиправність, винність, караність Злочини бувають: злочини проти держави, злочини проти життя, здоров`я, волі та гідності особи, майнові злочини, хуліганство, знищення і зруйнування пам'яток історії та культури

73.Склад злочину та зміст його елементів.

Склад зло́ чину — сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин.Склад-ся з 4 елементів: Суб'єкт злочину — осудна фізична особа, що вчинила злочин у віці, з якого може наставати крим відповідальність.Суб'єктивна сторона — це внутрішня сторона злочину, яка охоплює психічні процеси, свідомість, волю особи в момент вчинення злочину.Об'єкт злочину – це те, на що спрямоване діяння, чому воно завдає шкоди.Об'єктивна сторона — це зовнішній прояв протиправної поведінки, що склад-ся із злочинного діяння.

74.Покарання: поняття, його мета та види покарань у крим праві.

Крим покарання – це засіб держ примусу, який застосов-ся судом у вироку до особи, визнаної винною у вчиненні злочину. Мета: полягає в передбаченому законі обмеженні прав і свобод засудженого. Види покарань за ступенем їх тяжкості, а саме:

1) основні - позбавлення волі на строк від 3 місяців до 10 років, виправні роботи без позбавлення волі на строк від 2 місяців до 2 років, позбавлення П займати певні посади або займатися певною діял на строк до 5 років, штраф, громадський осуд.

2) додаткові - конфіскація майна, позбавлення військ або спеціального звання, позбавлення батьківських прав.

Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діял та штраф можуть застосовуватися не тільки як основні, а й як додаткові покарання.

75.Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність.

Необхідна оборона - дії, вчинені з метою захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або захисту іншої особи, інтересів с-ва чи Д від суспільно небезпечного посягання.необхідна оборона від сусп. Небезпечного посягання шляхом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо ці дії були на користь, для захисту. Крайня необхідність – правомірне заподіяння шкоди для усунення небезпеки, яка загрожує держ, громадським чи особистим інтересам, що охорон-ся законом, здійснене за обставин, коли ця небезпека не може бути усунута іншими засобами і заподіяна шкода менш значна, ніж відвернена.

76.Стадії вчинення умисного злочину.

Стадії: готування до злочину; замах на злочин; закінчений злочин.

Готування до з - це підшукання чи пристосування засобів чи знарядь, чи ін умисне створення умов для вчинення з.

Замах на з - це навмисна дія, безпосередньо спрямована на вчинення з, але не доведена до кінця через обставини, що не залежали від волі винного Закінчений з має місце тоді, коли наявні всі ознаки складу з, вказані в законі, і настав шкідливий результат.

77.Поняття та види співучасті у злочині.

Співучасть- умисна спільна участь декількох суб’єктів у вчиненні умисного з, а самі злочинці - співучасниками.

ознаки співучасті: У злочині беруть участь хоча б дві особи, які відповідають вимогам, що ви­сув-ся до суб'єктів злочину.

ознаки співучасті включають: наявність умисної вини у всіх співучасників з; взаємну поінформованість співучасників про злочинну діял кожного з них; усвідомлення кожним співучасником спільного характеру діяння і своєї ролі в ньому; бажання настання суспільно небезпечних наслідків або свідоме їх припу­щення. виділяють про­сту форму співучасті і складну.Види співучасників визначаються

1)виконавець2)організатор3)підбурювач 4)пособник форми співучасті: співучасть без попередньої змови; співучасть за попередньою змовою; організована група;

злочинна організація.

1. Держава: поняття та ознаки.

2. Характеристика форм державного правління.

3. Характеристика форм державного устрою та політичного режиму

4. Характеристика основних теорій походження держави.

5. Поняття та основні ознаки права.

6. Право як особливий вид соціальних норм.

7. Поняття та ознаки, що характеризують норму права.Структура правової норми.

8. Поняття джерела права та їх система.

9. Нормативно-правові акти як джерела права.

10. Межі дії нормативно-правових актів: в просторі, у часі, за колом осіб.

11. Систематизація законодавства: поняття, значення, форми.

12. Поняття галузі права та правового інституту.

13. Система права та система законодавства, їх спввідношення.

14. Поняття і форми реалізації права.

15. Застосування права як особлива форма його реалізації.

16. Характеристика стадій процессу застосування права.

17. Тлумачення правових норм: поняття, види, та способи.

18. Поняття і структура правовідносин.

19. Юридичні факти: поняття, значення та види.

20. Правомірна поведінка: поняття та види.

21. Правопорушення: поняття, ознаки та види.

22. Склад правопорушення: поняття та зміст його елементів.

23. Юридина відповідальність: поняття, мета та принципи.

24. Види юридичної відповідальності.Заходи юридичної відповідальності.

25. Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.

26. Припинення та розірвання шлюбу.

27. Майнові права та обов’язки подружжя.

28. Особисті права та обов’язки подружжя.

29. Майнові права та обов'язки батьків і дітей.

30. Поняття, предмет та метод цивільного права України.

31. Об’єкти цивільно-правових відносин.

32. Суб’єкти цивільного права, їх загальна характеристика.

33. Фізичні особи, як суб’єкти цивільного права України.

34. Визнання особи безвісно відсутньою: підстваи, порядок та наслідки.

35. Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.

36. Поняття та ознаки юридиної особи.

37. Порядок та способи виникнення юридичних осіб.

38. Підстави, порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.

39. Правочин: поняття, ознаки та види.

40. Умови дійсності цивільних правочинів.

41. Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсного правочину.

42. Види недійсних правочинів.

43. Поняття представництва.Сфера та межі дії предстваництва. Види представництва.

44. Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності.

45. Зобов’язання: поняття, структура та види.

46. Процес(порядок) укладання договору.

47. Загальні умови виконання цивільних зобов’язань.

48. Способи забезпечення виконання зобов’язань.

49. Поняття та способи припинення цивільних зобов’язань.

50. Поняття, підстави та умови цивільно-правової відповідальності.

51. Збитки: поняття та їх структура.

52. Види цивільно-правової відповідальності.

53. Поняття, предмет та метод трудового права України.

54. Поняття, умови та види трудового договору.

55. Порядок укладання труд.договору. Документи, необхідні при прийнятті на роботу.

56. Види зміни умов труд. договору.

57. Загальні підстави припинення труд. договору.

58. Розірвання труд. договору з ініціативи працівника.

59. Розірвання труд. договору з ініціативи власника.

60. Робочий час: поняття і види.

61. Режим та облік робочого часу.

62. Поняття і види часу відпочинку.

63. Відпустки: поняття та види.

64. Поняття труд-ї дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарних стягнень. Порядок їх застосування.

65. Заохочення як метод труд-ї дисципліни.

66. Поняття, умови та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.

67. Поняття труд-х спорів, види та порядок іх вирішення.

68. Поняття, підстави адмін. відповідальності.

69. Види адмін-х стягнень та їх зміст.

70. Органи, що розглядають справи про адмін. правопорушення.

71. Поняття, структура та джерела кримінального права України.

72. Підстави кримінальної відповідальності.Поняття злочину та його ознаки.

73. Склад злочину та зміст його елементів.

74. Покарання: поняття, цого мета та види покарань у кримін. праві.

75. Обставини, що виклюмають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайняя необхідність.

76. Стадії вчинення умисного злочину.

77. Поняття і види співучасті у злочині