Основні порушення законодавства в галузі збереження лісів та інших рослинних ресурсів

Державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідно до характеру й екологічних наслідків виявлених порушень природоохоронного законодавства можуть:

− розглядати справи про адміністративні правопорушення й накладати адміністративні стягнення;

− передавати матеріали керівникам відповідних підприємств, організацій, установ для застосування заходів дисциплінарного впливу до службових осіб, що винні в правопорушенні чи в незабезпеченні виконання заходів у галузі охорони природи, які входять до їхніх службових обов’язків;

− висувати претензії та виставляти позови до підприємств, організацій, установ, громадян про стягнення з них коштів на відшкодування шкоди, заподіяної природним рослинним ресурсам внаслідок порушення природоохоронного законодавства;

− обмежувати, зупиняти (тимчасово) використання лісових та інших природних рослинних ресурсів;

− вносити обов’язкові для розгляду й виконання пропозиції про припинення дії або анулювання спеціальних дозволів (лісорубний квіток (ордер), лісовий квиток тощо) на використання лісосировинних та інших рослинних ресурсів;

− подавати матеріали в органи прокуратури або внутрішніх справ для притягнення осіб, винних у порушенні природоохоронного законодавства, до кримінальної відповідальності.

З метою попередження й припинення виявленого правопорушення, усунення його шкідливих наслідків, керуючись чинним за­конодавством, органи лісової охорони мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення й накладати адміністративні стягнення.

Обов’язкова вказівка про виконання природоохоронних заходів виноситься шляхом видання припису.

Припис виноситься як захід адміністративного впливу, є попереджувальним заходом і має на увазі усунення виявлених пору­шень і наслідків, коли ці порушення не потребують прийняття суворішого покарання. Припис складається у двох примірниках, один із яких передається керівнику підприємства, організації, уста­нови, що перевіряється, а другий зберігається в державних органах, що видали припис.

У разі необхідності копії приписів надсилаються у відповідні міністерства та установи для вжиття необхідних заходів, а також до місцевої адміністрації.

Про виконання припису в установлені в ньому строки керівник підприємства, організації, установи, що перевіряється, зобов’язаний повідомити державні органи з контролю за станом, використанням, відтворенням, охороною й захистом лісів, інших рослинних ресурсів.

У разі виявлення правопорушення в галузі охорони й використання природних рослинних ресурсів складається протокол про адміністративне правопорушення в даній галузі.

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення в галузі охорони й використання природних ресурсів виноситься по станова зі справи про адміністративне правопорушення.

Постанова про адміністративне стягнення виноситься в 15-денний термін від дня складання протоколу, але не пізніше 2-х місяців від дня вчинення правопорушення, а за тривалого правопорушення − 2-х місяців від дня його виявлення.

Копія постанови протягом трьох днів вручається під розписку порушнику або надсилається рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

У випадку несплати порушником в 15-денний строк суми штрафу, а в разі оскарження або опротестовування такої постанови − не пізніше як через 15 днів від дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення, копія Постанови зі справи про адміністративне правопорушення разом із супровідним листом надсилається для стягнення суми штрафу до виконавчої служби.

Відповідно до чинного законодавства, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища або їх заступники можуть виносити постанову про обмеження, зупинення (тимчасово) роботи чи будівництва підприємства та інших об’єктів, використання природних ресурсів.

Постанова про обмеження чи тимчасове призупинення використання лісосировинних та інших природних рослинних ресурсів виноситься державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у випадках:

а) незаконного вирубування дерев і чагарників та підсочування лісу, інших порушень у лісі, а також робіт, що проводяться на землях лісового фонду, якщо вони здійснюються без відповідного дозволу або з використанням не відповідно до цілей, передбачених спеціальними дозволами на лісовикористання;

б) проведення підприємствами, організаціями, установами робіт, що загрожують стану й відтворенню лісів та інших рослинних ресурсів у зв’язку з недотриманням вимог, що забезпечують усунення шкідливого впливу на стан і відтворення лісів, інших рослинних ресурсів, а також при ухиленні лігозаготівельників від очистки місць рубок;

в) порушення підприємствами, установами, організаціями правил пожежної безпеки в місцях проведення робіт, розміщення доріг, складів та інших об’єктів, що можуть призвести до виникнення або розповсюдження лісової пожежі, або невиконання вимог контролюючих органів про усунення таких порушень;

г) невиконання обов’язкових приписів контролюючих державних органів щодо усунення раніш виявлених порушень.

Скасування постанови про обмеження, зупинення (тимчасово) використання лісосировинних та інших рослинних ресурсів здійснюється після виконання всіх природоохоронних вимог, передбачених обов’язковим приписом органу державної екологічної інспекції та викладених безпосередньо в постанові за письмовим зверненням керівництва підприємства, організації, установи, в якому вказується виконання заходів щодо усунення допущених недоліків та інших природоохоронних вимог.

У випадку невиконання керівництвом підприємства, організації, установи або вищим відомством чи міністерством постанови про обмеження, зупинення використання рослинних ресурсів або перешкоджання виконанню цієї постанови, органи лісової охорони роблять відповідне подання до Державної екологічної інспекції, місцевих органів влади, звертаються в органи прокуратури для притягнення винних посадових осіб до кримінальної відповідальності.

Одним із заходів впливу, що застосовується до порушників природоохоронного законодавства, є позбавлення права спеціального використання природних рослинних ресурсів.

Анулювання виданого лісорубного квитка (ордера) або лісового квитка, іншого спеціального дозволу на використання лісових та ін­ших рослинних ресурсів може здійснюватись у випадках:

− використання лісових та інших рослинних ресурсів не відповідно до цілей і вимог, передбачених у спеціальних дозволах;

− надлишково виписаного лісосічного фонду;

− видання спеціального дозволу на використання природних рослинних ресурсів із порушенням порядку його видання або ін­ших правил використання лісових та інших рослинних ресурсів;

− заготівлі лісових та інших рослинних ресурсів засобами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів інших рослинних ресурсів;

− порушенні порядку використання лісосічного фонду, заготівлі та вивезення деревини, заготівлі й використання інших рослинних ресурсів;

− порушенні правил заготівлі (збирання) дикорослих видів рослин, їх плодів;

− порушення інших норм і правил використання природних рослинних ресурсів, що негативно впливають на стан чи відтворення рослинних ресурсів.

Для анулювання дозволів на спеціальне використання рослинних ресурсів державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища вносять обов’язкові для виконання подання тому органу, який видав спеціальний дозвіл на право використання.

Підприємства, організації, установи та громадяни, винні в пору­шеннях, несуть матеріальну відповідальність у випадках:

а) незаконної рубки, пошкодження дерев і чагарників до ступеня припинення росту;

б) пошкодження дерев і чагарників до ступеня припинення росту;

в) знищення або пошкодження лісових культур, насаджень і молодняку природного походження та самосіву на землях, призначених для лісовідновлення та лісорозведення;

г) самовільного сінокосіння й випасання худоби в лісах і на зе­млях лісового фонду, не вкритих лісом;

д) пошкодження природних сіножатей і пасовищ;

ж) самовільної заготівлі (збирання) недеревних рослинних ресур­сів у порядку спеціального використання, а також загального вико­ристання на ділянках, де це заборонено чи допускається тільки спеціальними дозволами;

з) знищення або пошкодження мурашників.

Вимоги на майнові стягнення заявляються за виявлення пору­шень, вчинених підприємствами, організаціями, установами під час рубок лісу та заготівлі недеревних матеріалів у місцях здійснен­ня цих робіт: на лісосіках, уздовж лісовозних доріг.

Вимоги на майнові стягнення заявляються у випадках виявлен­ня таких порушень:

− відпуск деревини понад обсяги, визначені розрахунковою лісосікою;

− рубки лісу та інше використання рослинних ресурсів із порушенням порядку оформлення спеціальних дозволів, відповідно до лісорубних квитків (ордерів) або лісових квитків, а також із по­рушенням вимог, передбачених цими дозволами;

− незадовільне або несвоєчасне очищення місць рубок від трубкових залишків, захаращення просік, доріг;

− пошкодження дерев, лісових культур, підросту, молодняку природного поновлення, насінників;

− порушення порядку й строків вивезення з лісосіки деревини;

− порушення порядку й технології трелювання деревини, внаслідок чого виникла ерозія ґрунту;

− порушення порядку підсочування дерев;

− інші порушення передбачені Правилами відпуску дереви­ни на пні.

Розміри майнових стягнень за порушення правил відпуску деревини на пні визначаються згідно з відповідними таксами, затвер­дженими постановою Кабінету Міністрів України.

На підставі акту (довідки) про перевірку або протоколу про порушення порушнику надсилається вимога про добровільну сплату стягнення на відшкодування шкоди рослинним ресурсам, зокрема лісам, або добровільну сплату майнових стягнень за порушення Правил відпуску деревини на пні в 30-денний термін від дня виявлення порушення.

Вимога про добровільну сплату стягнення за шкоду, заподіяну лісам, іншим рослинним ресурсам громадянами пред'являється одночасно з винесенням постанови щодо справи про адміністративне правопорушення.

З вимогою про добровільну сплату стягнення за шкоду, заподіяну лісам або іншим рослинним ресурсам підприємствами, організаціями, установами, а також про добровільну сплату майнових стягнень за порушення правил відпуску деревини на пні Державна екологічна інспекція України звертається до них із письмовою претензією.

Претензія підписується керівником спеціального природоохоронного органу чи заступником керівника та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом, чи вручається йому під розписку.

Претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється від дня одержання претензії.

Якщо до претензії не додано всі документи, необхідні для її розгляду, вони витребуються із зазначенням строку їх подання, який не може бути меншим за п’ять днів, не враховуючи часу поштового обігу. При цьому перебіг строку розгляду претензії призупиняється до одержання витребуваних документів чи закінчення строку їх подання. Якщо витребувані документи у встановлений строк не надійшли, претензія розглядається за наявними документами.

Про результати розгляду претензії заявник (спеціальний природоохоронний орган) повідомляється в письмовій формі, де вказується номер і дата платіжного доручення на перерахування суми або мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти й документи, що обґрунтовують відхилення претензії.

Незалежно від пред’явлення вимог про добровільну сплату за шкоду, протокол з іншими матеріалами надсилається в органи природоохоронної прокуратури, якщо вчинене лісопорушення тягне за собою кримінальну відповідальність посадових осіб або громадян, а також якщо лісопорушення має ознаки діяння, що підпадає під кримінальне покарання, а лісопорушника не виявлено.

У випадках, коли вчиненим порушенням, що тягне за собою кримінальну відповідальність, завдано шкоди лісосировинним ресурсам, позов про відшкодування шкоди додається до заяви про притягнення лісопорушника до кримінальної відповідальності.

Відповідно до Кримінального кодексу України до злочинних правопорушень належать:

− умисне знищення чи істотне пошкодження лісових масивів шляхом підпалу;

− умисне пошкодження захисних лісонасаджень, плодових та інших насаджень, що завдало великої шкоди;

− незаконна порубка лісу в особливо цінних лісах або в будь-яких лісах, вчинювана систематично, або вчинена вперше, але із завданням великої шкоди;

− самовільне зайняття земельної ділянки лісового фонду та самовільне будівництво на землях лісового фонду.

Для вирішення питання притягнення винних до кримінальної відповідальності матеріали про виявлені порушення законодавства надсилаються до територіальної природоохоронної прокуратури.

Матеріали, що надійшли від органів охорони природи, розглядаються в строки, установлені Кримінально-процесуальним кодексом але не пізніше ніж через 20 діб з письмовим повідомленням у цей же строк заявника про результати розгляду.

Матеріали, що надсилаються в органи прокуратури, повинні містити:

− документи (довідка, акт перевірки, протокол про правопорушення), в яких викладено факти порушення природоохоронного законодавства, внаслідок чого завдано значної шкоди рослинним ресурсам;

− повну назву підприємства, установи, організації, його поштову адресу, прізвище та посадове положення особи, відповідальної за природоохоронну діяльність, або безпосередньо громадянина;

− відомості про систематичне невиконання підприємствами приписів, постанов про обмеження, зупинення (тимчасово) використання природних ресурсів;

− список конкретних осіб, відповідальних за порушення, їхня посада (за необхідності − виписка з наказу про призначення й копія посадової інструкції);

− письмове пояснення посадових осіб підприємства, установи, організації – інших осіб, відповідальних за допущене порушення, або у випадках їх відмови, акт про відмову й висновки спеціаліста з цього приводу;

− документи, що характеризують роботу підприємства, організації, установи щодо виконання природоохоронного законодавства за матеріалами раніше проведених перевірок.

Матеріали надсилаються до прокуратури в 10-денний строк після виявлення порушення разом із супровідним листом за підписом керівника природоохоронного органу, в якому вказується: короткий зміст виявленого порушення, нормативний акт порушення, відповідальні за порушення особи, заходи, що вжиті за результатами перевірок.

Державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, службові особи інших міністерств та відомств, який згідно з чинним законодавством, наділено правами державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, громадські інспектори охорони навколишнього природного середовища, згідно з положенням про них, несуть відповідальність в установленому законодавством порядку за дотримання порядку організації контролю, оформлення розгляд матеріалів про правопорушення в галузі охорони, використання, відтворення, захисту лісів та інших рослинних ресурсів.

Здійснення якісного інспектування в галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів та інших рослинних ресурсів забезпечує розв’язання кліматорегулюючих проблем, сприяє збереженню флори й фауни, а в кінцевому підсумку – стабільності всього біорізноманіття.