Система національних рахунків, її принципи.

Протягом майже сімдесяти років у колишньому Радянському Союзі розвивалася й використовувалася система макроекономічних показників, яка мала назву Баланс народного господарства (БНГ). Характерною особливістю цієї системи був поділ суспільного виробництва на дві нерівнозначні сфери:

• матеріальне виробництво;

• невиробнича сфера.

Відповідно до цієї концепції, сукупний суспільний продукт (ССП) та національ­ний доход (НД) як основні макроекономічні показники БНГ створювалися лише виробничою сферою. А продукт, вироблений нематеріальними галузями економіки (житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, охорона здоров'я, со­ціальне забезпечення, освіта тощо), у розрахунок не брався. Вилучення послуг із сфе­ри економічного виробництва в радянській статистиці відображало низький рівень економічного розвитку, недорозвинену сферу послуг, а також те, що пріоритетом еко­номічної політики було проголошено розвиток матеріального виробництва.

Баланс народного господарства за 1923-1924 роки, розроблений у ЦСУ СРСР під керівництвом П.І. Попова та опублікований 1926 року, було визнано одним з перших усвіті офіційних розрахунків макроекономічних показників. Знадобилося ще майже чверть сторіччя, перш ніж аналогічні макроекономічні розробки з'явилися в таких капіталістичних країнах, як США, Англія, Голландія та ін. Проте ці розрахунки були проведені вже у формі Системи національних рахунків (СНР), яка виникла на основі вдосконалення методології розробки БНГ.

З травня 1992 року за Указом Президента в Україні також впроваджується СНР, тобто наші статистика та облік переходять на так звані міжнародні стандарти. Це ста­ло актуальним у зв'язку з проведенням ринкових реформ, унаслідок яких централізовано-планова економіка має бути трансформована у ринкову. Зрозуміло, що для опису та аналізу ринкової економіки потрібно мати систему статистичних показни­ків, яка адекватно моделює економічні процеси. Такою системою показників є СНР.

Отже, система національних рахунків (СНР) — це система взаємопов'язаних показників і класифікацій, які використовуються для описування та аналізу найзагальніших результатів і аспектів економічного процесу на макрорівні. СНР сформульована в категоріях і термінах ринкової економіки, її концепції та визначення передбачають, що економіка, описана за її допомогою, функціонує на основі дії ринкових механізмів та інститутів.

Однією з важливих особливостей СНР є її всеосяжний характер. Це означає, що СНР містить упорядковану певним чином інформацію про:

• усі господарські суб'єкти, які беруть участь в економічному процесі: юридичні особи (підприємства, корпорації, банки, страхові компанії, органи державного управління тощо) та домогосподарства;

• усі економічні операції, які пов'язані з виробництвом, розподілом і перерозподілом доходів, накопиченням активів та іншими аспектами економічного процесу;

• усі економічні активи й пасиви, які формують національне багатство (основні фонди, матеріальні обігові кошти, монетарне золото та інші фінансові активи, вартість землі та корисних копалин тощо).

Головним показником при розроблені СНР, основним показником резуль­татів економічної діяльності на макрорівні є валовий внутрішній продукт (ВВП), який характеризує сукупну ринкову вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених підприємствами, організаціями та установами в поточному періоді на економічній території країни.

СНР спирається на низ­ку методологічних принципів. До основних можна віднести такі:

1. Продуктивною с будь-яка діяльність, що приносить дохід її суб'єктам. Цей принцип визначає межі виробничої сфери, тобто сукупність видів економічної діяльності, які створюють національ­ний дохід. Економічна практика соціалізму, яка спиралася на ма­рксистську теорію, застосовувала інший критерій. Продуктивною вважалася лише праця у сфері матеріального виробництва. Згідно з СНР національний дохід створюється не лише в галузях матері­ального, а й галузях нематеріального виробництва, до яких нале­жать освіта, культура, охорона здоров'я, державне управління тощо. Зазначений принцип СНР слугує методологічною базою при обчисленні макроекономічних показників.

2. В основі економічної рівноваги лежить тотожність між ви­робленим продуктом і доходом, одержаним від його реалізації. Згідно з цим принципом вартість продукту, з одного боку, є су­мою вартості факторів виробництва, витрачених на його виготов­лення, з іншого — це сума доходів, отримуваних власниками ви­робничих факторів.

Отже, одна й та сама величина вартості відображує витрати на виробництво продукту і доходи від його реалізації. Тому витрати дорівнюють доходам. Проте тотожність між витратами і дохода­ми досягається не в окремі проміжки часу, а лише як тенденція. Незважаючи на тимчасові відхилення від рівноваги, ринковий механізм постійно працює на врівноваження витрат з доходами.

Принцип тотожності між продуктом і доходом лежить в основі узгодження між окремими стадіями процесу відтворення національ­ного продукту, між виробництвом продукту та його викорис­танням.

3. У процесі відтворення економіка перебуває в постійному кругообігу, котрий являє собою безперервний потік перетворень витрат у доходи, а доходів у витрати. Цей принцип лежить в ос­нові економічної динаміки і свідчить про те, що доходи є функцією витрат, а витрати залежать від розподілу доходів.