Субєкти права муніципальної нормотворчої ініціативи

Суб’єктами муніципального правотворчого процесу є учасники

муніципальних відносин, наділені відповідною юридичною

правосуб’єктністю, тобто правоздатністю і дієздатністю, що визначається

нормами муніципального права. Муніципальна правоздатність виражається в

системі конституційних прав і обов’язків учасників муніципальних

правовідносин. Своєю чергою, муніципальна дієздатність полягає в здатності

реалізовувати ці права й обов’язки.

Суб’єктами муніципально-правових відносин можуть вважатися

мешканці населених пунктів (територіальної громади), які самостійно

розглядають питання, віднесені до компетенції територіальних громад: щодо

участі в місцевих референдумах, виборах посадових осіб, розгляду місцевих

ініціатив та ін. Це можуть бути і виборні органи рад, і ті ж посадові особи,

наділені певними повноваженнями. Виходячи з цього, суб’єктами муніципального правотворчого процесу є:

територіальна громада; сільські, селищні, міські ради; сільський, селищний,

міський голова; виконавчі органи сільської селищної, міської ради; районні

та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад

сіл, селищ, міст; депутати сільських, селищних, міських, районних у містах,

районних, обласних рад; постійні комісії рад; виборчі комісії з виборів

органів місцевого самоврядування; органи самоорганізації населення; сходи

громадян тощо.

Суб´ єктами нормотворчої ініціати­ви можуть бути члени територіальної громади (у вигляді місцевої ініціати­ви), депутати ради, постійні комісії ради, виконавчі органів ради тощо. В об­ласних і районних радах із нормотворчою ініціативою може виступати голо­ва місцевої державної адміністрації. Ініціатор має чітко сформулювати пи­тання, подати пропозицію про внесен­ня питання до плану роботи міської ради чи розглянути його позапланово на черговій сесії ради, назвати допо­відача на пленарному засіданні ради.

поняття „муніципальна нормотворча ініціатива” охоплює: суб’єкт права муніципальної нормотворчої ініціативи, змістовну характеристику суб’єктивного права муніципальної нормотворчої ініціативи; правові наслідки реалізації цього права, що полягають у кореспондуючих йому обов’язках нормотворчого органу.

На основі діючого законодавства про місцеве самоврядування визначити коло суб’єктів, що володіють правом муніципальної нормотворчої ініціативи досить складно. З одного боку, надання цього права широкому колу суб’єктів має важливе значення з точки зору природи місцевого самоврядування. З іншого боку, розширення цього кола до нескінченності може призвести до перевантаженості місцевих рад неякісними проектами нормативно-правових актів. Аналіз публічно-самоврядної практики дозволяє стверджувати, що в теперішній час в Україні реальною тенденцією є звуження кола суб’єктів права муніципальної нормотворчої ініціативи.

Суб’єкти, що залучені до муніципальної нормотворчості, відрізняються один від одного за рівнем юридичних знань, через що вони нерідко неоднаково розуміють призначення нормативно-правових актів у механізмові правового регулювання, що утворює ситуацію, коли одне і те ж питання різні місцеві ради регулюють різними за нормативністю правовими актами. Таке становище не є припустимим, оскільки воно порушує єдність правового простору України.