Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Природа конфлікту та управління конфліктною ситуацією в організації.






Тема: Конфлікти в менеджменті.

ПЛАН.

1. Природа конфлікту та управління конфліктною ситуацією в організації.

2. Види конфліктів.

3. Умови та причини виникнення конфліктів.

4. Методи розв'язання конфліктів.

Природа конфлікту та управління конфліктною ситуацією в організації.

У процесі здійснення управлінського впливу менеджеру постійно має справу з неординарними ситуаціями, зумовленими особливостями людських стосунків, взаємодії груп працівників, характерів конкретних людей, колективної та індивідуальної психології. Тому дуже важливим є вміння управляти конфліктами, змінами, організаційним розвитком, стресами.

Така властивість діяльності людей, як колективізм, взаємодопомога в ідеалі виключає конфліктність. Але, як відомо, ідеальне і реальне не тотожні.

У суспільстві всі люди різні за своїм моральним вихованням, особливостями характеру, матеріальним забезпеченням, тому в ньому виникають конфлікти.

Психологи під конфліктом розуміють такий „вид спілкування", в основі якого містяться різного роду реальні або ілюзійні, об'єктивні, але усвідомлені (осмислені) протиріччя між особистостями, що спілкуються, а також внутрішній дискомфорт однієї особи.

Отже зародження конфлікту відбувається при наявності в суспільстві, колективі цілого ряду протиріч, серед яких виділяють:

• протиріччя пошуку, через які ведеться боротьба між усім новим та
консервативним;

• протиріччя групових інтересів, при наявності яких люди відстоюють
інтереси лише своєї групи;

• протиріччя, обумовлені особистими егоїстичними цілями, кар'єризмом;

• протиріччя очікувань, які не здійснилися;

• протиріччя політичного характеру тощо.


Конфлікт - це відсутність згоди між двома або декількома суб'єктами, зіткнення протилежних сторін, сил, які можуть бути конкретними особами або групами працівників, а також внутрішній дискомфорт однієї особи. При конфлікті кожен суб'єкт нав'язує свою точку зору, цілі, думки, гостру суперечку і заважає іншому суб'єктові чинити так само.

Коли люди думають про конфлікт, вони найчастіше асоціюють його з агресією, погрозами, суперечками, ворожістю, війною і т.д. Таким чином панує що конфлікт - явище завжди не бажане, що його необхідно уникати і терміново розв'язувати, як тільки він виникає. Представники багатьох шкіл менеджменту зазвичай розглядали конфлікт як ознаку неефективної діяльності організації та поганого управління, вважали, що добрі взаємовідносини в організації можуть запобігти появі конфлікту.

Сучасний американський менеджмент підкреслює бажаність конфліктів, вбачає їхнє позитивне значення та вимагає вмілого керівництва ними. Звичайно, конфлікт не завжди має позитивний характер. В окремих випадках він може заважати задоволенню потреб окремої особи й досягненню цілей організації в цілому, але в багатьох ситуаціях конфлікт допомагає виявити різні точки зору, дає додаткову інформацію, виявляє більшу кількість альтернатив або проблем і т.д. Це робить процес прийняття рішень групою більш ефективним, також надає людям можливість висловлювати власні думки, тим самим задовольняє їхні потреби у владі та повазі. Це може привести до ефективного виконання планів, стратегій і проектів, оскільки обговорення різних точок зору на ці документи проходить до їх фактичного виконання.

Не можна підганяти всі конфлікти, що виникають в організації (підприємстві) під єдину універсальну схему. Є конфлікти типу сутички, коли супротивників розділяють непримиренні протиріччя і розраховувати можна тільки на перемогу; дебати де можливі сварки, маневри і обидві сторони можуть розраховувати на компроміс; ігр, коли обидві сторони діють в межах одних і тих же правил, тому і не може завершитися рангуванням всієї структури відносин між ними.


Конфлікти є повсякденним і природним явищем виробничо -господарської діяльності, її невід'ємним атрибутом. Конфлікти є джерелом змін, що відбуваються на підприємстві, розвиток і функціонування якого по суті уявляє собою безперервний процес виникнення й розв'язання різноманітних виробничо - господарських проблем. Саме внаслідок конфліктів виробничі відносини стають інколи мобільними, динамічними, здатними до модернізації та оновлення, адже відкидаються застарілі норми мислення та поведінки людей.

Це не означає, звичайно, що конфлікти мають лише позитивне значення і не можуть виконувати деструктивну для підприємства (організації) роль. Тому науковий менеджмент акцентує увагу на необхідності створення таких виробничих умов і пошуку таких форм взаємодії працівників у яких конфліктне зіткнення отримувало б культурний, цивілізований та гуманний характер.

Функції, що виконують конфлікти у життєдіяльності організації можна класифікувати таким чином:

1) Позитивні:

- соціальне - діагностична;

- регулююча;

- інтегративна;

- інноваційна;

- комунікативна;

- соціальне - психологічна.

2) Негативні:

- дестабілізуюча;

- надлишково - витратна;

- дезорганізуюча.

Узагальнення та співставлення різних конфліктологічних концепцій свідчить, що кожний конфлікт має деякі спільні складові, до яких зазвичай відносять:

1) суб'єктів конфлікту;

2) відносини між ними;

3) предмет (проблему, спірне питання) з приводу якого він виникає;

4) соціальне середовище, у якому протікає.



Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал