Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Умови та причини виникнення конфліктів.
Соціальний розвиток немислимий без конфліктів, оскільки в суспільстві, трудовому колективі завжди існують протиріччя, які є їх основою. Але конфлікти виникають лише за певних умов та причин. Умови - це грунт конфлікту, на якому він зароджується й визріває, а причини - це каталізатори умов. Умовами виникнення конфліктних ситуацій в трудових колективах можна вважати наступні: - штучно збережені в колективах побутові, національні та інші звичаї та - недоліки в організації праці і побуті членів трудового колективу та членів - переважання в колективі аморальних відносин між його членами як „по - наявність у трудовому колективі неформальних мікро груп із негативною - недовіра керівника до підлеглих, яка виражається в непотрібній опіці, - прискіпливе або поблажливе ставлення керівника до своїх підлеглих і Відкритому прояву конфлікту передує цілий ряд причин, які носять особистий та виробничий характер. Причини особистого характеру (змісту) умовно можна об'єднати в три групи: - причини фізичного несу місництва; - причини емоціонального несу місництва; - причини інтелектуального несу місництва. Конфлікти, які стосуються першої групи причини, виникають через наявність у людей певних фізичних недоліків (наприклад, пітливість тіла) та негативних звичок (наприклад, вживання слів - паразитів, виникнення все можливих шумів під час їжі). Спеціальні дослідження показали, що на цю групу причин припадає 20 % усіх конфліктів. Такі конфлікти ліквідуються досить легко. Конфлікти, які виникають з причин другої групи, пов'язані антипатією у взаєминах людей (злість, гнів, ненависть, роздратування). Ця група причин сприяє виникненню конфліктів у 38 % випадках і вони протікають більш складно і довготривало. Ліквідувати ці причини можна цілеспрямованою виховною роботою, об'єктивною оцінкою всіх якостей характеру людей. Причини виникнення конфліктів третьої групи є наслідком недостатнього спілкування, інтелектуального розвитку людей, обмеженості їхньої розумової та пізнавальної діяльності і, у зв'язку з цим, неправильної поведінки. На цю групу припадає 42 % всіх конфліктів і ліквідувати їх найважче. До причин виробничого характеру (змісту) відносяться: порушення в режимі роботи; зниження заробітної плати працівників; погіршення умов роботи; неправильний розподіл ресурсів; невірний вибір напрямків техніко -технологічного розвитку підприємства; свідоме спотворення інформації про діяльність організації та інше. Основними причинами конфліктів є також: розподіл ресурсів; взаємозалежність завдань; несхожість цілей; відмінності в уявленнях про якусь конкретну ситуацію та про цінності; різне розуміння та сприйняття цінностей; відмінності в манері поведінки, в рівні освіченості; незадовільні (погані) комунікації. Загалом, якщо у відділах, підрозділах, чиї інтереси протистоять, працюють спокійні, впевнені у собі люди, вірогідність виникнення конфліктів є дуже малою. Різні люди по різному сприймають конфлікти. Є такі види сприйняття конфліктів: бурхливе, байдуже, одностороннє, двостороннє. Коли зчиняється великий шум, всі знають, у чому справа. Бурхливу фазу конфлікту легко виявити, впізнати. А про " холодний" конфлікт, який розвивається без галасу, знають лише ті, хто конфліктує. Бувають випадки, коли одна група взагалі не знає, що інша вступила з нею в конфлікт. Чим гостріше відчувають конфлікт учасники, тим більше шансів на його подолання. Чим раніше керівник помітить конфлікт, тим краще. Аналіз конфлікту. Слід розрізняти конфлікти, які виникають на ґрунті ділових стосунків, і ті, які називають " особистими". З останніми набагато складніше впоратися. Особисті конфлікти переносяться на професійний рівень, оскільки в цій галузі легше застосовувати логічні судження. Також слід розуміти, який конфлікт є справжнім, а який уявним. При справжньому конфлікті причину слід шукати серед учасників. При уявному конфлікті причина може бути зовнішньою. У такому випадку можна " лікувати" лише симптоми конфлікту.
|