Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Місце праці на даний момент часу
· Саме на тих приватних організаціях, які забезпечують 29% львів’ян роботою, працює найбільша кількість фактично зайнятих, що ухиляються від сплачування податків. · Як наслідок, державні підприємства, що також забезпечують значну частку трудового ресурсу робочими місцями, не мають достатньої кількості коштів з бюджету й урізають працівникам зарплатню. · Співпраця з іноземними компаніями атрофована. · До неприбуткових організацій слід віднести і громадські спільноти, що зокрема займаються наданням соціальних послуг, створенням проектів і програм. Про відсутність підтримки таких та інших неприбуткових товариств свідчить кількість зайнятих – 1%. · Маємо у структурі населення ледь не половину економічно незайнятих. Куди діти цих людей, де взяти ресурс, аби їх утримувати, нікому невідомо. 43% українців створюють кризу, 57% намагаються її подолати – перенаселення економічно незайнятими.
2. Рівень освіти (%)
· Коментарі у даному випадку будуть зайвими. Очевидною є ізоляція нижчої ланки суспільства від можливості отримати гідний рівень освіти. Річ не в інтелектуальній перевазі «обраних», а в їх матеріальній можливості купляти місця. Львів – відкритий для корупції.
3. Розподіл страт за рівнем особистого середньомісячного доходу (%)
· Звичайно, середня зарплатня і заробіток громадян сильно зросли після проведення дослідження. Ціни на життя зросли чи не ще більше. Проте збереглися пропорції, які нас цікавлять. Різниця між доходами членів різних страт продовжує посилюватися.
4. Частка страт у структурі населення м. Львова (%)
· Цифри і зараз вказують на незбалансоване соціально-економічне розшарування.
Цих матеріалів достатньо для того, щоб дати характеристику якості життя у країні. Критерії можна брати найрізноманітніші: продемонстрована на цих прикладах парадигма буде зберігатися у більшому або меншому ступені. Проте завжди залишаються ті, хто скептично сприймає роботу експертів некомпетентними. Можливо, самі жителі України мають більш оптимістичні думки стосовно проблеми Принца і Злидаря. Для цього розглядаємо результати опитувань, що відображають суб’єктивну позицію української громадськості (суб’єктивний метод). Виносимо до уваги читача наступні питання: 1. Чи вистачає Вам уміння жити у нових суспільних умовах? 2. Чи вистачає Вам можливості придбання найнеобхідніших продуктів? 3. Якою мірою Ви задоволені загалом своїм становищем у суспільстві на цей час? 4. Як Ви вважаєте, найближчим роком наше життя більш або менш налагодиться або ніякого покращення не буде?
Подані питання з моніторингу є частиною широкомасштабного проекту «Українське суспільство на межі XXI століття», виконаного Інститутом соціології НАН України за участі Фонду «Демократичної ініціативи» та фірми «Соціс». Опитування проводилося з інтервалом у рік наприкінці травня 1994-1999 років та наприкінці січня 2000-2004 років. Моніторинг охопив усі області України та Автономну Республіку Крим. Гранична похибка репрезентативності не перевищує 2%[7]. 1. Чи вистачає Вам уміння жити у нових суспільних умовах? (%)
· Завжди вкрай цікавою є позиція «важко сказати». Уявіть тільки ступінь невпевненості громадянина України у своїх силах, якщо в 2001 році близько 40% респондентів вагалися дати чітку відповідь на дане питання. Мова далі йде про те суб’єктивне відчуття людиною своєї захищеності, спроможності (економічної, соціальної, освітньої), соціальної мобільності. Говорити про шкалу «не вистачає» - зайве.
2. Чи вистачає Вам можливості придбання найнеобхідніших продуктів? (%)
· Подивіться, який перелік найнеобхідніших продуктів харчування пропонує нам Міністерство економіки України: борошно пшеничне вищого і 1-го сортів, хліб масових сортів, макаронні вироби, крупи гречану та манну, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбаси варені, сосиски, сардельки (крім вищого ґатунку), молоко коров'яче 2, 5-3, 2% жирності, сир до 9% жирності, сметану до 20%, масло вершкове до 80% жирності, курячі яйця, цукор, соняшникову олію [8]. Зараз не говоримо ані про кількість названих продуктів, яка необхідна на тиждень/місяць тощо, ані про відсутність у даному переліку багатих на вітаміни овочів і фруктів. Варто тільки взяти середню офіціальну зарплатню або ще краще – пенсію, відняти від цієї суми витрати на комунальні послуги, а також вартість «торбинку із найнеобхіднішим». Що саме залишиться в уявній кишені на лікування, побутову хімію, транспорт?.. Не станемо робити обчислювань, адже вже маємо суб’єктивну думку у вигляді діаграми. І навіть позитивна динаміка, що простежується у часі, не виправдовує наявність майже 40 % українців на 2004 рік, яким все ще не вистачало.
|