Яким може бути вплив подальшого розвитку індустрії програмного забезпечення на економіку країни?

Спеціалісти одного із урядових органів впевнені у тому, що до 2009 р. ця цифра зросте до 50 млрд. дол. Програмне забезпечення швидко стає основною статею експорту Індії.

За оцінками експертів, до 2009 р. індустрія програмного забезпечення Індії буде щорічно залучати 10 млрд. дол венчурного капіталу, який вкладається іноземними компаніями, що мають за мету отримати доступ до знань найкращих і найталановитіших індійських спеціалістів. заробітна плата індійських програмістів щорічно зростає на 25-30%, що пояснюється підвищеним попитом на їх здібності. Це означає, що переваги Індії в плані витрат на робочу силу будуть поступово зменшуватися.

Подальше скорочення утручання держави в економіку, продовження процесу приватизації, а також заохочення прямих іноземних інвестицій в інфраструктуру країни дозволить індійській індустрії програмного забезпечення збільшити свої можливості в плані суперництва зі своїми конкурентами з країн Азії, Європи і Північної Америки.

Переваги Індії в плані витрат на робочу силу будуть поступово зменшуватися.

Існує ймовірність того, що значний витік людського капіталу ще більше посилиться, погіршуючи перспективи подальшого розвитку Індії.

Наскільки важливим для Індії є стримування потоку кваліфікованих інженерів в такі країни як Канада, Сполучені штати Америки і країни Європейського Союзу? Чи слід уряду Індії спробувати обмежити «витік мозку»? Якщо так, то яким способом це слід зробити?

За оцінками деяких спеціалістів, близько 100 000 інженерів, які закінчують індійські університети і технічні інститути, щорічно емігрують до США. Як стверджують експерти уряду Індії, лише менше 1 % з цих талановитих спеціалістів повертаються на батьківщину. Є ймовірність того, що еміграція висококваліфікованих спеціалістів може посилитися, погіршуючи перспективи подальшого розвитку Індії. Тому можна вважати, що стримування потоку кваліфікованих інженерів в інші країни є необхідним.

Уряду Індії можна спробувати обмежити «витік мозку», проте не жорсткими методами, щоб не викликати обурення і нелегальний виїзд за кордон.

Щоб зменшити відтік кадрів необхідно підвищити оплату праці, створити кращі умови для спеціалістів, збільшення попиту на здібності програмістів шляхом переорієнтації економіки.

Кейс “ Різке підвищення ділової активності в компанії AFLAC”

Компанія AFLAC запровадила на американському ринку свою фірмову емблему, качку, для того щоб добитися упізнання бренду на цьому ринку. У той же час бренд компанії AFLAC добре пізнаний у Японії. Чи слід компанії використовувати ту ж рекламну компанію в Японії, що і в США?

Емблема AFLAC, качка, справді допомогла добитися певних результатів у США. Компанія стала відома і як та, яка надає страхові послуги, і як та, яка займається благодійною діяльністю саме завдяки рекламній компанії.

В Японії компанія здійснює 75% ділових операцій, це говорить про високу довіру ринку Японії до AFLAC і її популярність. Так як качка була створена для того, щоб привернути увагу людей на ринку США, проте так і не змогла привернути увагу споживачів, то такі заходи не є обов’язковими у Японії, де вона є лідером. Крім того, качка AFLAC дозволила зробити щось більше, ніж просто домогтися збільшення обсягу продажів страхових полісів компанії на ринку США. Зараз компанія AFLAС продає фігурки качки через свій web-сайт, а виторг від цих продажів жертвує на користь дитячого онкоцентру, розташованого в Атланті. На момент підготовки кейсу вже було продано 47 000 качечок, що дозволило зібрати біля $300 000 для цього центру. Відповідно є ймовірність того, що це приверне увагу споживачів.

Менеджери компанії AFLAC розраховують на те, що японці так же швидко “втратять голову” від цієї симпатичної качки, як і американці.

Наскільки важливо для компанії AFLAC адаптувати свої методи ведення бізнесу до японських методів? Чи варто компанії діяти скоріше як японській, а не американській компанії в процесі ведення бізнесу в Японії?

Компанії AFLAC важливо адаптувати свої методи ведення бізнесу до японських методів, адже на кожному ринку характерні свої особливості. Ринок США суттєво відрізняється від ринку Японії. Необхідно враховувати тенденції японського ринку, що і зробила компанія. Вона: «вона перейняла такі місцеві методи, як пожиттєве наймання працівників, оплата праці залежно від стажу роботи і політика просування по службі, - ці методи були домінуючими в японській культурі ведення бізнесу на той час. У останні часи багато японських компаній перейшли до системи оплати праці, яка основана на кваліфікації працівника і ступеня складності завдань, які поставлені перед ним. Аналогічним чином діяло і керівництво компанії AFLAC». Це ставило її на ряду з іншими повноцінними компаніями, які діяли на японському ринку.

Проте позитивним є те, що компанія не лише адаптувалася до японських методів ведення бізнесу, але і внесла американську практику. Компанія AFLAC привнесла деякі американські риси в практику своїх операцій на японському ринку. Майже половині японців, які працювали в компанії, була надана можливість придбати акції компанії, що ще більше стимулює їх турбуватися про майбутнє. Компанія AFLAC фінансувала відкриття будинку для батьків у Токіо, де можуть зупинятися сім’ї тих дітей, яких направляють у Токіо на лікування онкологічних й інших смертельних захворювань. Також компанія фінансує виплату стипендій студентам японських коледжів, батьки яких померли від раку».

Компанії AFLAC поєднала найкращі методи і принципи ведення бізнесу, що і допомогло досягти успіху компанії, тобто це означає, що все ж не варто вести себе як повноцінний представник американської компанії на японському ринку.

Компанії AFLAC вдалося зайняти лідируючі позиції на японському ринку додаткових страхових полісів страхування здоров’я завдяки політиці державного регулювання, що перешкоджала активному виходу нових компаній даного профілю на цей ринок. Сьогодні політика «великого фінансового шоку» заохочує вихід нових компаній на цей ринок. Які дії були вчинені керівництвом компанії AFLAC, щоб захистити свої позиції на японському ринку? Що ще може вчинити компанія?

У перші роки свого існування компанія пережила ряд кризових ситуацій; у один період у братів Амосів було так мало грошей, що їм довелося продати офісні меблі.

Так як компанія AFLAC мала менші поточні витрати нижчі у порівнянні з відповідним показником конкуруючих компаній, то це дозволило не здати позиції на японському ринку. З метою укріплення своїх позицій компанія AFLAC уклала стратегічний союз з компанією Dai-ichi Mutual, другою великою страховою компанією Японії, що дозволило здійснювати свою діяльність ще з більшою силою. Компанія ще може розшити асортимент послуг та укладати нові стратегічні союзи з лідируючими компаніями.

Компанія AFLAC є виключенням серед американських компаній, оскільки на японський ринок припадає більше 75% ділових операцій компанії. Чи створює така ситуація додаткові проблеми для компанії? Чи висуває японський ринок які-небудь унікальні можливості для компанії?

На початку своєї діяльності у компанії виникли певні нормативно-правові проблеми щодо становлення на ринку, які вона змогла вирішити протягом 4 років.

Так, японський ринок висуває певні можливості для компанії. 95% компаній, які зареєстровані на Токійській фондовій біржі пропонують своїм робітникам таку послугу як оформлення страхових полісів компанії AFLAC шляхом вирахування страхових внесків із фонду заробітної плати. Майже половині японців, які працювали в компанії, була надана можливість придбати акції компанії, що ще більше стимулює їх турбуватися про майбутнє. Під час візиту один з засновників побачив, що на багатьох японських відвідувачах виставки були медичні маски, які вони наділи, щоб захистити себе від шкідливої дії забрудненого повітря. Він був упевнений у тому, що споживачі, які так піклуються про своє здоров’я, можуть стати основними клієнтами компанії, купуючи додаткові страхові поліси.

Додаткові питання: