Соціальні позиції в просторі суспільства та їх соціологічне визначення. Соціальна група як теоретичний конструкт та реальне

соціальне явище.(+/-)

СОРОКІН. Автор зауважує, що соціальний простір не можна пов’язівати з геометричним, адже два індивіда одночасно перебуваючи в одному місці (геометричному просторі), можуть знаходитися в різному соціальному просторі, і навпаки. Проте перебуваючи в одному геометричному просторі можна змінювати свій соціальний статус і тим самим рухатися в соціальному просторі – має місце бути соціальна мобільність. І навпаки – залишаючись в одному соціальному просторі, тобто не змінюючи свій статус, можна з легкістю долати відстані, рухаючись в геометричному просторі. Для того, щоб максимально наблизитися до визначення соціального простору, Сорокін широко розкриває поняття геометричного простору. Так геометричний простір завжди ототожнювався з Всесвітом, з неосяжною територією, де розташовуються фізичні тіла. При цьому важливим фактом в теорії Сорокіна є те, що соціальний простір існує лише там, де є як мінімум дві людини, адже одна людина не має певного відношення ні до кого, її соціальний статус не можливо порівняти, а значить і визначити; вона перебуває в геометричному просторі, проте не в соціальному. Значить соціальним простором є певний простір, в якому людські особистості співвідносяться одна до одної і таким чином визначається їх соціальний статус в суспільстві та можливість соціальної мобільності. Чим з більшою кількістю індивідів пов’язати людину в такому співвідношенні, тим грунтовнішим буде місце в соціальному просторі. П.Сорокін наводить наступні пункти більш грунтовного методу визначення місця окремого індивіда в соціальному просторі:

-вказати відношення людини до певних груп;

-вказати відношення цих груп до інших;

-відношення розташування людини.

Систему ж соціальних координат складає сукупність соціальних груп, а також сукупність розташувань в середині кожної з них. Чим більше співпадань в розташуванні різних людей, тим ближче вони один до одного в соціальному просторі. Вирізняють вертикальні та горизонтальні параметри соціального простору – по горизонталі соціальне розташування може бути ідентичним, проте значно різнитися по вертикалі. Розмежування вертикальних та горизонтальних параметрів дає підстави для утворення так званих ієрархій, рангів, домінувань в суспільстві. Соціальна мобільність проявляється в тому, що індивід може рухатися по соціальній драбині, пересуваючись вниз/вгору. Саме таким чином, на думку вченого, проявляється структурація в кожному суспільстві.

БУРДЬЕ. Социальное пространство — термин, введенный П. Бурдьё в работе " Физическое и социальное пространство" для обозначения абстрактного пространства, конституированного ансамблем подпространств или полей, которые обязаны своей структурой неравному распределению отдельных видов капитала. С.П. может также восприниматься в форме структуры распределения различных видов капитала, функционирующей одновременно как инструменты и цели борьбы в различных полях. Реализованное физически С.П. представляет собой распределение в физическом пространстве различных видов благ и услуг, а также индивидуальных агентов и групп, локализованных физически и обладающих возможностями присвоения этих более или менее значительных благ и услуг. Распределения благ и услуг, соответствующих различным полям, накладываются друг на друга, следствием чего является концентрация наиболее дефицитных благ и услуг, а также их владельцев в определенных местах физического пространства, противостоящих во всех отношениях местам, объединяющим наиболее обездоленных. Причем места скопления дефицитных благ не могут рассматриваться иначе, как в соотношении с местами, лишенными этих благ.

С.П. — это не физическое пространство, но оно стремится реализоваться в нем более или менее точно и четко. То пространство, в котором мы обитаем и которое мы познаем, является социально обозначенным и сконструированным. Физическое пространство - это социальная конструкция и проекция социального пространства, социальная структура в объективированном состоянии, объективация прошлых и настоящих социальных отношений. Социальные агенты, а также предметы, обозначенные как собственность агентов, помещены, согласно Бурдье, в некое место С.П., которое может быть охарактеризовано через его позицию по отношению к другим местам и через дистанцию, отделяющую это место от других. С.П. стремится преобразоваться более или менее строгим образом в физическое пространство с помощью искоренения или депортации некоторых людей. С.П. вписано одновременно в объективные пространственные структуры и в субъективные структуры, которые являются отчасти продуктом инкорпорации объективированных структур. Места и площади присвоенного физического пространства обязаны своей дефицитностью тому, что они являются целями борьбы, происходящей в различных полях. Эта борьба может принимать как индивидуальные формы (пространственная мобильность, внутри- и межпоколенная мобильность), так и осуществляться на коллективном уровне.