Проста випадкова вибірка

Поняття і категорії, які лежать в основі простої випадко-вої вибірки, є вихідними при розробці інших видів вибіркового спостереження. Проста випадкова вибірка є однією з найпоши-рених видів відбору із генеральної сукупності.

При простій випадковій вибірці відбір одиниць здійсню-ється із всієї маси одиниць генеральної сукупності без поперед-нього розподілення її на будь-які групи і одиниці відбору спів-падають з одиницями обстеження.

Случайный отбор может быть проведен в двух формах: в фор­ме возвратной (повторной) выборки и в форме безвозвратной ( бес­повторной) выборки. При повторном отборе вероятность по­падания каждой единицы генеральной совокупности остается по­стоянной, так как после отбора какой-то единицы она снова воз­вращается в генеральную совокупность и может быть выбранной. При бесповторном отборе выбранная единица не возвраща­ется в генеральную совокупность и вероятность попадания отдель­ных единиц в выборку все время изменяется (для оставшихся еди­ниц она возрастает).

Як зазначалось, з практичної точки зору перевага віддається простій безповторній вибірці, яка може формуватися на основі же-ребкування одиниць сукупності або при використанні таблиць випа-дкових чисел (їх можуть замінити таблиці логарифмів).

Необхідно особливо підкреслити, що важливою умовою репрезентативності випадкового відбору є те, що кожній одини-ці генеральної сукупності надається однакова можливість пот-рапити у вибіркову сукупність. Саме принцип випадковості по-падання будь-якої одиниці генеральної сукупності у вибірку за-побігає виникненню систематичних помилок відбору.

Одним із прикладів використання простої випадкової вибірки є проведення тиражів виграшів грошово-речової лоте-реї, при якій забезпечується однакова можливість попадання в тираж будь-якого номеру лотерейного квитка.

При простій випадковій вибірці (як і в інших видах вибі-ркового спостереження) можливо рішення таких задач:

1) визначення помилки вибіркового спостереження;

2) визначення меж генеральних характеристик на основі вибіркових із заданою довірчою ймовірністю (ступенем надійності);

3) визначення довірчої ймовірності того, що генеральні ха-рактеристики можуть відрізнятися від відбіркових не більш певної заданої величини;

4) знаходження необхідної чисельності вибірки, яка б з практичною достовірністю забезпечувала задану точ-ність вибіркових характеристик. Вирішення зазначених задач може проводитись як по відношенню до генеральної середньої арифметичної х, так і до частки р. Розглянемо перераховані задачі у відповідності до безповторної вибірки, яка на практиці зустрічається найбільш часто.

Область застосування простої випадкової вибірки надзви-чайно широка: перевірки різних одиниць сукупностей; багаточисе-льні обстеження підприємств, установ, їх працюючих, населення; дослідження в сільськогосподарських задачах (якості продукції, польових дослідженнях, визначення втрат урожаю тощо).