Поштове опитування (характеристика методу).

Поштовому опитуванню протягом останнього десятиліття соціологи-практики приділяли підвищену увагу, оскільки воно вважалося, по-перше, найекономічнішим методом збирання первинної соціологічної інформації, а по-друге, у процесі поштового опитування люди могли відвертіше відповідати на сформульовані в анкеті запитання — позначалася відсутність інтерв'юера. Однак ситуація, що склалася нині, багато що змінила. Подорожчання послуг підприємств поліграфії та зв'язку, зрослі ціни на папір суттєво позначилися на економічності поштового опитування. Так, якщо наприкінці 80-х років співвідношення вартості однієї анкети поштового опитування і вартості інтерв'ю було приблизно 1 до 10, то у 90-ті роки це співвідношення, за нашими підрахунками, становить лише 1 до 3.

Проте є одна обставина, яка заважає використовувати поштове опитування в оперативних дослідженнях і тим паче в експрес-опитуваннях. Це — час збирання первинної інформації. Як свідчить практика проведення подібних опитувань, на двохвильове поштове опитування (з двома розсиланнями анкет) витрачається 32—34 дні. Після першого розсилання анкет через 2 тижні відбувається повторне розсилання з нагадуванням респондентам про повернення анкети дослідникам. Протягом приблизно 20 днів після другого розсилання заповнені респондентами анкети продовжують надходити на адресу дослідників. Такий тривалий період збирання інформації неприйнятний для оперативних досліджень.

Ми охарактеризували основні методи опитування, які звичайно застосовуються в оперативних соціологічних дослідженнях, їхні переваги, недоліки, особливості застосування. При проектуванні дослідження, знаючи приблизну вартість усього дослідження, можна планувати достовірність та надійність емпіричної інформації шляхом вибору методу (або методів) збирання соціологічної інформації.

Серед недоліків поштового опитування в першу чергу слід назвати невисокий рівень повернення анкет. Але сучасна організація поштових опитувань стабільно забезпечує 70-75% повернення. Виділяють дві групи факторів, що впливають на цей процес:

- перша група включає в себе таки види контакту дослідника з респондентом, як повідомлення про опитування (попередній контакт з респондентом), розсилка опитувальника (основний контакт), нагадування респондентам, що не повернули анкети в призначений строк (стимулюючий контакт);
- друга група пов'язана зі змістовним та психологічним оформленням всіх видів контактів: персоналізація, анонімність, винагорода, оформлення анкети та ін.

- відмінності між тими, хто заповнив та вислав анкету, та тими, хто ухилився від участі в опитуванні;
- отримання відповідей не від тих осіб, яким було вислано анкету;
- поява групових відповідей там, де потрібні індивідуальні, використання порад інших осіб;
- респондент заповнює анкету не спонтанно, а після роздумів, після того, як прочитає всю анкету;
- отримані данні будуть репрезентативні лише для сукупності осіб, які відображені у списках, за якими складалася вибірка.

Для зменшення впливу цих негативних факторів інколи використовують додаткове інтерв'ювання осіб, які не повернули анкету.

Серед переваг поштового опитування можна виділити наступні:

- низька вартість;
- простота організації;
- можливість одночасного проведення опитування на великій території;
- незалежність відповідей респондентів від впливу інтерв'юера;
- немає жорстких часових обмежень на заповнення анкети, отримуємо зважені, точні відповіді.

Одним з видів поштового опитування є пресове опитування. Анкета друкується на шпальтах газет, журналів. Коло респондентів обмежено тими, хто читає відповідне видання та має можливість та бажання вирізати, заповнити та відіслати анкету. Тому пресове опитування має сенс використовувати лише для зондажу громадської думки щодо вузького кола проблем, з приводу яких читачів можна визначити достатньо компетентними. Добровільна участь та анонімність дають змогу отримати досить щирі відповіді.

Телефонне опитування - один з різновидів опитування у соціологічному дослідженні, заочне (опосередковане, дистантне) інтерв'ю. Позитивними якостями цього методу є його оперативність, низька собівартість та простота контролю за якістю роботи. Як недоліки можна зазначити неможливість отримання репрезентативної інформації за низької щільності телефонної мережі, вимога стислості опитувальника, змушене спрощення у формулюванні та конструюванні запитань, складнощі, пов'язані з необхідністю рівноцінної заміни респондента у разі його відмови від участі в опитуванні.

Особливостями телефонного опитування є побудова вибірки, формулювання запитань та конструювання опитувальника.

Для проведення телефонного опитування використовується однощаблева вибірка. Підставою вибірки можуть слугувати телефонні книги квартирних номерів телефонів, де необхідна інформація міститься в алфавітному порядку. Вибірка формується шляхом систематичного або випадкового відбору номерів. Оптимальним варіантом підґрунтя вибірки є єдина картотека квартирних абонентів, куди регулярно заносяться дані про зміни в телефонній мережі міста. Інший спосіб побудови вибірки - генерування на ЕОМ випадкових чисел і використання їх як телефонних номерів. Недолік цього методу - поява номерів, що реально не існують. Кількість таких неіснуючих номерів можна значно зменшити, ввівши в програму генерації випадкових чисел фільтр, який пропускає тільки ті номери, що відповідають реально існуючим групам номерів. Наприклад, в Києві перші три цифри відповідають номеру підстанції, список яких легко отримати. Ще один недолік - випадково отримані номери можуть бути не тільки квартирними, а й службовими.

Наступний крок - відбір конкретного респондента в сім'ї. Репрезентативність результатів телефонного опитування забезпечується процедурою випадкового відбору. Одним з варіантів випадкового відбору є наступний: інтерв'юер складає список членів сім'ї із зазначенням статі та віку і впорядковує його, наприклад, записуючи всіх жінок за зменшенням віку (від самої старшої до самої молодшої), а потім і чоловіків. Відбір респондентів у сім'ї здійснюється за допомогою стандартних карток Кіша, на яких залежно від її кількісного складу зазначають порядковий номер відібраного члена сім'ї. Окремі види карток розподіляються у загальній сукупності анкет випадково.

Інколи використовується випадковий відбір респондента в сім'ї по останньому (або найближчому) дню народження. За результатами цей метод не відрізняється від попереднього, але дозволяє зменшити час інтерв'ю та суттєво спрощує процедуру відбору.

Головна особливість телефонного опитування пов'язана з особливостями комунікативного процесу. В телефонному опитуванні запитання, спрямовані на підтримання інтересу до теми дослідження (контактні запитання), мають бути в усіх частинах анкети на відміну від особистих інтерв'ю, де їх місце - на початку опитувальника.

Телефонне інтерв'ю в ідеалі наближається до розмовної мови. Запитання мають бути лаконічними, слід уникати складних граматичних конструкцій. Якщо в очному інтерв'ю використовуються шкали, де може бути до 11 позицій, то в телефонному інтерв'ю кількість градацій не повинна перевищувати чотирьох. А в шкалах інтенсивності - п'яти, та й то за умови граничної простоти формулювань.

У телефонному опитуванні виокремлюють дві стадії: вступну бесіду та власне інтерв'ю. Мета вступної бесіди - відбір респондента у сім'ї та встановлення з ним попереднього контакту. Вступна бесіда ведеться у вільній формі. Процес же самого інтерв'ю є суворо формалізованим, інтерв'юер не повинен відхилятися від опитувальника. Як правило, телефонне інтерв'ю триває не більш як 10 хвилин, але головне, що визначає кількість запитань в опитувальнику, - це інтерес респондентів до теми бесіди та особливість категорії респондентів.

Телефонне опитування доцільно проводити централізовано. Це дозволяє здійснювати постійний контроль за роботою інтерв'юерів, своєчасно виявляти та виправляти помилки, що трапляються в ході бесіди, неточності в заповненні кодувального бланку і в результаті отримати високу якість інформації, що збирається. Також проведення опитування із одного центру дозволяє збільшити навантаження інтерв'юерів.

Крім того, на якість отриманих результатів позитивно впливає використання ЕОМ для проведення телефонного опитування. Існує стандартна система CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing), що формалізує і значно спрощує процедуру проведення телефонного інтерв'ю. Пряме введення результатів опитування з терміналів дозволяє виключити ряд проміжних ланок, в тому числі тиражування кодувальних бланків, введення даних з бланків. Питання зачитується прямо з монітору, автоматично здійснюється логічний контроль за правильністю введення даних. Крім того існує можливість повного контролю за процесом проведення інтерв'ю з боку бригадира та замовника.

Основними методичними документами телефонного опитування є бланк пошуку респондента, кодувальний бланк, опитувальник. Бланк пошуку респондента слугує для фіксації результатів попереднього контакту з сім'єю і відбору респондента. Інформацію на бланку представлено у вигляді послідовності процедур, що виконуються інтерв'юером в процесі пошуку респондента: час дзвінків, причини нездійснившихся контактів, час назначеного респондентом дзвінка, контактні та інші запитання.