Залежність типу соціологічного дослідження від наявності та типу основних гіпотез.

Залежність типу соціологічного дослідження від гіпотези.Короче. Тип соц..досл. = експериментальній план = то, какие у нас есть гіпотезы.- Розвідувальний – в нас взагалі нема гіпотез. Завдання цього дослідження – формування гіпотез = ідентифікації об’єкта- Описовий – описові гіпотези, які характеризують певні ознаки предмета дослідження = ідентифікації ознак- Аналітичний – пояснювальні гіпотези. Теж саме стосується повторно-аналітичного плану = гіпотеза-умовивід та пояснювальні иеоріїУсё.

Загальні вимоги до гіпотез.

Взагалі, є норми для формування гіпотез, і вони всі направлені на уможливлення перевірки гіпотези:

1.Гипотеза не должна содержать понятий, которые не получили эмпирической интерпретации, иначе она непроверяема.

2.Гіпотеза у певній області не повинна суперечити теоріям, істиність яких для даної галузі вже доведена. Це можливо лише у тому разі, коли нова гіпотеза стосується більш широкого кола фактів, ніж те, яке пояснює стара.

Гіпотеза не повинна суперечити перевіреним та відомим фактам. Якщо вона не узгоджується хоча б з одним із них, її належно відкинути, або переформувати. Не завжди, іноді факти можуть бути помилковими, вимагати перегляду. Тому головне – узгодження із точно відомим. Гіпотеза може передбачати нові, невідомі факти.

4. Простота гіпотези. (макс. Простота, загальність.

5.Повинна буди доступною для перевірки. (Якщо процедур, що фікують елементи й звьязки у обьекті вивчення не можна розробити, то гіпотеза не приймається).

6.У приватних дослідженнях перевіряються не сами гіпотези, а їх наслідки. (гіп. следствия виходять із гіпотези, що пояснюють окремі елементи і звьязки досліджуваного обьєкта).

7.Треба установити несуперечливість гіпотези. Є факти, що її спростовують, є що підтверджують. Якщо майже всі наслідки, що виведені із гіпотези вірні, то вона істина

8.Наконец, рабочая гипотеза должна быть специфизирована в том смысле, что в самой формулировке следует указать и способ ее проверки в данном исследовании. Это требование подводит итог всем предыдущим. Оно предполагает, что в формулировке гипотезы нет неясных терминов, четко обозначена ожидаемая связь событий, проверка предположения не вызывает трудностей со стороны методов и организационных возможностей.

9.Важно, чтобы гипотезы были логически связаны в систему доказательств выдвинутого объяснения. В таком случае подтверждение одной гипотезы дает дополнительные основания для принятия связанной с ней посылки. Проверка следующего следствия иа общей посылки предполагает новые подтверждения и так дальше. Понятно, что опровержение первой рабочей гипотезы требует выдвижения новых гипотез.

За Батигіним (якісні параметри):

1) Загальність – не повинна стосуватись одиничного об*єкта.

2) Складність – стосуються кількості змінних включених у структуру гіпотези (> змінність> складність)

3) Специфікованість – кількість значень, які може приймати змінна, що включена у структуру гіпотези

4) Детермінованість – означає частоту спостережень, які відповідають одному або декільком значеннням змінної

5) Фальсифікованість (можливе спростування) – перевага надається тій гіпотезі, що має більше наслідків, що спростовуються

6) Можливість перевірки – коли гіпотеза включає і область істинності, і область хибності, і область нейтральності

7) Передбачуваність (розгл 2 типи припущень):

· Припущення post-factum

· До збирання даних формуються припущення

8) Комунікативність – пов*язаність з іншими припущеннями дисциплінарної області

9) Відтворюваність – гіпотеза повинна бути незалежною від суб*єктивного фактору дослідження (за умови іншого дослідника – підтвердження гіпотези)

10) Стійкість – розглядаються такі типи:

· Фальсифікованість (ті, які хибні)

· Непідтверджені (нестійкі)

· З невстановленим результатом перевірки (які знаходяться на стадії перевірки, нестійкі)

· Підтверджені (стійкі, істинні)

Ця концепція якісної храктеристики належить саме Батигіну.

Вимоги до висунення гіпотез, їх обгрунтування та перевірки:

1. Відповідність методологічним принципам наук, положенням тієї галузі науки, у якій проводиться дослідження.

2. Теоретична інтерпретація понять, що включені до гіпотез.

3. Відповідність гіпотези раніше встановленим фактом.

4. Можливість перевірки (тими дослідницькими засобами, що є в наявності)

5. Внустрішня несуперечливість гіпотези і її логічна обгрунтованість.

6. Емпірична обгрунтованість гіпотези.

7. Правильність, надійність та повнота перевірки гіпотез.

8. Репрезентативність, валідність, надійність даних, за допомогою яких здійснюється перевірка даних.