Класифікація функцій масової комунікації.

Вчені мають різні погляди на функції масової комунікації. Аналіз соціологічних джерел дозволяє зробити висновок, що з цієї проблематики накопичено багато науково-емпіричного матеріалу.

Г.Лассуелл (1948 р.) виділив такі функції, як:

· огляд оточуючого світу (інформаційна);

· кореляція з соціальними структурами суспільства (вплив на суспільство та його пізнання завдяки зворотному зв’язку);

· передача культурного надбання (пізнавально-культурологічна).

К.Райт (1960 р.) додав розважальну функцію.

Аналіз функцій ЗМК здійснили Д. Маккуєл, Дж.Бламлер та Дж. Браун (1972). Вони писали про:

· відволікання уваги (втеча від повсякденності та проблем, емоційна розрядка);

· заміщення міжособистісного спілкування соціальною діяльністю;

· усвідомлення людини себе як особистості(самооцінка, пізнання дійсності); соціальний нагляд.

Е. Катц, Дж.Бламлер, М. Гуревич вважали, що людина застосовує ЗМК для установлення або видалення інструментальних, афективних, інтегративних контактів.

Мак-Квейл (1987 р.) запропонував так звану мобілізуючу функцію, яку можна кваліфікувати як регулюючу в період різних кампаній (політичних, релігійних тощо).

О.Леонтьєв в концепції психолінгвістики (1974 р.) розглядав типові для радіо- та телевізійного спілкування функції, а саме:

· оптимізація діяльності суспільства за рахунок орієнтації на соціальне спілкування, яке дозволяє змінити сумісну колективну діяльність;

· функція контакту, яка має велике значення у формуванні групової свідомості;

· функція соціального контролю через використання соціальних норм, етичних та естетичних вимог;

· функція соціалізації особистості – виховання рис, які бажані для суспільства.

В дослідженнях під керівництвом Б.Грушина пропонується наступна класифікація функцій ЗМК: інформування, виховання, організації поведінки, зняття напруги, комунікації].

В. Городяненко пише про базові та спеціалізовані функції, які виконує соціальна комунікація. До базових належать інформаційна, прагматична, експресивна. Спеціалізовані функції залежать від умов контакту, а саме: встановлення контакту, самопрезентації, апелятивна, регулятивна, ритуальна.

В.Конецька аналізує три основні функції масової комунікації:

- інформаційна – надавання масовому читачу, слухачу та глядачу актуальної інформації про різні сфери діяльності (ділової, науково-технічної, політичної, юридичної, медицинської тощо). Вона сприяє оптимізації корисної діяльності суспільства та індивіда;

- регулятивна функція має широкий діапазон дії – установлення контактів, формування суспільної свідомості та маніпулювання нею, створення соціальних стереотипів, контроль над суспільством;

-культурологічна виконує як пізнавальне завдання (знайомство з досягненнями культури та мистецтва, розвиток масової культури), так і сприяє усвідомленню суспільством необхідності наступності культури, збереження культурних традицій. Завдяки неї розвивається естетичний смак, встановлюється взаємо- порозуміння, зникає соціальна напруга, інтегрується суспільство.