Правова охорона озонового шару

Проблема озонових дір полягає у руйнуванні озонового екрану землі, який утворюється через вплив ультрафіолетового випромінювання на кисень на висоті 20 – 50 км, і захищає все живе від згубного впливу ультрафіолетового випромінювання. Озоновий шар руйнується через використання людиною озоноруйнівних речовин: фреонів або інакше: хлорфторметанів, хлорфторвуглеводнів і тетрахлорметанів, метилхлороформів і галонів, які застосовуються у льодовнях, як аерозольні розприскувачі у балончиках з фарбою, лаком, парфумами тощо. У світі випускається кілька млн. тон фреонів. Ці речовини каталізують руйнування озону.

Монреальський протокол (16.07.1987 рік), перша міжнародна екологічна угода, яка має обов'язкову юридичну силу, призвела до помітних змін. 191 країна, що його підписали, поступово вивели з обігу понад 95% речовин, які призводили до витончення озонового шару

Радіочастотний ресурсвизначається у ст. 1 ЗУ «Про радіочастотний ресурс України» як частина радіочастотного спектру, придатна для передавання та/чи приймання електромагнітної енергії радіоелектронними засобами і яку можливо використовувати на території України та за її межами відповідно до природноресурсового законодавства.

Відповідно до Декларації керівних засад використання мовлення через супутники для вільного поширення інформації, розвитку освіти і розширення культурних обмінів (Париж, 15 листопада 1972 року) і ч. 2 ст. 44 Статуту Міжнародного союзу електрозв’язку, радіочастоти і орбіта геостаціонарних супутників є обмеженими природними ресурсами, що належать усім народам і їх використання регулюється Конвенцією Міжнародного союзу електрозв’язку та її Регламентом радіозв’язку.

Важливим міжнародним органом, що управляє використанням світового радіочастотного ресурсу є Міжнародний союз електрозв’язку (МСЕ), що діє на підставі Статуту Міжнародного союзу електрозв’язку і Конвенції Міжнародного союзу електрозв’язку (Женева, 22 грудня 1992 року), ратифіковані ЗУ від 15 липня 1994 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Статуту МСЕ, члени МСЕ повинні намагатися обмежити кількість частот і ширину використовуваного спектра до мінімуму, потрібного для забезпечення задовільної роботи необхідних служб. Задля цього вони повинні впроваджувати у найкоротші строки найновіші досягнення. Ст. 45 визначає зобов’язання країн боротися з радіозавадами шляхом, зокрема, забезпечення електромагнітної сумісності випромінювальних пристроїв.

Міжнародне співробітництво здійснюється для забезпечення рівного права доступу різних країн до світового радіочастотного ресурсу і забезпечення раціонального використання радіочастотного ресурсу, усунення перешкод у його використанні радіостанціями різних країн.

Ст. 5 ЗУ «Про радіочастотний ресурс України» поділяє користувачів радіочастотного ресурсу на дві категорії: спеціальні і загальні.

До спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу відносяться Міноборони, СБУ, МВС, МНС, Адміністрація Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони, Державний департамент з питань виконання покарань, ДПАУ, Мінтранс (в частині безпеки польотів) – вони фінансуються коштом Державного бюджету України і використовуються радіочастотний ресурс виключно для державних потреб.
Загальні користувачі радіочастотного ресурсу поділяються на три групи:
1) суб'єкти господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг, за винятком розповсюдження телерадіопрограм;
2) суб'єкти господарювання, які здійснюють розповсюдження телерадіопрограм із застосуванням власних або орендованих радіоелектронних засобів;

3) технологічні користувачі і радіоаматори – юридичні чи фізичні особи, які користуються радіочастотним ресурсом України без надання телекомунікаційних послуг.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 року – він не поширюється на ліцензування телекомунікацій і каналів мовлення. Але він поширюється на ліцензування спеціального використання радіочастотного ресурсу. В Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЗУ, види господарської діяльності, крім винятків ч. 2 цієї статті, які не включені до переліку видів господарської діяльності, встановлених ст. 9 цього ЗУ – не підлягають ліцензуванню. Ст. 9 ЗУ не передбачає ліцензування використання радіочастотного ресурсу, тому спеціальне використання радіочастотного ресурсу для телекомунікацій не ліцензується. Відповідно до ч. 8 ст. 46 ЗУ «Про телекомунікації», ліцензія на вид діяльності у сфері телекомунікацій, який передбачає спеціальне використання радіочастотного ресурсу України видається НКРЗ одночасно з відповідною ліцензією на спеціальне використання радіочастотного ресурсу. Ліцензія має ліцензійні умови, що визначаються НКРЗ. Строк дії ліцензії не може бути меншим за 5 років. Усі види спеціального використання радіочастотного ресурсу потребують отримання дозволу на спеціальне використання радіочастотного ресурсу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» від 20.02.2003р., альтернативні джерела енергії – це поновлювані джерела, до яких відносять енергію сонячного випромінювання, вітру, морів, річок, біомаси, теплоти Землі, та вторинні енергетичні ресурси, які існують постійно або виникають періодично у довкіллі. Визначення альтернативних джерел енергії у цьому Законі майже не відрізняється від визначення, поданого у Законі «Про енергозбереження», хіба що додалися вторинні енергетичні ресурси. Альтернативна енергетика передбачає вироблення електричної, теплової та механічної енергії з використанням альтернативних джерел енергії.

Незважаючи на те, що ще донедавна не могло вестися й мови про спеціальне використання природних ресурсів альтернативної енергетики, у зв’язку з прийняттям Закону України «Про альтернативні джерела енергії» передбачається впровадження правового регулювання спеціального їх використання. Згідно ст. 6 зазначеного Закону передбачається запровадження дозвільної системи, яка включає: видачу дозволів на виробництво електричної, механічної та теплової енергії з альтернативних джерел та її передачу і постачання; видачу дозволів на виробництво геотермальної енергії; дозволів на розміщення обладнання, яке використовує сонячне випромінювання, вітер, хвилі морського прибою, для створення об’єктів альтернативної енергетики.

Традиційно енергозбереження розглядають, як діяльність (організаційна, наукова, практична) спрямовану на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів в національному господарстві, яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів.

Основним завданням законодавства у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів є створення сприятливих умов для ефективного використання ПЕР, уникаючи безпосереднього втручання у господарську діяльність суб’єктів господарювання. Для реалізації цього завдання, насамперед, необхідна узгоджена дієва та прозора система законодавства у сфері енергоефективності. Така система має містити правові норми, які б передбачали адекватне поєднання інструментів державного регулювання й заохочення суб’єктів господарювання та населення до ефективного використання ПЕР. Законодавство у цій сфері як галузь національного законодавства була започаткована Законом України „Про енергозбереження”. На сьогодні у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів діють близько 100 нормативно-правових актів, система стандартів та значна кількість нормативно-методичних документів.

Питання для обговорення:

1. Поняття клімату як природного ресурсу.

2. Загальна характеристика правового регулювання охорони клімату. Моніторинг і кадастр клімату.

3. Загальне і спеціальне використання клімату.

Поняття та правовий режим використання атмосферного повітря.

4. Правова охорона озонового шару.

5. Правове регулювання використання радіочастотного ресурсу.

6. Управління використанням радіочастотного ресурсу.
7. Загальне і спеціальне використання радіочастотного ресурсу.

8. Поняття та види альтернативних джерел енергії.

9. Загальна характеристика законодавства про альтернативні джерела енергії.

10. Перспективи розвитку вітроенергетики в Україні.

11. Правове регулювання енергозбереження.

Контрольні запитання

Проаналізуйте правове значення Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України і Плану використання радіочастотного ресурсу України.