Захист прав природокористувачів

Конституція України передбачає, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. Усі суб'єкти рівні перед законом. Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством Природноресурсове право забезпечує насамперед правове регулювання і захист відносин права користування природними об'єктами в нормальних умовах їх використання природокористурачами без порушення їх правомочностей. При цьому норми права передбачають порядок здійснення права природокористування, прав і обов'язків природокористувачів, а також визначають гарантії і захист законних прав і інтересів природокористувачів.

Захист права природокористування в широкому розумінні здійснюється усіма нормами екологічного законодавства, що забезпечують нормальний розвиток еколого-економічних відносин в умовах ринку з використання природних об'єктів. Поряд з цим дане поняття у вузькому розумінні визначається як сукупність тільки правових засобів або форм, що застосовуються в разі порушень відносин природокористування, тобто суб'єктивних прав та інтересів природокористувачів.

Найпоширенішими видами порушень таких прав та інтересів є: самовільне заняття (захоплення) природного об'єкта, що належить на законних підставах природокористувачеві; його псування або забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими відходами і стічними водами; його незаконне зменшення або вилучення; перешкоджання в користуванні ним; заподіяння майнових збитків у наведених випадках, а також у разі знищення або пошкодження сіножатей, пасовищ, посівів, насаджень; зняття врожаю; знищення межових знаків; інші дії, що порушують законні права та інтереси природокористувачів.

З метою їх захисту законодавством передбачається поновлення порушених прав та інтересів законних природокористувачів. Поновлення прав природокористувачів здійснюється уповноваженими органами відповідно до їх компетенції, а також судом або третейським судом. Захист права природокористування відбувається як в адміністративному, так і в судовому порядку.

Втручання в діяльність природокористувачів, пов'язану з використанням природних об'єктів, з боку державних, господарських та інших органів і організацій забороняється, за випадком порушення природокористувачами екологічного законодавства, тобто належних їм обов'язків. Припинення права користування природними об'єктами або їх частиною можливе лише у випадках, передбачених законодавством.

Механізм гарантування права власності на землю включає систему земельно-правового регулювання правовідносин щодо володіння, користування і розпорядження землями (земельними ділянками), включаючи різні форми набуття прав власності на вказані об'єкти, реалізацію (здійснення) та захист повноважень власників у юрисдикційних органах.

Ст.24 ЛК України містить загальні положення про захист прав лісокористувачів. Останні можуть використовувати як адміністративні, так і судові форми захисту. Зокрема, у справах про порушення прав лісокористування варто враховувати, що в таких спорах зазвичай є велика кількість зацікавлених осіб (лісові господарства, лісництва, лісокорситувачі, організації, які зідйснюють діяльність на землях лісового фонду).

На відміну від інших країн, в тому числі і сусідньої Росії, в якій є Закон про риболовство, в Україні існує тільки проект ЗУ « Про прийняття за основу проекту Закону України про рибне господарство та промислове рибальство», затверджений ПВРУ від23.02.2006р. Тому питання захисту прав на водні біоресурси регламентується в основному підзаконними нормативно-правовими актами

Питання для обговорення:

1. Поняття екологічної безпеки та правове регулювання в Україні.

2. Поняття та характеристика екологічного ризику.

3. Екологічна безпека та природокористування:

3.1. Екологічні вимоги до підприємств та екологічний паспорт підприємства

3.2. Вимоги екологічної безпеки при плануванні і забудові територій

3.3. Вимоги екологічної безпеки до використання атомної енергії

3.4. Екологічна експертиза та оцінка впливу на НПС (ОВНС)

4. Інформування про екологічну небезпеку

5. Поводження з екологічно ураженими природними ресурсами.

6. Права і обов'язки власників природних ресурсів.

7. Захист прав природокористувачів.

8. Сучасний стан розв'язання Україною екологічних проблем транскордонного характеру

Контрольні запитання:

1. Який правовий режим використання уражених природних ресурсів?

2. Дайте визначення поняття екологічної безпеки як правової та соціальної категорії.

3. Розкрийте поняття екологічного ризику та визначте його місце в системі правовідносин екологічної безпеки.

4. Дайте характеристику правового регулювання транснаціональної екологічної безпеки.

5. Які органи здійснюють державне управління в галузі забезпечення екологічної безпеки?

6. Назвіть гарантії захисту права людини та населення на екологічну безпеку.

7. Системою яких заходів забезпечується екологічна безпека природокористування?

8. Як здійснюється інформування населення про екологічні ризики?

Практичні завдання:

1 Для проведення державної експертизи проекту розміщення та складування відходів виробництва районною держадміністрацією було створено експертну групу.
Перед групою було поставлено завдання ретельно вивчити матеріали розміщення та провести натурні обстеження з тим, щоб виключити будь-які негативні зміни навколишнього природного середовища у процесі реалізації проекту. Обгрунтували позитивний висновок експертизи, враховуючи, що розміщення полігона відходів дає можливість залучити й значні кошти для будівництва кількох житлових будинків, гуртожитків та інших об’єктів соціальної й інженерної інфраструктури. Висновки експертів було підготовлено у 30-денний строк. Однак у процесі підготовки загального висновку експерти Волинець і Сенчик дали негативну оцінку об’єктам екологічної експертизи. Рішенням райдержадміністрації за невиконання умов угоди їх було відсторонено від проведення екологічної експертизи і до складу експертної комісії включено інших експертів. Це рішення зазначені експерти оскаржили до суду. Яке рішення має ухвалити суд? Вирішити справу.

2. У зв’язку з розміщенням полігону для захоронення відходів біля селища Білявка, його мешканці Воронько Н. та Плекун З. від імені населення звернулися до селищної ради з вимогою надати термінову інформацію щодо можливого впливу зазначеного об’єкту на довкілля та здоров’я населення. Виконком селищної ради розглянув клопотання мешканців селища і у 20-денний термін сповістив через місцеве радіо, що розміщення полігону не спричинить погіршення стану довкілля та здоров’я мешканців селища. Докладнішої інформації виконком надати не може, враховуючи характер діяльності зазначеного об’єкту та комерційну таємницю українсько-німецької фірми, що перебуває під охороною закону. Крім того, на даний час ще немає висновку державної екологічної експертизи, яка б містила комплексну оцінку впливу даного проекту на довкілля. У зверненні виконкому також зазначалося, що всебічна інформація надаватиметься населенню через кожні три місяці, починаючи з часу початку роботи об’єкту, як це і визначено чинним законодавством. Зазначені громадяни звернулися до суду з вимогою примусово забезпечити необхідною інформацією про наслідки введення в дію екологічно небезпечного об’єкту. Який порядок надання екологічної інформації містить законодавство України? Розв’язати справу.

3. Складіть проект запиту на отримання екологічної інформації.

Теми рефератів:

1. Юридичні критерії екологічної безпеки.

2. Правове забезпечення ядерної та радіаційної безпеки.

3. Забезпечення екологічної безпеки при поводженні з відходами промисловості та сільського господарства.

4. Сучасний стан правового регулювання екологічної експертизи.

5. Екологічна паспортизація підприємств: порядок та критерії здійснення.

6. Міжнародно-правове регулювання відносин щодо забезпечення екологічної безпеки.

Література:

Хвесик М.А. Стратегічні імперативи раціонального природокористування в контексті соціально-економічного піднесення України: Монографія. — Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2008. — 496 с

Защита прав на природные ресурсы. Научно-практическое пособие. – под ред. Боголюбова С.А. – ООО «Издательство Юрайт». – М. – 2009.

Зуєв В.А. Науково-практичний коментар до Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”// І.В. Бригадир, С.Л. Варламов, В.А. Зуєв; під заг. ред. О.М. Шуміло; Харківська міська о-ція «Еко-Право-Харків». ОБСЄ. – Х.: Фактор, 2006. – 579с.

Краснова М.В. Глава 23. Захист прав на землю // Земельний кодекс України: Науково-практичний коментар / В.І. Андрейцев, Г.І. Балюк, А.П. Гетьман та інші; За ред. В.І. Семчика. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – С. 452 – 481

Бондар Л.О. Правові засади здійснення екологічно небезпечної діяльності в Україні: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.06 / ОНЮА. - О., 2001.

Яцик А.В. Екологічна безпека в Україні. - К.: Ґенеза, 2001. - 216 с

Зеркалов Д.В. Екологічна безпека: управління, моніторинг, контроль. Посібник. – К.: КНТ, Дакор, Основа, 2007. – 412 с.

Андрейцев В. І. Право екологічної безпеки: навч. та наук.- практич. посіб. / В.І. Андрейцев. – К.: Знання Прес, 2002. - 332 с.

Балюк Г.І. Екологічна безпека та її правове забезпечення» (крім п.5) / Екологічне право України (академічний курс) / Заг.ред. Ю.С.Шемшученка. – К.: Вид-во «Юридична думка», 2005. – 848с.

Костицький В.В. Екологія перехідного періоду: право, держава, економіка (економіко - правовий механізм охорони навколишнього природного середовища в Україні) / В.В.Костицький. – К.: УСП МСБ " Eusmeu", 2003. – 770с.

Барбашова Н.В. Правове забезпечення екологічної безпеки в процесі господарської діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.. юрид. наук: спец.12.00.06 „Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право” / Н.В. Барбашова. – К., 1999. – 18 с.

Бондар Л.О. Правові засади здійснення екологічно небезпечної діяльності в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.. юрид. наук: спец.12.00.06 „Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право” / Л.О. Боднар. – К., 2002. – 20с.

Фролов М.О. Правові засади екологічного ризику: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.. юрид. наук: спец. 12.00.06 „Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право” / М.О.Фролов. – К., 2001. – 20с.

Дегодюк Е.Г. Еколого-техногенна безпека України / Е.Г. Дегодюк, С.Е. Дегодюк. – К.: Вид-во «ЕКМО», 2006. – 306с.

Колбасов О.С. Правовая охрана окружающей среди в сельском хозяйстве. – М.: Наука, 1989.

Круглов В.В. Организационно-правовые вопросы охраны окружающей среды в промышленности. – Свердловск, 1989.

Барбашова Н. К проблеме правового обеспечения экологической безопасности в промышленности // Підприємництво, господарство і право. – 2001. - № 4.

Романко С. М. Законодавче регулювання механізму екологічної безпеки в Україні / С. М. Романко // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: зб. наук. праць. – Івано-Франківськ.: Плай, 2002. – Вип. VIII.

Орлов М. Правове забезпечення реалізації екологічних інтересів – основа належної охорони довкілля і розвитку економіки України // Право України. – 2001.- №1.