Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Розрахунок устаткування для уварювання розчинів
Розрахунок установок для уварювання розчинів під атмосферним тиском полягає у визначенні поверхні теплообміну, розмірів апарата і витрат теплоно-сія, якщо задана їх продуктивність, а для вакуум–апаратів – у визначенні по-верхні теплообміну, розмірів і витрат теплоносія в гріючій частині апарата, а також розмірів вакуум–камери, витрат охолоджуючої води в конденсаторі і продуктивності вакуум–насоса. Якщо задані геометричні і теплотехнічні параметри установки для уварю-вання під атмосферним тиском, або вакуум–апарата, то визначають їх продук-тивність. Для визначення поверхні теплообміну і розмірів апарата визначають корис-ні витрати тепла на нагрівання і випаровування вологи (334) де – продуктивність апарата неперервної дії по готовому продукту, кг/год, або маса готового продукту, вивантажуваного із апарата періодичної дії за один цикл, кг; – витрати сиропу на виготовлення готового продукту; і – теплоємність готового продукту і сиропу, Дж/(кг∙ К); – кількість вторинної пари, яку отримують за одиницю часу у апаратах неперервної дії, кг/год, або за 1 цикл роботи апарата періодичної дії, кг; – ентальпія вто-ринної пари, Дж/кг. Далі визначають площу поверхні теплообміну апаратів неперервної дії із формули (322), а періодичної дії (335) де – тривалість циклу уварювання, год. Потім із формул (323-333) визначають розміри гріючої частини апаратів для уварювання і витрати гріючої пари. Після цього визначають геометричний об’єм вакуум–камери вакуум–апарата, м3,
Таблиця 35 Технічні характеристики вакуум–апаратів
(336) де – питомий об’єм вторинної пари, м3/кг, (дивись додаток 9); – нап-руга парового простору, в кг/год на 1 м3 парового простору, ; – коефіцієнт, який залежить від величини вакууму (для карамелі , а при атмосферному тиску ). Витрати охолоджуючої води в конденсаторі, кг/с, (337) де – питома теплоємність води, Дж/кг К; і – початкова і кінцева температури охолоджуючої води, ˚ С. Кількість видаленої повітряно–водяної суміші із конденсатора, м3/год, (338) де – щільність повітряно–парової суміші, кг/м3; – об’ємні витрати повітря, яке надходить із конденсатора у насос, м3/с. Об’ємні витрати повітря, м3/с, (339) де і – парціальний тиск, Па, і температура, ˚ С, повітря (для прямо-точних конденсаторів змішування ). Продуктивність вакуум–насоса для видалення повітряно–водяної суміші, кг/год, (340) де – коефіцієнт наповнення ( =0, 7…0, 8); – діаметр поршня, м; – хід поршня, м; – кутова швидкість обертання вала кривошипно–шатунного механізму, рад/с. Для визначення діаметра поршня задаються кутовою швидкістю і ходом плунжера . Питання для самоперевірки
1.Яке призначення устаткування для нагрівання, розчинення і ува- рювання? 2.Які різновидності установок для отримання розчинів? 3.Які переваги мають сироповарильні станції, які працюють під під- вищеним тиском, перед станціями, які працюють під атмосферним тис- ком? 4.Яка методика технологічного розрахунку сироповарильних стан- цій? 5.Яка методика теплового розрахунку сироповарильних станцій? Глава 17
|