Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Тверді мастила
|
|
Тверді мастила використовують при температурах більше 150 ˚ С, або нижче –50 ˚ С.
В якості твердих мастил використовують графіт, нітрид бору, сульфід мо-
лібдену, діселенід вольфраму та ін. Такими мастилами змащують ланцюги та інші механізми хлібопекарських та кондитерських печей, які працюють в зоні підвищених температур та холодильних (і кріогенних) установок при темпера-турах нижче –50 ˚ С.
Тверді мастила використовують у вигляді паст, у який порошкоподібне тверде мастило змішується з рідкими або консистентними мастилами. Пасти наносять таким же способом, як і консистентні. Після підвищення температури рідкі та консистентні мастила розплавляються і випаровуються, а тверде масти-ло залишається в зоні тертя.
Мастило для діючого устаткування, періодичність змащування і спосіб нанесення мастила вибирають у відповідності зі схемою і таблицею змащуван-ня, які наводяться в паспорті машини. На схемі змащування указують номери точок змащування і їх розташування, а в таблиці – номери, кількість точок зма-щування, марку і характеристику мастила для роботи устаткування при –40 ˚ С та +50 ˚ С, а також при довгому зберігання, спосіб і періодичність нанесення мастила.
При обслуговуванні устаткування обслуговуючий персонал повинен пе-ріодично перевіряти наявність мастила і при необхідності його доповнювати.
Питання для самоперевірки
1. Які функції виконує обслуговуючий персонал при експлуатації устатку-вання?
2. Які ви знаєте етапи зношування поверхонь тертя при експлуатації устат-куання?
3. Які явища відбуваються в період приробки поверхонь тертя машини?
4. Який процес зношування поверхонь тертя відбувається в ІІ етапі експлуа-тації машини?
5. Які явища відбуваються в зонах тертя на ІІІ етапі експлуатації машини?
6. Яке призначення мастильних матеріалів?
7. Які бувають види мастильних матеріалів?
8. Які різновидності характеристики і область використання рідких масти-льних матеріалів?
9. Які різновидності характеристики і область використання пластичних мастил?
10. Які різновидності характеристики і область використання твердих мас-тил?
11. Які методи і пристрої використовують для змащування поверхонь тертя рідкими мастилами?
12. Які методи і пристрої використовують для змащування пластичними і твердими мастилами?
Додатки
Додаток 1
Фізико-механічні властивості сировини і напівфабрикатів
| Назва продукту | Густина (щільність), кг/м3 | Насип-на маса, кг/м3 | Кут природного відкосу, град | Коефіцієнти тертя | Коефіцієнти динамічної в’язкості, Па∙ с | Питома теплоємність, Дж/(кг∙ К) | Коефіцієнт теплопровід-ності, Вт/(м∙ К) | ||
| в спокої | в русі | по сталі | по дереву | ||||||
| Боби какао | – | 560-610 | – | – | – | – | 0, 09-0, 1 | ||
| Борошно: пшеничне житнє | – – | 500-600 450-500 | 38-40 38-40 | – – | 0, 8-0, 9 0, 8-0, 9 | 0, 9-0, 92 0, 9-0, 92 | – – | 1260-1850 1260-1850 | 0, 239 0, 239 |
| Крохмаль | 1620-1650 | 650-700 | 40-44 | – | – | – | – | 1090-1210 | 0, 10 |
| Масло какао | 860-930 | – | – | – | – | – | 5200-13600 (при t=35-80 °С) | 2510 (при 10 º С) | 0, 29-0, 43 (при 10-70 º С) |
| Мед (70-82%) | 1010-1340 | – | – | – | – | – | (13-59) ∙ 103 | 1820-2990 | 0, 35-0, 37 |
| Молоко: натуральне згущене з цукром | 1000-1030 | – – | – – | – – | – – | – – | (1, 3-3) ∙ 103 1, 2 ∙ 106 | 3850-3990 | 0, 48-0, 54 0, 27 |
| Патока | 1430-1460 | – | – | – | – | – | (22-153) ∙ 103 | 2510-2350 | 0, 21-0, 22 |
| Макарони | 1200-1330 | 560-680 | 36-42 | – | 0, 43-0, 56 | 0, 37-0, 5 | – | 2360-2470 (тісто) | – |
| Меланж | 950-1100 | – | – | – | – | – | – | 3640-4440 | 0, 128-0, 325 |
| Сироп концентрацією, %: | 1340-1420 1370-1450 1400-1480 1430-1520 | – – – – | – – – – | – – – – | – – – – | – – – – | 1150-3890 (при 100º С) | 1970-2100 1880-2000 – 1760-1930 | 0, 30-0, 33 – – 0, 28-0, 31 |
| Цукор-пісок | 1530-1580 | 800-900 | 40-45 | – | 1, 0-1, 2 | – | – | 0, 14 | |
| Цукрова пудра | 1530-1580 | 600-670 | – | – | 1, 0-1, 2 | – | – | 0, 14 | |
| Сіль | 1, 2 | – | – | – |
Додаток 2
Постадійні рецептури (в кг на 100 кг борошна в тісті) для приготування пшеничного тіста
| Рецептура і режими | На густій опарі | На рідкій опарі | На великій густій опарі | |||||||
| На пресованих дріжджах | На рідких дріжджах | На пресованих дріжджах | На рідких дріжджах | На пресованих дріжджах | ||||||
| опара | тісто | опара | тісто | опара | тісто | опара | тісто | опара | тісто | |
| Борошно вода дріжджі: пресовані рідкі сіль опара | 48, 0 32, 7 – – – | 52, 0 –* – – 1-1, 5 81, 7 | 48, 0 12, 9 – 25, 0 – – | –* – – 1-1, 5 85, 9 | 55, 7 1, 0 – – – | –* – – 1-1, 5 86, 7 | 35, 7 – – – | –* – – 1-1, 5 85, 7 | 1, 0 – – – | –* – – 1-1, 5 |
| Разом | 81, 7 | 85, 9 | 86, 7 | 85, 7 | ||||||
| інша сировина | За рецептурою | |||||||||
| в тому числі борошно | 100, 0 | 100, 0 | 30, 0 | 100, 0 | 100, 0 | 70, 0 | 100, 0 | |||
| вологість | За нормативами в залежності від сорту хліба | |||||||||
| температура, °С тривалість бродіння, хв. кінцева кислотність, °Н | 28-31 210-270 4-6 | 30-31 90-105 3, 5-5 | 28-31 240-270 5-7 | 29-31 90-105 4, 5-6 | 27-30 240-300 4-6 | 28-30 15-20 3, 5-6 | 28-30 180-210 4, 5-6, 5 | 28-32 15-25 4, 5-5, 5 | 29-31 240-300 4-6 | 30-32 25-40 3, 5-5, 5 |
* Кількість води для приготування тіста визначається розрахунком в залежності від нормованої вологості виробів. У випадку ви-користання рідких дріжджів їх витрати складають 25 л (в тому числі борошна 5 кг, води 20 кг); вологість дріжджів 82, 9%.
Додаток 3
Постадійні рецептури (в кг на 100 кг борошна в тісті) для приготування житнього тіста
| Рецептура і режим | На густій заквасці | На рідкій заквасці | На рідкій заквасці з заваркою | На великій густій заквасці | |||||||
| закваска | тісто | живильна суміш | закваска | тісто | заварка | живильна суміш | закваска | тісто | закваска | тісто | |
| Борошно вода живильна суміш заварка закваска сіль | 12, 8 – – 15, 4 – | –* – – 46, 2 1, 5-2, 5 | 67, 7 – – – – | – – 107, 7 – – – | –* – – 107, 7 1, 5-2, 5 | – – – – | – – – | – – – – | –* – – 1, 5-2, 5 | – – 31, 5** – | –* – – 80, 1 1, 5-2, 5 |
| Разом: в тому числі борошно вологість, %, температура, °С, тривалість бродіння, хв., кінцева кислотність, °Н | 55, 2 27+9 50-52 28-30 210-240 13-16 | 100, 0 52-53, 5 30-31 90-105 10-12 | 107, 7 29-31 5-6 – | 107, 7 29-31 240-300 14-16 | 52-53, 5 30-32 10-20 10-12 | 55-65 – – | 30-32 5-6 – | 30-32 60-75 8-11 | 100, 0 52-53, 5 34-32 120-140 8, 5-9, 0 | 98, 5 46+18, 4 50-51 28-29 200-240 14-16 | 52-53, 5 30-32 40-50 10-12 |
* Кількість води залежить від вологості борошна і виходу хліба.
** Для відновлення закваски витрачають 18, 4 кг борошна. Хлібна мочка дозується в кількості 9 кг (в ній вміщується 1, 8 кг хліба, тобто 1, 2 кг борошна). Дріжджі дозуються в закваску в кількості 0, 06 кг. Витрати води на приготування тіста визначаються розрахунком виходячи з вологості м’якушки хліба (52-53, 5 %).