Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Основні вміння
|
|
- Порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб, спираючись на отримані знання, на основі альтернативних поглядів на проблеми;
- Оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;
- Користуватися науковою термінологією;
- Складати конспект, тези, готувати реферат, доповідь, складати список літератури за темою, брати участь у дискусії, конференції;
- Використовувати різні джерела знань: документи, науково-популярну літературу, періодичну пресу; порівнювати і критично аналізувати інформацію з різних джерел знань;
- Визначати роль людського фактора в історії, давати різнобічну характеристику історичним особам, розкривати внутрішні мотиви їхніх дій;
- Порівнювати історичні події, процеси з періодами (епохами), орієнтуватись у науковій періодизації історії;
- Працювати з усіма доступними джерелами знань, вміти самостійно добувати історичну інформацію за темою;
- Вміти аргументовано, на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до протилежних думок, брати участь у дискусіях, „круглих столах”, конференціях, виявляти розбіжності у позиціях, критично ставитись до тенденційної інформації.
ОРІЄНТОВНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
| №/№ | Назва теми | Кількість годин |
| 1. | Вступ. | |
| 2. | Світ на початку ХХ століття. | |
| 3. | Перша світова війна 1914-1918 роки. | |
| 4. | Повоєнне облаштування світу. | |
| 5. | Період повоєнної кризи та революцій (1917-1923 роки.) | |
| 6. | Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1924-1929 роки) | |
| 7. | Підсумкове заняття | |
| 8. | Світ у період економічної кризи 1929-1933 роки та подолання її наслідків. | |
| 9. | Назрівання другої світової війни. | |
| 10. | Друга світова війна (1939-1945 роки) | |
| 11. | Міжнародні відносини (1945 роки – початок ХХ століття) | |
| 12. | Американський континент: США, Канада та Латинська Америка (1945 роки – початок ХХІ століття) | |
| 13. | Країни Західної Європи (1945 роки - початок ХХІ століття) | |
| 14. | Країни Центральної та Східної Європи (1945 роки – початок ХХІ століття) | |
| 15. | Країни Азії та Африки в другій половині ХХ – на початку ХХІ століття | |
| 16. | Розвиток культури (1945 роки – початок ХХІ століття). Глобальні проблеми людства. | |
| 17. | Підсумкове заняття | |
| Усього: 104 |
В робочому навчальному плані навчальний заклад розподіляє
загальний обсяг годин на аудиторні та самостійну роботу (10-15%).
| К-ть год | Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки студентів (рівень стандарту) |
| Вступ Ознайомлення студентів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Періодичність, критерії й засади тематичного, семестрового оцінювання. Основні цінності та здобутки людства на початку ХХ століття. Народонаселення. | Студент (студентка): характеризує основні цінності та здобутки людства на початку ХХ століття; описує становище світу на початку ХХ століття; складає „демографічний портрет” людства. | |
| Тема 1. Світ на початку ХХ століття. Особливості державного устрою, політичного життя та соціально-економічного розвитку провідних країн світу (США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Росія та Австро-Угорщина) на початку ХХ століття. Прискорення економічного, технічного, інтелектуального прогресу. Активізація суспільно-політичних рухів. Початки державного регулювання соціально-економічних процесів. Формування націй. Національні рухи в Індії та у Китаї. Особливості модернізаційних процесів у Японії. Загальна характеристика процесів у країнах Латинської Америки. | Студент (студентка): показує на карті провідні країни Європи, Азії та Америки на початку ХХ століття; визначає особливості соціально-економічного розвитку провідних країн світу (США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Росія), а також Австро-Угорщини, Японії, Індії, Китаю, країн Латинської Америки на початку ХХ століття; аналізує технічний та інтелектуальний прогрес; характеризує суспільно-політичні рухи, причини їх активізація на початку століття; пояснює передумови державного регулювання соціально-економічних процесів; порівнює державний устрій та особливості політичного життя розвинутих країн; хронологічно зіставляє події та явища теми; тлумачить і застосовує поняття і терміни: „імперіалізм”, „нація”, „технічний прогрес”, „державне регулювання економіки”, „соціалістичний рух”, „профспілковий рух”, „дуалістична монархія”, „націоналізм”, „національний рух”, „традиційне суспільство”, „латифундизм”. | |
| Тема 2. Перша світова війна 1914-1918 роки. Міжнародні кризи та конфлікти на початку ХХ століття Створення Троїстого блоку та Антанти. Гонка озброєнь, посилення мілітаризму, шовіністична пропаганда. Причини, привід та початок Першої світової війни. Стратегічні плани супротивників. Основні та другорядні театри воєнних дій. Військові кампанії та основні битви 1914-1918 роки Технічне вдосконалення в роки війни. Підводна війна. Вступ у війну США. „14 пунктів” В. Вільсона. Вихід Росії з війни. Завершення війни та втрати від неї. | Студент (студентка): описує процес створення Троїстого блоку та Антанти; характеризує витоки та природу міжнародних криз та конфліктів на початку ХХ століття; пояснює процес гонки озброєнь, посилення мілітаризму, шовіністичної пропаганди, причини, привід та початок Першої світової війни, зміну статусу жінки в суспільстві в період війни; визначає стратегічні плани противників, причини вступу у війну головних її учасників, зокрема США, виходу Росії з війни; формує навички роботи з картою. | |
| Тема 3. Повоєнне облаштування світу. Паризька мирна конференція. Версальський договір. Створення Ліги Націй. Мирні договори із союзниками Німеччини. Вашингтонські договори 1921-1922 роки. Сильні і слабкі сторони Версальської системи. Основні світоглядні, політичні і економічні наслідки Першої світової війни. Криза демократії та європейської цивілізації. Зміни в системі цінностей людини. Розпад багатонаціональних імперій і утворення нових незалежних держав у Європі. Зміна статусу жінки в суспільстві у ході війни. Проблема репарацій. Плани Дауеса і Юнга. | Студент (студентка): описує хід Паризької конференції; характеризує головні положення Версальського договору з Німеччиною та договорів з її союзниками у Першій світовій війні; механізм створення, переваги й недоліки Ліги Націй, значення реалізації планів Дауеса і Юнга для Європи і США; пояснює механізм розв’язання проблеми репарацій та її значення її подолання для стабільності у світі; визначає причини розбіжностей між державами – переможцями на Паризькій конференції, зокрема статей Версальського договору. Використовують історичну карту для розкриття умов Версальського договору, мирних договорів із союзниками Німеччини у Першій світовій війні, кордонів нових незалежних держав Європи, наслідків Вашингтонського договору; дає характеристику політичним особистостям: Ллойд Джорджу, Ф. Пуанкаре, Ж. Клемансо; узагальнює значення повоєнного врегулювання міжнародного становища; хронологічно співвідносить події та явища теми; тлумачить і застосовує поняття і терміни: «анексія», «репарація». «контрибуція». | |
| Тема 4. Період повоєнної кризи та революцій (1917-1923 роки) Причини та наслідки революції 1917 року та громадянської війни в Росії. Прихід до влади більшовиків. «Воєнний комунізм». Діяльність Комінтерну. Листопадова революція в Німеччині 1918 року. Революція 1918 року в Угорщині. Прихід до влади Б. Муссоліні. Встановлення фашистської диктатури в Італії. Революція в Туреччині. М. Кемаль. Національні рухи в Китаї, Індії й Африці. | Студент (студентка): називає ключові події періоду повоєнної кризи та революцій; показує на карті зміну кордонів Російської держави після падіння монархії, приходу до влади більшовиків основні фронти громадянської війни; нові кордони Німеччини, Угорщини, Туреччини; описує хід російської революції 1917 року та громадянської війни, революції 1918 року в Німеччині, революцій в Угорщині та Туреччині, національних рухів у Китаї, Індії й Африці; характеризує період повоєнної кризи та загострення соціальних протиріч, політику Тимчасового уряду в Росії, діяльність Комінтерну щодо розповсюдження «світової пролетарської революції»; аналізує добу «воєнного комунізму» в радянській Росії, процес встановлення фашистської диктатури Б. Муссоліні в Італії; порівнює характер та наслідки революцій в Росії та Німеччині; дає власну оцінку діяльності провідних політичних діячів періоду: В. Леніна, О. Керенського, Б. Муссоліні, Б. Куна, Р. Люксембург, К. Лібкнехта, Ф. Еберта, М. Кемаля; застосовує та пояснює поняття і терміни: «більшовизм», «світова пролетарська революція», «експорт революції», «валізкова дипломатія», «фашизм». | |
| Тема 5. Період стабілізації в Європі та в Північній Америці (1924-1929 роки) Визрівання умов світової економічної кризи Доба «процвітання» у США. Велика Британія в 1900-1920 роках Консерватори і лейбористи при владі. Загальний страйк шахтарів 1925-1926 роки. Німеччина в період Веймарської республіки. Франція в 20-ті роки ХХ століття. Створення корпоративної системи в Італії. Утворення СРСР. Неп. Особливості соціально-економічного та політичного розвитку нових незалежних європейських держав; Польща, Чехословаччина, Угорщина, Югославія. Румунія та Болгарія після Першої світової війни. Найважливіші досягнення в галузі освіти, науки і техніки. Основні ідеї й течії у розвитку культури. Нові цінності європейців і американців у 1900-1920-тих роках. Поява «масової культури». Нові напрямки в мистецтві та літературі. Повсякденність. | Студент (студентка): називає основні внутріполітичні події в Європі та США періоду стабілізації 1924 – 1929 роки; показує на карті Рейнську демілітаризовану зону, трансформацію Британської колоніальної імперії, кордони СРСР; описує політику «твердого індивідуалізму» за президентів-республіканців у США; становлення Веймарської республіки в Німеччині; політику «уряду національного порозуміння» у Франції; внутрішню політику консервативних і лейбористських урядів у Великій Британії, створення корпоративної системи в Італії; визначає основні ідеї та течії у розвитку культури; характеризує добу «процвітання» у США; загальний страйк гірників 1925-1926 роки у Великій Британії; найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей; аналізує передумови світової економічної кризи, закон про промислові конфлікти та тред-юніони 1927 року; причини переходу до непу; утворення СРСР; нові напрями у культурі; дає власну оцінку політиці ізоляціонізму США, здобуткам та проблемам періоду стабілізації країн Західної Європи та Америки; застосовує та пояснює поняття і терміни: «процвітання», «корпоративна система», «твердий індивідуалізм», «ізоляціонізм», «неп», «модернізм», «авангардизм», «втрачене покоління», «масова культура», «джаз», «мюзикл», «олімпійський рух». | |
| Підсумкове заняття |
| К-ть год | Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки студентів |
| Тема 6. Світ у період економічної кризи 1929-1933 роки та подолання її наслідків. Світова економічна криза 1929-1933 роки (Великої депресії). Пошуки шляхів подолання кризових явищ в економіці й суспільному житті. США напередодні та в роки Великої депресії. Америка за президента Г. Гувера. Засади «Нового курсу» Ф. Д. Рузвельта та його основні підсумки. Впровадження елементів державного регулювання економіки. Велика Британія, уроки кризи. Реформування Британської Імперії. Впровадження системи імперських преференцій. Світова економічна криза в Німеччині. Прихід до влади А. Гітлера. Нацизм. Встановлення націонал-соціалістичної диктатури в Німеччині, економічна, соціальна та ідеологічна політика нацистського режиму. Знищення політичної опозиції. Войовничий антисемітизм. Франція та Іспанія в період кризи. Утворення, прихід до влади та політики урядів Народних фронтів у Франції та Іспанії; їх досягнення, прорахунки та причини розпаду. Вплив світової кризи на соціально-економічне та політичне становище країн Центральної та Східної Європи (Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія). Боротьба між демократичними цінностями та тоталітарними тенденціями. Велика депресія й Радянський Союз. Соціалістичне будівництво в СРСР. Політика «прискореної» індустріалізації та колективізації сільське господарство в Радянському Союзі. Голодомори. Життя пересічної людини в СРСР: успіхи, турботи, страхи. Остаточне оформлення тоталітарного режиму, масові репресії 1937-1938 роки. Сутність авторитаризму та тоталітаризму. Китай. Об’єднання країни, встановлення влади Гоміндану. Боротьба проти японської агресії в 30-х роках. Індія. Кампанія громадянської непокори народів Індії в 30-х роках та її результати. Японія. Основні тенденції внутріполітичної та зовнішньополітичної стратегії Японії в 20-30-ті роки Арабський світ у міжвоєнний період. Близькосхідна проблема. Латинська Америка. Особливості економічних і політичних процесів у регіоні. Вплив іноземних держав. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів. Найважливіші досягнення освіти і науки. Технічний прогрес, його мілітаристична спрямованість у період підготовки та ведення війни. Основні ідеї та напрямки у розвитку мистецтва 30-х роки ХХ століття Відмінності в розвитку культури в демократичних і тоталітарних державах. | Студент (студентка): характеризує причини та наслідки світової економічної кризи 1929-1933 роки, шляхи подолання кризових явищ в економіці й суспільному житті; найважливіші досягнення науки, технічний прогрес; пояснює його мілітаристичну спрямованість у період підготовки та ведення війни; прослідковує та зіставляє внутрішню політику США, Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії у 30-ті роки ХХ століття як шляхи подолання проявів Великої депресії; особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн Центральної та Східної Європи (Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія), Японії, країн Латинської Америки, арабського світу в міжвоєнний період; визначає економічні та соціальні засади «Нового курсу» Ф. Д. Рузвельта та його основні підсумки; основні риси демократичних та авторитарних режимів; основні ідеї та напрямки у розвитку мистецтва в 30-ті – 40-і роки ХХ століття; пояснює роль індустріалізації та колективізації в СРСР як запобіжних заходів уникнення світової економічної кризи; аналізує сутність тоталітаризму та зіставляють його прояви в Радянському Союзі, Німеччині та Італії, авторитаризму в Іспанії; аналізує відмінності в розвитку культури в демократичних і тоталітарних державах, спричиненність змін ціннісних орієнтацій людини в умовах війни; дає власну оцінку цим історичним явищам; хронологічно співвідносить події та явища теми; аргументує своє бачення загального процесу розвитку провідних країн світу в 30-ті роки ХХ століття; характеризує роль політичних діячів: І. Сталіна, Б. Муссоліні, А. Гітлера, Ф. Франко, Ю. Пілсудського, М. Горті, Е. Бенеша, царя Бориса, Дж. Неру, Чан Кайші; тлумачить і застосовує поняття і терміни: «авторитаризм», «тоталітаризм», «антисемітизм», «новий курс», «кейнсіанство», «етатизм», «народний фронт», «режим санації» (оздоровлення), «мілітаризація», «латифундизм». | |
| Тема 7. Назрівання Другої світової війни. Вплив світової економічної кризи на загострення міжнародної напруженості в умовах 1930-х років ХХ століття. Зовнішньополітичні пріоритети провідних безпеки країнами Заходу, країн світу у другій половині 30-х років XX ст. Відмова Німеччини від дотримання Версальського договору й підготовка до війни. Агресивні дії Німеччини, Італії та Японії. Формування осі Рим — Берлін — Токіо. Спроби створення системи колективної безпеки. Громадянська війна 1936—1939 роки в Іспанії. Мюнхенська конференція та її наслідки. Крах політики умиротворення. Провал англо-франко-радянських переговорів (літо 1939 року). Зближення СРСР із Німеччиною. Радянсько-німецький пакт про ненапад („Пакт Молотова — Ріббентропа”) і його наслідки. | Студент (студентка): визначає вплив світової економічної кризи на загострення міжнародної напруженості в умовах 1930-х років ХХ століття; характеризує зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу у вказаний період. Спроби створення системи колективної безпеки країнами Заходу. Залучають історичну карту, зіставляють процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, в Африці та Європі. Прослідковують витоки, прояви та наслідки політики умиротворення, процес радянсько-німецького зближення та підписання пакту „Молотова — Ріббентропа”. Хронологічно та територіально співвідносять події та явища теми. Характеризують роль політичних діячів: І. Сталіна, А. Гітлера, Б. Муссоліні, Н. Чемберлена, Е. Даладьє, Ж. Л. Барту, Й. Ріббентропа, В. Молотова, на міжнародній арені; тлумачить і застосовує поняття і терміни: „політика” „умиротворення”, „аншлюс”, „демілітаризована зона”, „судетська проблема”, „сепаратизм”, „Мюнхен”, „таємні протоколи”, „Антикомінтернівський пакт”, „вісь Рим — Берлін — Токіо”, „пацифізм”. | |
| Тема 8. Друга світова війна. Причини, характер, періодизація Другої світової війни. Характеристика основних театрів воєнних дій у Європі в 1939-1940 рр. Початок та головні битви Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу проти Німеччини та її союзників. Бойові дії у Південно-Східній Азії та на Тихому океані, у Північній Африці та Західній Європі. Формування антигітлерівської коаліції. Окупаційний режим та Рух Опору на окупованих територіях. Зростання ролі жінки в умовах війни. Завершальний період війни у Європі та в Азії. Капітуляція Німеччини та її союзників. Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни для народів світу. Зміна ціннісних орієнтацій людини в умовах війни. Створення ООН. Нюрнберзький і Токійський міжнародні трибунали над військовими злочинцями. | Студент (студентка): визначає причини, характер, періодизацію Другої світової війни. Залучають історичну карту; характеризує та зіставляє стратегії й тактики протиборчих сторін та їх реалізацію на основних театрах воєнних дій у Європі, Південно-Східній Азії та Тихому океані, Північній Африці та Західній Європі. Завершальний період війни в Європі та Азії. прослідковує дипломатичні відносини, процес формування антигітлерівської коаліції; аналізує особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях, його політичну орієнтацію та форми боротьби; зміну ролі чоловіка і жінки в повсякденному житті в умовах війни; відокремлює політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни для народів світу. Хронологічно та територіально співвідносять події та явища теми; тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: „Друга світова війна”, „Велика Вітчизняна війна”, „блискавична війна”, „новий порядок”, „Рух Опору”, „Холокост”, „антигітлерівська коаліція”, „Другий фронт”, „Велика трійка”, „колабораціонізм”, „міжнародний трибунал”, „сюрреалізм”, „раціоналізм”, „пацифізм”. | |
| Тема 9. Міжнародні відносини (1945 – початку ХХІ століття) Передумови, характер, етапи та прояви " холодної війни". Завершення " холодної війни". Боротьба з міжнародним тероризмом. Розширення Європейського Союзу та НАТО, місце України в цьому процесі. | Студент (студентка): називає основні етапи холодної війни та їх хронологічні рамки; показує на карті поділ світу на два ворогуючі табори та військово-політичні блоки (НАТО, ОВД); основні регіони міжнародної напруженості (війна в Кореї, Карибська криза, В'єтнамська війна, Афганська війна, війна в Югославії, близькосхідний регіон, Іракська кампанія); описує передумови та прояви " холодної війни", періоди особливого загострення міжнародної напруженості в 1950—1960 роки; характеризує особливості курсу на розрядку міжнародної напруженості; сутність " нового політичного мислення" М. Горбачова. Аналізують процес завершення " холодної війни", роль регіональних конфліктів в сучасному світі; дає власну оцінку процесу розширення НАТО на Схід та місцю України в системі міжнародних відносин на початку ХХ століття; тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: „холодна війна”, „паритет”, „розрядка”, НАТО, ОВД, ЄС, „геополітика”, доктрина обмеженого суверенітету „доктрина Брежнєва”, „нове політичне мислення”, „багатополюсний світ”. | |
| Тема 10. Американський континент: США, Канада та Латинська Америка (1945 роки – початок ХХІ століття) Утвердження США як провідної країни біполярного світу у повоєнний час та зміна ролі США наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття. Головні етапи повоєнного розвитку Канади. Латинська Америка. Особливості економічного соціального та політичного розвитку регіону в другій половині ХХ століття на початку ХХІ століття. | Студент (студентка): називає і показує на карті основні внутріполітичні події в США, Канаді та країнах Латинської Америки в другій пол. ХХ століття – на початку ХХІ століття; описує становище Сполучених Штатів у другій половині 40- роках - 70 – роках ХХ століття головні етапи повоєнного розвитку Канади, особливості економічного, соціального та політичного розвитку регіону в повоєнний час; характеризує стратегію „Нових рубежів” Дж. Кеннеді, Епоху Р. Рейгана, „Нову економічну філософію” Б. Клінтона, Кубинську революцію 1959 року; аналізує причини утвердження США як провідної країни світу; процес ліквідації військово-диктаторських режимів та відновлення конституційного ладу в ряді країн Латинської Америки; особливості розвитку нових індустріальних країн латиноамериканського регіону на сучасному етапі; розвиток українсько-американських відносин на початку ХХІ століття; дає власну оцінку діяльності провідних політичних діячів цього періоду означених країн; тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: „реконверсія”, „наддержава”, „двополюсний світ”, „маккартизм”, „сегрегація”, „расизм”, „уотергейт”, „неоконсерватизм”, „монотаризм”, „рейганоміка”, „хунтизм”. | |
| Тема 11. Країни Західної Європи (1945-початок ХХІ століття) Західна Європа після завершення Другої світової війни. Німеччина. Внутрішньо та зовнішньополітичний розвиток Німеччини у другій половині ХХ століття на початку ХХІ століття. Велика Британія. Внутрішнє становище і зовнішня політика Великої Британії у другій половині ХХ століття – на початку ХХІ століття. Франція. Соціально-економічний та політичний розвиток Четвертої і П’ятої Республік. Зовнішньополітичні орієнтири Франції у другій половині ХХ століття. Італія. Соціально-економічний і політичний розвиток країни другої половини ХХ – початок ХХІ століття. | Студент (студентка): називає основні події у країнах Західної Європи другої половини ХХ століття – початок ХХІ століття; показує на карті зони окупації Німеччини, трансформацію Британської та Французької колоніальних імперій; описує політичні, економічні, соціальні еволюції у країнах Західної Європи в другій половині ХХ століття; „третій шлях” Т. Блера, процес проголошення республіки в Італії; характеризує німецьке та італійське „економічні дива”, нову східну політику В. Бранта, соціально-економічний та політичний розвиток Четвертої Республіки. Становлення П’ятої республіки (1958 рік). Внутрішньополітичне становище Італії наприкінці ХХ століття - на початку ХХІ століття; визначає роль плану Маршалла у відбудові повоєнної Європи, характер змін в розстановці політичних сил у повоєнному світі; аналізує передумови, хід та наслідки об’єднавчих процесів у Німеччині 1989-1990 років, основні складові тетчеризму, державну програму боротьби з мафією в Італії; зіставляє специфіку соціально-економічного та політичного розвитку Франції, Німеччини та Великої Британії в 70-ті роки ХХ століття – на початку ХХІ століття; аргументовано оцінює політичних діячів: Л. Ерхарда, Г. Колля, Шарля де Голля, М. Тетчер. дає власну оцінку перспективам участі України у інтеграційних процесах в Європі наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття; тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: „репатріація”, „грошова реформа”, „економічне диво”, „соціальне ринкове господарство”, „центризм”, „лейборизм”, „тетчеризм”, „третій шлях”, „еліта”, „мафія”, „корупція”, „патерналізм”, „тероризм”, „радикалізм”. | |
| Тема 12. Країни Центральної та Східної Європи (1945 роки – початок ХХІ століття) СРСР від завершення епохи Сталіна до розпаду Радянського Союзу. Встановлення прорадянських режимів у Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині, Югославії. Демократичні революції, особливості їх здійснення. Основні тенденції внутріполітичного розвитку країн регіону 90-х роки ХХ століття на початку ХХІ століття. Росія в 90-ті роки ХХ – на початку ХХІ століття. Нові незалежні держави на пострадянському просторі: здобутки, проблеми, перспективи. | Студент (студентка): називає основні події в країнах регіону; показує на карті кордони Центрально- та Східноєвропейських держав після Другої світової війни, СРСР, кордони держав, що постали після розпаду соціалістичної системи; описує розвиток СРСР від завершення епохи Й. Сталіна до „перебудови” М. Горбачова, політичну, економічну й військову інтеграцію в країнах світового соціалізму в 1950 – 80 роки ХХ століття; характеризує демократичні революції, методи їх здійснення; внутрішньополітичну ситуацію та зовнішньополітичні пріоритети нових незалежних держав, що утворилися (відновилися) після розпаду СРСР; визначає причини розпаду СРСР; здобутки, проблеми, перспективи нових незалежних держав на пострадянському просторі; аналізує основні фактори та напрямки становлення радянських режимів, причини кризових явищ у 60—70 роки XX століття в країнах регіону; зіставляє шляхи внутріполітичного розвитку країн пострадянського простору наприкінці ХХ століття – на початку ХХІ століття; дає власну оцінку трансформаційним процесам країн регіону на сучасному етапі, ролі країн Центральної та Східної Європи в інтеграційних світових процесах сучасності; тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: „депортація”, „десталінізація”, „хрущовська відлига”, „дисиденство”, „експансія”, „Празька весна”, „соціалізм з людським обличчям”, „оксамитові революції”. | |
| Тема 13. Країни Азії та Африки в другій половині ХХ – на початку ХХІ століття. Розпад світової колоніальної системи. Етапи деколонізації. Шляхи та особливості розвитку незалежних держав Азії та Африки. Близькосхідна проблема та способи її врегулювання. Японія. Внутрішня та зовнішня політика Японії у другій половині XX — на початку XXI століття. Китай. Соціально-економічний та політичний розвиток країни у другій половині XX — на початку XXI століття. Індія. Перемога народів Індії в боротьбі за незалежність. Розвиток Індії наприкінці XX — на початку XXI століття. | Студент (студентка): називає основні події в країнах Азії та Африки; показує на карті держави, що утворилися після розпаду світової колоніальної системи; описує етапи деколонізації, шляхи розвитку незалежних держав; процес проголошення КНР; соціально-економічні експерименти китайських комуністів; боротьбу народів Індії за незалежність та їх перемогу; розвиток Індії наприкінці XX — на початку XXI століття; процес здобуття незалежності народами Африки; порівнює економічний та політичний розвиток країн Близького та Середнього Сходу (Туреччина, Іран, Ірак, Афганістан) в другій половині XX — на початку XXI століття; характеризує сутність близькосхідної проблеми, перспективи її врегулювання; внутрішню та зовнішню політику Японії наприкінці XX — на початку XXI століття; причини та процес реформування економіки Китаю наприкінці XX — на початку XXI століття; курс Дж. Неру та І. Ганді у внутрішній та зовнішній політиці Індії; визначає причини краху апартеїду на півдні Африки; розпаду світової колоніальної системи; аналізує економічний та політичний розвиток країн Близького та Середнього Сходу наприкінці XX — на початку XXI століття, сутність ісламського фактора; дає власну оцінку політичним діячам: Мао Цзедун; Хомейні, І. Ганді; тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: " Рух неприєднання", " культ особи", " культурна революція", " апартеїд". | |
| Тема 14. Розвиток культури (1945 роки – початок ХХІ століття) Глобальні проблеми людства. Основні напрямки НТР у другій половині ХХ століття та їх вплив на життя пересічного громадянина. Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства. Основні тенденції й течії розвитку світової культури. Загальна характеристика глобальних проблем сучасності та ймовірних шляхів їх подолання. | Студент (студентка): називає основні тенденції й течії розвитку світової філософії, літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту; глобальні проблеми сучасності; описує наукові відкриття, нові галузі науки, високі технології, інтеграцію науки і виробництва; характеризує основні напрямки НТР у другій половині XX століття та їх вплив на життя пересічного громадянина; аналізує зміни в соціальній структурі суспільства, якості життя людей провідних країн світу та країн, що розвиваються, процес становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства; дає власну оцінку шляхам розв'язання глобальних проблем людства; тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: " блакитні комірці", " постіндустріальне суспільство", " інтеграція", " глобалізація", " інформаційне суспільство", " зелена революція", " постмодернізм", " поп-арт", " неореалізм", " сюрреалізм". | |
| Підсумкове заняття | ||
| Усього |
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА