Технологія вирощування коріандру.

Місце в сівозміні. Тривалий період проростання насіння та повільний розвиток у першій половині вегетації зумовлюють слабку стійкість коріандру проти бур'янів. Тому розміщують його в сівозміні на по­рівняно чистих від бур'янів полях. Кращі попередники озимі, які вирощували після багаторічних трав, вико-вівсяної сумішки, зернобобові (горох, квасоля), кукурудза на силос і картопля, а незадовільні — цукрові буряки та соняшник, які виносять з грунту багато поживних речовин і вологи.

Коріандр, висіяний після коріандру, не знижує урожай­ності, проте може сильно уражуватися хворобами та по­шкоджуватися шкідниками, тому рекомендується повертати його в сівозміні на те саме поле не раніше, як через два-три роки, а на півдні — через чотири-п'ять.

Коріандр — добрий попередник для озимих колосових, соняшнику, кукурудзи, зернобобових та інших культур.

Обробіток грунту і система удобрення. Високий урожай коріандру формується при повній відсутності бур'янів про­тягом вегетації, особливо на перших етапах росту та роз­витку. Ця культура світлолюбна і не витримує затінення, особливо в перші 20 днів розвитку. Тому обробіток грунту повинен передбачати ефективну боротьбу з бур'янами, за­безпечення сприятливого режиму вологості грунту та збере­ження максимально можливої кількості вологи до цвітіння коріандру. Способи обробітку грунту залежать від грунтово-кліматичних умов, строків і способів сівби, попередників, засміченості поля та видового складу бур'янів.

На чистих і слабо засмічених однорічними бур'янами полях зяблеву оранку проводять відразу після збирання по­передника; у випадку з'явлення бур'янів або падалиці по­передника зяб культивують на глибину 10—12 см.

На забур'янених полях обробіток починають із лущення дисковими знаряддями на глибину 6—8 см. Проти корене­паросткових бур'янів (осот рожевий і жовтий, березка по­льова) кращі результати дає пошаровий обробіток грунту за схемою, лущення на 6—8 см дисковими знаряддями + лу­щення на 10—12 см, корпусними лущильниками на 25— 27 см з інтервалом два-три тижні.

Після кукурудзи на силос, проса, гречки необхідно про­водити дискове лущення з наступною оранкою.

Додатковим резервом підвищення врожаю коріандру є снігозатримання.

Передпосівний обробіток грунту проводять для збережен­ня вологи, знищення бур'янів і створення сприятливих умов для сівби, проростання насіння та росту коріандру. Для одержання дружніх сходів необхідно, щоб поверхня грунту була добре вирівняна і розпушена. Це досягається ранньо­весняним боронуванням у два сліди або шлейфуванням зябу при першій можливості виходу в поле і наступною культи­вацією. На ущільнених грунтах, крім боронування, необхідно провести передпосівну культивацію на 5—6 см, при силь­ному ущільненні грунту глибину культивації збільшують до 8—10 см із коткуванням впоперек або по діагоналі до на­прямку сівби. Не можна допускати розриву між перед­посівним обробітком грунту і сівбою.

У системі заходів вирощування коріандру коткування грун­ту проводять звичайно після сівби. Але при глибокому пе­редпосівному обробітку грунту, наявності гребенів, залише­них культиватором, коткування доцільно проводити до сівби.

У більшості районів вирощування основними добривами для підвищення врожайності коріандру є азотні та фосфорні. Відсутність калійних добрив у більшості районів не впливає на врожайність. На підзолистих, сірих лісових, чорноземах опідзолених калійні добрива, особливо в поєднанні з фізіо­логічно кислими азотними, збільшують кислотність грунту, шо призводить до зниження врожайності коріандру. Тому на кислих грунтах калійні добрива вносять, як правило, разом із лужними формами інших добрив або грунт попе­редньо вапнують.

Кращий спосіб використання добрив — осіннє внесення під оранку. В дуже зволожених районах нітратні форми азотних добрив бажано вносити навесні, щоб не допустити їх вимивання в нижні шари грунту. За недостатньої кількості добрива при сівбі в рядки вносять ИюРн (0, 3 ц/га аміачної селітри та 0, 5—0, 7 ц/га суперфосфату). Перед змішуванням добрив необхідно нейтралізувати кислотність суперфосфату крейдою з розрахунку 5—7 кг на 1 ц суперфосфату. При сівбі коріандру після попередників, добре удобрених гноєм або азотними добривами, можна вносити в рядки лише супер­фосфат.

Підживлення коріандру дає позитивний ефект лише в роки з високою вологістю грунту.

Гній доцільно вносити під попередник, а мінеральні до­брива під коріандр. Його можна вносити також безпосередньо під коріандр по 15—20 т/га разом з 2—3 ц/га суперфосфату або 3—4 ц/га фосфоритного борошна.

Позитивні результати дає обробка насіння коріандру фос­форобактерином.

Підготовка насіння і сівба. Перед сівбою насіння корі­андру сортують і використовують плоди масою 1000 шт.— 6—8 г. Перед сівбою проводять повітряно-теплове обігрі­вання, яке на два-чотири дні прискорює з'явлення сходів і підвищує урожайність на 2 ц/га. Насіння розсипають тонким шаром на відкритому сонячному майданчику і часто пе­ремішують граблями. На ніч його згрібають у купи і на­кривають брезентом. Теплове обігрівання можна проводити в приміщеннях при температурі 25—30°С протягом двох-трьох днів. На насінних посівах для сівби використовують тільки насіння І класу, а на товарних — не нижче II класу.

Відносно висока стійкість сходів коріандру проти весняних приморозків дає можливість висівати його в перші дні вес­няно-польових робіт. Проте такі посіви швидко заростають бур'янами. Перевагу мають середні строки (через 9—10 днів після початку весняних польових робіт), коли грунт на глибині 10 см прогріється до 7—8 °С. Це дає змогу знищити частину однорічних бур'янів передпосівним обробітком грун­ту та одержати дружні сходи. В роки з пізніми веснами в усіх районах насіння необхідно висівати якомога раніше.

Глибина загортання насіння залежить від стану грунту, якості посівного матеріалу, строку сівби, а також від заходів догляду за рослинами. Звичайно насіння коріандру рекомен­дується загортати на глибину 4—5 см, при необхідності проведення боронування посівів глибину збільшують до 5— 6 см для запобігання пошкодження ростків зубами борін.

Спосіб сівби залежить від рівня родючості грунту, воло­гозабезпеченості, засмічення полів та інших факторів. Нині практичний інтерес для виробництва має широкорядний спосіб сівби з міжряддям 45—60 см, а на чистих від бур'янів полях — звичайний рядковий. Норма висіву залежно від способів сівби становить від 6 до 42 кг/га.

При сівбі коріандру звичайним рядковим способом вико­ристовують звичайні зернові сівалки, а при сівбі широко­рядним — бурякові.

Зразу ж після сівби грунт коткують зубчастими котками або котками з гладенькою поверхнею, слідом за якими пу­скають легкі борони. Якщо грунт пухкий, коткування про­водять до сівби.

Догляд за посівами. Найефективніший захід боротьби з однорічними бур'янами — боронування посівів. Посіви корі­андру можна боронувати чотири-п'ять разів: один-два рази до і два-три рази після сходів. Досходове боронування зни­щує до 70 % ранніх однорічних бур'янів. При післясходовому боронуванні додатково гине ще до 10—15 % ранніх і близько 50—60 % пізніх бур'янів. При досходовому боронуванні загибель рослин коріандру практично відсутня, при після- сходовому інколи спостерігається загибель до 20—30 % рос­лин, але врожай при цьому не знижується.

На широкорядних посівах, коли позначаться рядки, про­водять перше розпушування міжрядь (шарування) на гли­бину 5—6 см. Інколи для того, щоб позначити рядки, в два міжряддя по ходу коліс підсівають гірчицю або коноплі (маячна культура), які на тиждень раніше сходять. Другий раз міжряддя розпушують через 8—10 днів (при утворенні у коріандру двох-трьох справжніх листків) на глибину 7— 8 см. При необхідності одночасно проводять прополювання в рядках. Третій раз міжряддя культивують при з'явленні шостого та сьомого листків, але не пізніше початку стеб­лування. Третій раз грунт розпушують на глибину 7—8 см. Перші два розпушення проводять культиваторами, обладна­ними лапами (бритвами) із захисною зоною до 8—10 см, а третє — однобічними бритвами і стрілчастими лапами, а при сильному ущільненні грунту — долотами.

Для кращого запилення на початку цвітіння до посівів коріандру підвозять бджіл із розрахунку одна-дві сім'ї на 1 га.

Застосування гербіцидів у поєднанні з агротехнічними заходами дає можливість повністю ліквідувати засміченість коріандру і одержувати високі врожаї без затрат ручної праці по догляду за посівами. Проти багаторічних бур'янів добрі результати дає застосування гербіцидів групи 2, 4-Д у системі основного обробітку грунту: натрієва сіль (1, 2— 1, 5 кг/га), амінна сіль (1—1, 2 кг/га) при витраті 200— 400 л/га робочої рідини. Гербіциди треба вносити зразу після першого боронування або перед сходами, але не пізніше, як за три-п'ять днів до їх з'явлення.

Основний спосіб збирання коріандру роздільний. Опти­мальний строк скошування у валки настає при достиганні 30—40 % плодів, коли листки у більшості рослин уже за­сохли. Скошують коріандр у валки вздовж рядків на висоті 20—25 см будь-якими жатками. Валки доцільно здвоювати, бо при цьому повніше завантажується молотарка комбайна, але ширина валка не повинна перевищувати ширини під­бирача. При жаркій і сухій погоді валки підсихають за чотири-п'ять днів. На засмічених бур'янами посівах та при випаданні дощів скошена маса сохне трохи повільніше.

Підбирання і обмолочування валків здійснюють зернови­ми комбайнами із підбирачами. При цьому частоту обертів барабана зменшують до 500—600 об./хв, а зазор між ба­рабаном і декою на вході встановлюють 15—20 мм, заслінку вентилятора прикривають. Частоту обертів валка-підбирача встановлюють залежно від швидкості руху комбайна. Роздільне збирання дає можливість зменшити втрати врожаю та зни­зити затрати праці на одиницю продукції.

Для кращого відділення плодів від соломи найдоцільніше двофазне обмолочування, коли маса пропускається послі­довно через два молотильних апарати. Перший з них відділяє найстигліші та крупні плоди при пониженій активності, а другий більш активний апарат вимолочує важковідділювані плоди, які залишилися. Таким чином, технологія збирання коріандру, яка включає роздільний спосіб збирання і дво­фазне обмолочування, найповніше відповідає біологічним особ­ливостям культури та фізико-механічним властивостям плодів.

Кмин