Поняття, класифікація і структура основних фондів підприємства

Тема: Основні засоби

Нормативна база:

Ø Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000р.№ 92 Остання подія — Редакція відбудеться 01.01.2015, підстава z0008-13)

Ø Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 “Оренда” затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 р.№181 Редакція від 09.08.2013, підстава z1242-13

Ø Закон України від 16.12.97 р. № 723Я7-ВР “Про лізинг” чинний

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 " Основні
засоби" (далі - Положення (стандарт) 7) визначає методологічні
засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні
засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені
капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі -
основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій
звітності.

Питання:

1. Поняття, класифікація і структура основних фондів підприємства.

2. Методи оцінки основних засобів.

3. Амортизація основних засобів.

4. Види спрацювання та показники стану основних засобів.

5. Характеристика процесу відтворення основних засобів. Лізинг як форма оновлення основних засобів.

6. Оцінка ефективності використання основних засобів. Напрями підвищення ефективності використання.

Поняття, класифікація і структура основних фондів підприємства

Основні засоби - це вартісна форма існування засобів праці, які тривалий час (більший за рік або операційний цикл, якщо останній перевищує рік), не змінюючи при цьому своєї натуральної форми, багаторазово приймають участь в процесі виробництва, поступово спрацьовуються і частинами (у вигляді амортизаційних відрахувань) переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції.

Основні засоби у формі засобів виробництва функціонують як фактори процесу праці доти, поки зберігають свою споживну форму, в якій вони вступають в процес виробництва. Засоби праці утримує тривалий час у сфері виробництва їхня функція. За допомогою засобів праці протягом певного періоду виготовляється продукція.

Вкладення капіталу в засоби праці забезпечують тривалий час отримання доходу. Вартість засобів праці, спожитих за цей період, має бути відшкодована шляхом віднесення її до складу вартості продукції, що виготовляється. Основні засоби не обертаються у своїй споживній формі, обертається тільки їхня вартість, і до того ж лише поступово, частинами, в тій мірі, як вона переноситься на продукцію.

Відповідно до Національних стандартів бухгалтерського обліку основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою їх використання в процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг, передачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він перевищує рік).

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за наступними групами:

1. Земельні ділянки.

2. Капітальні витрати на покращання земель.

3. Будівлі, споруди та передавальні пристрої.

4. Машини і устаткування.

5. Транспортні засоби.

6. Інструмент, прилади, інвентар (меблі)

7. Робоча і продуктивна худоба.

8. Багаторічні насадження.

9. Інші основні засоби.

Для цілей податкового обліку основні засоби поділяються на виробничі невиробничі. Останні в податковому обліку не амортизуються.

Згідно з податковим законодавством основні виробничі засоби - матеріальні цінності, які використовуються в господарській діяльності підприємства протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів від дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом. Невиробничі основні засоби - капітальні активи, які не використовуються в господарській діяльності підприємства. Серед невиробничих можуть бути основні засоби об’єктів охорони здоров’я, культури, освіти, що перебувають на балансі підприємства.

В Податковому кодексі України (далі по тексту - ПКУ) з метою визначення суми амортизаційних відрахувань основні засоби класифікуються за такими групами (Стаття 145. Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів. Методи нарахування амортизації).

Таблиця 1

Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації (стаття 145.1 ПКУ)

За своїм економічним змістом основні засоби однорідні, але поряд з цим, вони різні за виробничо-технічним призначеннями і часом відтворення. Чим довговічніший засіб праці, тим повільніше він зношується, тим довше передає свою вартість продукції, яку виробляє.

Серед основних виробничих фондів виділяють активну і пасивну частини. До активної частини належать основні засоби, які безпосередньо діють на предмети праці або забезпечують регулювання засобів праці (наприклад, устаткування, інструмент, пристрої та прилади для вимірювання тощо). Основні елементи активної частини визначають величину виробничої потужності підприємства, технічний рівень виробництва та продуктивності праці. До пасивної частини підносяться основні засоби, які створюють умови для здійснення процесу виробництва та забезпечують його нормальне функціонування (наприклад, будівлі та споруди).

Структура основних засобів — це співвідношення між вартістю окремих груп основних засобів та їх загальною вартістю, виражене у відсотках.

Категорія структури характеризує внутрішню будову і зв’язок складових частин певної сукупності величин (наприклад, основних засобів, доходів, витрат) і застосовується в економіці для вивчення і наочного зображення цієї сукупності. Особливості структури основних засобів зумовлені специфікою галузі економіки, до якої належить підприємство, метою підприємницької діяльності, характером процесу відтворення основних засобів, методикою їх оцінки тощо.